Як наслідив Аласанія в українському телепросторі

Зураб Аласанія подав у відставку. Думки соцмереж розділились. Одні стверджують, що екс-голова НТКУ намагався, але не зміг. Інші заперечують, що намагання - ще не результат

Рішення менеджера видалося доволі неочікуваним, хоча хмари над його головою згущалися шаленими темпами. 

Як нагадує Depo.ua, кілька днів назад профспілка НТКУ виразила недовіру Аласанії, зазначивши, що він працює недемократично і з порушенням законодавчих норм. 

Аласанія вирішив піти сам, принаймні саме так виглядає офіційна версія. У коментарі власному виданню "Медіапорт" пояснив: очікування суспільства щодо темпів реформи суспільного мовлення малореальні. 

При цьому біда ще й у тому, що мислення у працівників каналу залишається радянським. Більшість вважає, що медіа створене служити їхнім інтересам, а не створювати цікавий контент.

Величезну проблему Аласанія вгледів у розподілі грошей на Євробачення. 

"Від 1,2 млрд грн, передбачених законом на розвиток Суспільного мовлення у 2017 році, держава відбирає 450 млн грн на Євробачення, 250 млн грн відбирає у вигляді плати за трансляцію, 149 млн грн відбирає податками, і 46 млн грн комунальними платежами забирає місто. Ще 112 млн грн апріорі йдуть на міжнародну діяльність (Олімпіади, чемпіонати світу і т.д.). У залишку - 193 млн грн. Владо, ти серйоно?" - обурився Аласанія. 

За його підрахунками, на виробництво власних програм грошей не залишилось, а на середню зарплату можна виділити хіба що 2300 грн. 

Додав, що у складний період НТКУ має очолити більш гнучка і схильна до компромісів людина. 

Галас у соцмережах, особливо у групах медійників, не вщухає. 

Так, українська письменниця і журналіст Лариса Денисенко вважає, що історія з Аласанією - приклад того, що відбувається з усіма українськими реформаторами. 

Однодумців у письменниці чимало. 

Є і діаметрально протилежні пости. 

"Зураб з першого дня був дуже самовпевненим і за 2 роки війни нічого для створення Суспільного телебачення не зробив, крім формального об'єднання комунальних обласних телекомпаній в одну структуру. Це навіть не чимало - це нуль, як і вся діяльність цього пана на цій посаді. Просто забрав 2 роки у країни: коли зрозумів, що в сьогоднішніх реаліях, там, дійсно, потрібно працювати, просто злиняв. Краще було б і не приходити. Той хто прийде після Зураба, буде починати з нуля", - зазначає Роман Назаренко. 

Втім, чи можна за цей термін побудувати повністю нову структуру, питання відкрите, а закиди профспілки викликають двояке враження. 

Наприклад, у зверненні Аласанію звинувачують, що він ігнорує вимоги відновити роботу Художньої ради телеканалу.  Зрозуміло, що такого словосполучення у більшості комерційних структур навіть не чули. Не те, щоб платити за нього гроші, як от раніше в НТКУ... 

Нелюбов до подібної радянщини стала викликом.

У соцмережах та ЗМІ натякають: Аласанії потрібно було бути гнучкішим і не наживати собі впливових ворогів. Згадують  випадок, коли Аласанія зняв з ефіру показ ювілейного концерту Оксани Білозір. Тоді на канал ополчилися всі - від продюсерів до нардепів. Навіть Ляшко назвав рішення "зневагою до української культури". 

Але багато хто  "зухвалість" привітав: мовляв, з якого дива транслювати цілий концерт, та ще й співачки, яка не поспішає адаптуватися до вимог сучасності, а її рейтинги - під питанням.

І чому, власне, статус екс-міністра і "заслужено-народні" звання мають давати право займати купу ефірного часу... Особливо, не в радянській, а в адекватній капіталістичній країні. 

Ще раніше з ефірів НТКУ вивели усі програми виробництва продюсерської компанії Михайла Поплавського. До речі, теж народного артиста. 

Серед перспективних проектів Аласанії називають, наприклад, "Першу шпальту" - гід по економічним проблемам країни. Власне, економіці присвячують проекти одиниці, здебільшого ж фокусуються на політичних батлах. А між тим адекватної інформації зі світу грошей людям бракує, адже скандалами у парламенті не наситишся. 

Резонансним виявився і спільний проект "Радіо Свобода" та "UΛ:Першого" "Схеми". Раніше державний канал і не подумав би займатися жанром журналістських розслідувань. 

На "UΛ:Перший" наразі хизуються ще низкою проектів. Звісно, кожен потребує окремого аналізу, але  в минулі роки хизуватися було нічим. 

Чи достатній такий здобуток, і чи зможе інший керівник здійснити мрію про Суспільне мовлення, покаже час. Але свій слід Аласанія таки залишив - показав, що державний телеканал необов'язково має бути вотчиною Білозір та Поплавського, панькатися з Худрадами і стелити червоні доріжки перед політиками. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Життя