Легалізація криптовалют: Як держава накладе лапу на біткойн

Секретар РНБО Олександр Турчинов доручив мало не всім відповідальним за фінансову та правову сферу структурам розробити відповідне законодавство. Якими ж нормами українські чиновники можуть заповнити правовий вакуум навколо крипти, розбирався Depo.ua.

Щоб спрогнозувати, як усе буде, передусім потрібно озирнутися навколо. У багатьох країнах – від США до Японії – вже загнали ринок криптовалют в певні рамки. Щоправда, всюди законодавство неповне та суперечливе. Тому що в проблеми велика кількість кутів. Отже, всім урядам, які хочуть розібратися з криптою, доводиться визначатися:

• чим є біткойни, ефіріуми, ріпли та інші криптовалюти грошима, засобом обміну або платежу, товаром, активом, майном тощо;
• чи потрібно їх легалізувати, обмежувати або забороняти;
• як саме оподатковувати операції з криптовалютою і, можливо, самі монети;
• як встановлювати власників цифрових монет в умовах анонімності блокчейн-транзакцій;
• в яких рамках працюватимуть криптовалютні компанії (біржі, обмінники, провайдери віртуальних гаманців);
• як урегулювати майнінг (видобуток) криптовалют.

Крім того, центробанки мають вирішити, чи варто випускати електронні версії національних валют на блокчейні.

Статус має значення

Здавалося б, найпростіше питання, чи є грошима криптовалюта, одразу ж викликає суперечки. Так, за цифрові монети продають товари і послуги, ними можна розплачуватися, їх можна зберігати та накопичувати – це все функції грошей, але, на відміну від звичайних (фіатних) валют типу гривні або долара, цінність крипти не гарантується державою і вона не є офіційною грошовою одиницею.

Тому у світі часто ставиться під сумнів законність криптовалют. Скажімо, в Еквадорі, Болівії та Бангладеш вони заборонені, у Китаї – обмежені торги на криптобіржах. Більшість урядів ще не визначилися зі статусом цифрових монет. Але в розвинених країнах, як правило, намагаються йти в ногу з часом та внормовувати їх обіг. Скажімо, у США біткойни на федеральному рівні вважаються майном і біржовими товарами, в Японії – засобом платежу, у Євросоюзі – віртуальною валютою і також засобом платежу, щоправда, з багатьма обмовками та поправками на національні законодавства.

А в нас у Верховній Раді вже лежать два законопроекти, які істотно відрізняються, в одному криптовалюта визнається передусім засобом обміну, а в іншому – фінансовим активом. Та в будь-якому випадку до операцій з нею пропонується застосувати норми українського податкового законодавства.

Податки звідусіль

Які саме податки і за що доведеться сплачувати, поки не зовсім ясно. Можливо, в парламенті напишуть ще чимало законів, в яких по-іншому поставляться до криптовалюти. Але світова практика загалом така: отримані в криптовалюті доходи мають декларуватися й оподатковуватися відповідно до загальних фіскальних норм. Зокрема, податки поширюються на зарплату, ренту, прибутки у цифрових монетах. А далі починаються нюанси, які передусім залежать від статусу криптовалюти в країні. Наприклад, податки з її продажу стягуються далеко не так послідовно.

У США криптовалюта вважається майном і під час її обміну американці мають платити податок на приріст капіталу (з січня 2018 року прикрили шпарину в законодавстві, яка дозволяла уникати виплат при обміні одних монет на інші). Але і крипта у власності, що розглядається як інвестиційний актив, обкладається звичайним податком на доходи від 13% до 37%, а з другого року тримання – лише податком на приріст капіталу до 24%. Отримані від продажу товарів і послуг біткойни також вносяться до податкової декларації в доларовому еквіваленті на момент угоди. Зарплата у криптовалюті підпадає під податок на доходи, а також "соціальні" податки (social security tax і medicare tax), які розділяються між роботодавцем та працівником.

У Євросоюзі криптомонети визнають валютою (а не товаром чи майном), тому під час її продажу не стягується ПДВ. Щоправда, там від країни до країни цифрові монети можуть розглядатися і як фінансовий інструмент, і як нематеріальний актив та підпадати під дію податку на приріст капіталу чи багатство.

А в Японії продаж криптовалюти до липня 2017 року обкладався 8-відсотковим споживчим податком (аналогом ПДВ). Виглядає логічно, що цифрові монети вивели з під його дії, бо за три місяці до того їх визнали платіжним засобом.

Також цікавий досвід Канади, де оплата товарів і послуг криптовалютою підпадає під оподаткування як бартерна угода.

Українські підходи

В Україні, судячи з поданих до Верховної Ради законопроектів, поки є різні підходи до легалізації цього ринку. Ідея перша: криптовалютні операції і доходи оподатковувати на загальних підставах, залежно від статусу, який надається цифровим монетам. У документі №7183 йдеться, що криптовалюта є "способом міни" (обміну). А отже, вона визнається товаром і на операції з нею поширюються загальні положення про договір міни (або ширше – купівлі-продажу). Альтернативний законопроект №7183-1 тлумачить криптовалюту як фінансовий актив. (продаж і володіння ним оподатковується).У цих випадках законотворці згодні, що дохід криптовалютних бірж підпадатиме під оподаткування на загальних підставах. Плюс до цього, за проектами 7183-1, такі біржі та обмінники мають за рахунок суми, що підлягає виплаті клієнту за придбану в нього криптовалюту, сплачувати додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Друга ідея – внормувати ринок криптовалют на принципах лібералізму, щоб "створити передумови для надходження додаткових інвестиційних потоків до України", як зазначають автори змін до Податкового кодексу за номером 7246. Цим проектом передбачається звільнити від оподаткування прибуток підприємств (крім фінустанов), отриманий від купівлі-продажу криптовалют, а доходи від операцій з ними не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і, нарешті, операції з цифровими монетами взагалі не визнавати об'єктом оподаткування. У цьому документі і проекті 7183-1 також прописані форми стимулювання майнінгу криптовалют – про них трохи згодом.

Злам анонімності

Якими б не були податки, вони нічого не дадуть без контролю над операціями з криптовалютами і визначення їхніх власників. Контроль потрібен і для того, щоб анонімні транзакції в біткойнах та інших монетах не використовувалися для незаконної діяльності, зокрема фінансування тероризму. Саме з цієї причини Китай і Південна Корея пригрозили взагалі закрити криптообмінні майданчики, чим обвалили курс біткойна, і через це саме голова РНБО перейнявся легалізацією криптовалютного ринку в Україні.

Але як побачити реальних людей за анонімними цифровими переказами? Адже серед головних характеристик технології блокчейн, на якій працюють криптовалюти, анонімність, децентралізованість та практична незламність. У двох словах блокчейн – це дані про всі транзакції, розміщені у вигляді взаємопов'язаних блоків, які доступні всім користувачам системи, а тому підробити їх практично неможливо. Емісія, обіг і зберігання монет забезпечується математичними алгоритмами і криптографічним шифруванням. Попри те, що будь-яку послідовність транзакцій можна відслідкувати, конкретного власника біткойнів чи інших монеток, технологія не видає.

Утім, блокчейн зламувати і не потрібно, досить ідентифікувати користувачів "на вході" і "на виході" із системи. З того моменту їхні перекази будуть як на долоні. Основним способом купити або продати криптовалюту є спеціалізовані онлайн-біржі та обмінники, а для розрахунків за товари та послуги використовуються електронні гаманці (спеціальні програми, іноді гаджети). Можна зобов'язати біржі та компанії-провайдери гаманців ліцензувати свою діяльність та заборонити анонімні аккаунти (наприклад, в Південній Кореї з 30 січня запроваджують норму про обов'язкову ідентифікацію власника електронного гаманця через іменний банківський рахунок). У правоохоронних органів мають бути повноваження для запиту інформації про клієнтів таких криптовалютних компаній.

Для прикладу, за цю справу серйозно взялися податкові органи та спецслужби США. Вони виявляють як ухилянтів від податків, так і терористів, хакерів, торгівців зброєю й наркотиками. Найбільша американська біржа Coinbase рішенням суду зобов'язана видавати інформацію про клієнтів, які за рік купували, продавали або отримували криптовалюту в еквіваленті 20 тис. доларів і більше. При цьому податкова замовляє аналітичній компанії Chainalysis (яка також співпрацює з Європолом) послуги з відслідковування криптовалютных транзакцій.

