Чому Банковій екстрено знадобилися е-декларації чиновників
Бажання влади пришвидшити процес введення е-декларування напряму пов’язане з необхідністю забрати у ЄС аргументи щодо ненадання Україні безвізового режиму. Втім, ця історія може призвести до зворотнього ефекту
Зміни до законодавства для суспільства часто настають несподівано. Так, більшість громадян давно вже забули про електронне-декларування, яке зобов’язало високопосадовців показати в своїх деклараціях усе майно, своє і родичів зароблене чесною, і не дуже, працею.
Однак як стало відомо depo.ua, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вже з 15 серпня запустить систему електронного декларування для високопосадовців. Відповідно до закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в 2016 році", високопосадовці "зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи" - тобто з 15 серпня по 15 жовтня.
Питання екстреного запуску електронного декларування, вочевидь, варто розглядати суто у політичному розрізі. Позиція влади дуже проста: запуск електронного декларування не дасть змогу ЄС причепитися до Україні з приводу невиконання умов для досягнення безвізового режиму.
Варто зазначити, що електронне декларування хочуть швидко запустити і попри те, що НАЗК планувало на наступному засіданні комісії скасувати рішення про одночасний запуск системи електронного реєстру декларацій через низку технічних проблем, пов’язаних із сертифікацією. Так, вчора в Адміністрації Держспецзв’язку відбулася робоча зустріч представників державних органів України - НАЗК, Мін’юст, Мінфін, СБУ, Державне агентство з питань електронного урядування - стосовно упровадження системи електронного декларування. У ході зустрічі Голова Держспецзв’язку Леонід Євдоченко повідомив, що наразі залишаються невирішеними процедурні питання організації державної експертизи КСЗІ (комплексна система захисту інформації) реєстру, що створює проблеми для своєчасного проведення експертних робіт і досліджень. Зокрема, досі не отримано код програмного забезпечення Реєстру, що унеможливлює проведення у рамках державної експертизи КСЗІ реєстру відповідної експертної оцінки програмного забезпечення, насамперед стосовно незадекларованих функцій, що можуть мати негативні наслідки для роботи та реалізації функціональних послуг безпеки системи е-декларування, безпеки інформаційних ресурсів інших державних реєстрів, що мають взаємодіяти із системою е-декларування.
Запуск електронного декларування без відповідної сертифікації може призвести до негативної реакції з боку західних партнерів. Як розповіло depo.ua джерело з представництва ЄС в Україні, на Заході (зокрема, в США) звертають увагу на те, що запуск системи електронного декларування з сертифікатом і без нього – це дві великі різниці. Якщо система буде запущена без відповідної експертизи, то подану неправдиву декларацію не можна буде використати в суді як доказ вини того чи іншого чиновника. Тому терміновий запуск електронних декларацій може бути розцінено як димову завісу. В результаті, несертифікованою, але вже запущеною системою декларування швидко скористаються усі ті, кому є чого боятися, подаючи декларації за 2015 рік, а якщо сертифікація затягнеться, то і за 2016 рік. І все це без жодних наслідків. Адже після сертифікації системи хитрі високопосадовці вже не повинні будуть переподавати декларації.
В цьому криється серйозний ризик для безвізової перспективи України. З одного боку, ЄС як офіційна інституція не прив’язуватиме дану ситуацію з е-деклараціями до перспектив України отримати безвізовий режим. Втім, це можуть зробити ті члени ЄС, які скептично ставляться до України. У них з’являться всі підстави заявляти, що боротьба з корупцією в Україні – несправжня, і реальних змін в нашій країні не відбувається…
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада