Чому Банковій екстрено знадобилися е-декларації чиновників

Бажання влади пришвидшити процес введення е-декларування напряму пов’язане з необхідністю забрати у ЄС аргументи щодо ненадання Україні безвізового режиму. Втім, ця історія може призвести до зворотнього ефекту

Ігор Петренко

Зміни до законодавства для суспільства часто настають несподівано. Так, більшість громадян давно вже забули про електронне-декларування, яке зобов’язало високопосадовців показати в своїх деклараціях усе майно, своє і родичів зароблене чесною, і не дуже, працею.

Однак як стало відомо depo.ua, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вже з 15 серпня запустить систему електронного декларування для високопосадовців. Відповідно до закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в 2016 році", високопосадовці "зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи" - тобто з 15 серпня по 15 жовтня.

Питання екстреного запуску електронного декларування, вочевидь, варто розглядати суто у політичному розрізі. Позиція влади дуже проста: запуск електронного декларування не дасть змогу ЄС причепитися до Україні з приводу невиконання умов для досягнення безвізового режиму.

Варто зазначити, що електронне декларування хочуть швидко запустити і попри те, що НАЗК планувало на наступному засіданні комісії скасувати рішення про одночасний запуск системи електронного реєстру декларацій через низку технічних проблем, пов’язаних із сертифікацією. Так, вчора в Адміністрації Держспецзв’язку відбулася робоча зустріч представників державних органів України - НАЗК, Мін’юст, Мінфін, СБУ, Державне агентство з питань електронного урядування - стосовно упровадження  системи електронного декларування. У ході зустрічі Голова Держспецзв’язку Леонід Євдоченко повідомив, що наразі залишаються невирішеними процедурні питання організації державної експертизи КСЗІ (комплексна система захисту інформації) реєстру, що створює проблеми для своєчасного проведення експертних робіт і досліджень. Зокрема, досі не отримано код програмного забезпечення Реєстру, що унеможливлює проведення у рамках державної експертизи КСЗІ реєстру відповідної експертної оцінки програмного забезпечення, насамперед стосовно незадекларованих функцій, що можуть мати негативні наслідки для роботи та реалізації функціональних послуг безпеки системи е-декларування, безпеки інформаційних ресурсів інших державних реєстрів, що мають взаємодіяти із системою е-декларування.

Запуск електронного декларування без відповідної сертифікації може призвести до негативної реакції з боку західних партнерів. Як розповіло depo.ua джерело з представництва ЄС в Україні, на Заході (зокрема, в США) звертають увагу на те, що запуск системи електронного декларування з сертифікатом і без нього – це дві великі різниці. Якщо система буде запущена без відповідної експертизи, то подану неправдиву декларацію не можна буде використати в суді як доказ вини того чи іншого чиновника. Тому терміновий запуск електронних декларацій може бути розцінено як димову завісу. В результаті, несертифікованою, але вже запущеною системою декларування швидко скористаються усі ті, кому є чого боятися, подаючи декларації за 2015 рік, а якщо сертифікація затягнеться, то і за 2016 рік. І все це без жодних наслідків. Адже після сертифікації системи хитрі високопосадовці вже не повинні будуть переподавати декларації.

В цьому криється серйозний ризик для безвізової перспективи України. З одного боку, ЄС як офіційна інституція не прив’язуватиме дану ситуацію з е-деклараціями до перспектив України отримати безвізовий режим. Втім, це можуть зробити ті члени ЄС, які скептично ставляться до України. У них з’являться всі підстави заявляти, що боротьба з корупцією в Україні – несправжня, і реальних змін в нашій країні не відбувається…

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада