В Україні стартувала інформаційна кампанія #СтопБулінг

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на прес-службу Мін'юсту.

"В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей", — повідомили у міністерстві.

67% дітей, за даними UNICEF Україна за 2017 рік, стикалися з булінгом (були жертвою або свідком). 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою.

25% — говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать — 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.

Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців), за даними доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я у 2016 році.

Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв'язку, Інтернету та соціальних мереж, з'являється новий вид цькування — кібербулінг.

"Надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі", — додають у Мін'юсті.

Також у міністерстві закликали звернути увагу та поговорити із дитиною, якщо: у дитини немає друзів; дитина боїться іти до школи; має низьку самооцінку; у дитини з'являються зіпсовані речі; дитина сама наносить собі ушкодження; сумна після спілкування у соціальних мережах та ін.

За інформацією громадської організації "STUDENA", яка спеціалізується на культурно-просвітницьких та правозахисних проектах, у українських школах 63,9% вчителів стикалися із цькуванням дітей у своєму класі.

Довідка. Булінг — це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності, зазначають в Мін'юсті.