Гра з біржами

Законопроекти, які лежать у Верховній Раді, передбачають, що криптовалютні біржі в Україні будуть зобов'язані моніторити транзакції та ідентифікувати користувачів. Причому проект №7183 прямо вказує, що "обмін криптовалюти на електронні гроші, фінансові цінності, цінні папери здійснюється виключно криптовалютною біржею". Альтернативний законопроект висуває такі вимоги до криптобірж, як статус фінустанови, обов'язкове ліцензування, наявність статутного капіталу від 5 млн грн, належність громадянам України хоча б на 51%. Останній пункт суперечливий, бо відрізає країну від іноземних бірж, а отже, й можливих потоків капіталу зі світового ринку криптовалют. Також планується, що обмінювати цифрові монети одна на одну або на звичайні гроші можна буде лише через криптобіржі або пункти обміну криптовалют.

Усе це вкладається в рамки підконтрольності. Однак навіть такі норми половинчасті, бо ніяк не регулюють використання криптовалютних гаманців, які саме й призначені для "цифрових" покупок та платежів.

Побори на майнінг

Окремого регулювання потребує не лише обіг, а й випуск криптовалют, який називається майнінгом (видобутком). На відміну від звичайних грошей, цифрові монети не мають єдиного емісійного центру, видобувати їх можна в будь-якому куточку світу – достатньо мати високопродуктивні комп'ютери, підключені до Інтернету. Майнери, які застосовують свої обчислювальні потужності для "впакування" у блокчейн поточних даних про всі транзакції, отримують за це віртуальні монети.

Механізм розподілу біткойнів складний, але нас цікавить економічний бік процесу: створення монет у такий спосіб можна розглядати як отримання певної цінності, майна або доходу. З одного боку, це означає, що майнери мають платити податки, а з другого – видобуток криптовалют може стати новим джерелом капіталу для економіки.

Наприклад, у США все працює так. Щойно майнер добув криптомонету, він повідомляє податковій про її ринкову вартість у доларах за справедливим на поточний день курсом. І це вважається його валовим доходом, з якого потім буде сплачений податок. А крім того, з майнерів стягують податки на самостійну зайнятість: у фонд соціального забезпечення (social security tax – 12,4% від доходу) і на медичну допомогу літнім та бідним людям (medicare tax – 2,9%).

Водночас є приклади податкових пільг для майнерів. Так, з 2014 року у Великій Британії дохід, отриманий в результаті майнінгу криптовалюти і обміну їх на фунт стерлінгів чи інші гроші, не підпадає під податок на додану вартість.

Щодо цього в Україні також є різні підходи. Законопроектом 7183 передбачене оподаткування операцій з майнінгу на загальних підставах, в інших двох документах задеклароване стимулювання видобутку криптовалют. У проекті 7183-1 прописна мета такої підтримки – розвиток IT-технологій, платіжної інфраструктури, підвищення рівня зайнятості та, звісно ж, залучення інвестицій. А йдеться, зокрема, про нижчі тарифи на електрику для майнерів – основну статтю їхніх поточних видатків. Також згадується "пільгове оподаткування", але без конкретики. Зате законопроектом 7246 операції з видобування криптовалюти прямо виключаються з переліку об'єктів оподаткування. Легалізація мала б захистити майнерів від силовиків, які час від часу роблять набіги на їхні комп'ютерні "ферми" зі звинуваченнями в емісії "грошових сурогатів" (замінників грошей).

І до чого тут електронна гривня

Уряди і центробанки багатьох держав уже зрозуміли преваги технології блокчейн і тому мають намір використати її для переведення національних валют у цифровий вигляд. В Україні також про це думають, про що нагадали на останньому засіданні РНБО. Електронна гривня, як її називають у НБУ, візьме від криптовалют типу біткойна тільки технологію, а регулятор контролюватиме її випуск і обіг в умовах персоналізованих транзакцій. За задумом, електронна гривня стане однією з форм існування нацвалюти, правда, незрозуміло коли, бо в НБУ анонсують її ще з літа 2017 року, а відповідних законопроектів ніхто досі не написав.

Фото: EPA, УНІАН, Shutterstock, Pexels, News.crypto.pro