Тести нюху, захисний спрей та протиковідні гроші: Що нового науковці дізналися про коронавірус

В Британії почалася кампанія щеплення від коронавірусу, країна закупила 800 доз вакцини Pfizer і збирається вакцинувати людей із груп ризику. При цьому початок імунізації – надія, але не гарантія припинення пандемії. Науковці проводять все нові і нові дослідження, аби дізнатися більше про підступний збудник і знайти спосіб його послабити або знешкодити

Depo.ua пропонує познайомитися з відкриттями та розробками науковців за останній час. 

Перспективні тести на запахи

Згідно з попередніми дослідженнями, від втрати нюху страждає три чверті хворих на COVID-19. Причому у статистику входять і люди, які загалом хворіють безсимптомно. Наразі ж Рой Паркер з Університету Колорадо у Боулдері разом з колегами змоделювали, як масове тестування на здатність відчувати запахи спроможне зупинити пандемію.

"Центральна проблема пандемії в тому, що не вистачає тестів, аби попередити поширення вірусу (...) Молекулярні тести на ДНК та антигени неспроможні впоратися з челленжем, доки їхня кількість не збільшиться на порядок, а час виконання, натомість, не зменшиться. Ми оцінили альтернативну стратегію на основі моніторингу нюхової дисфункції",– йдеться у дослідженні

Моделювання показало, що проведення масового тестування на здатність відчувати запахи кожні три дні, здатне попередити спалахи інфекцій. Аналізували науковці ефект для групи з 20 тис. людей. Себто, якщо охоронці у торгівельних центрах та у концертних залах та провідники у громадському транспорті будуть не лише вимірювати температуру, а й проводити тести на запахи, це може дати позитивний ефект. 

Підступні мутації

Наразі медики та вчені покладають чималі надії на експериментальні препарати на основі так званих моноклональних антитіл. Один з них – від компанії Regeneron – наприкінці листопада дозволили використовувати у США у випадках, коли є ризик важкого перебігу хвороби. Саме цим препаратом лікували президента країни Дональда Трампа. Препарат – коктейль двох синтезованих антитіл, які мають знешкоджувати коронавірус. Ще одне розробляє американська дослідниця Алі Ліллі. 

Втім, деякі мутації роблять вірус невразливим до цих препаратів. Над їх відкриттям працювала група науковців Центру дослідження раку у Сіетлі. Мутації здебільшого відбуваються у "шипі" коронавірусу – білковому сегменті, який дозволяє йому проникати у клітину. Тож вчені визначили кілька типів мутацій, які захищають збудник від одного або кількох антитіл. 

 При цьому такі мутації зустрічаються здебільшого у європейських країнах. Подальші дослідження в цьому напрямку дозволять краще оцінити ефективність експериментальних ліків і, можливо, створити їхню більш вдосконалену версію. 

Спрей для профілактики

Знову ж таки в американській компанії Regeneron зацікавилися, чи можна за допомогою технологій генної терапії створити назальний спрей, якій захищатиме від зараження. Дослідження проводили разом з науковцями з Університету Пенсільванії. 

В основі пропонованого препарату – інший слабкий вірус, який доставить у носоглотку "інструкцію з протистояння COVID-19". За прогнозами науковців, отримавши послання, організм виробить антитіла, які потім допоможуть впоратися вже з реальною небезпекою. Наразі препарат проходить випробування на тваринах, але вже в січні можуть почати досліджувати його вплив на людей. 

Керує дослідженням Джеймс Вілсон, який успішно застосував схожу технологію для боротьби зі спінальною м'язовою атрофією. У препараті Zolgensma генне послання організму доставляють частинки поширених аденовірусів. Втім, панацеєю ліки не стали. Адже ціна за одну дозу – понад $2 млн. Препарат наразі є найдорожчим у світі, за це він навіть потрапив у Книгу рекордів Гіннеса. Хоча минулого року його швейцарський виробник і пообіцяв виділяти 100 доз на рік безкоштовно. 

Антиковідний папір

Чешська академія наук повідомила про створення спеціального паперу, який вбиває коронавірус протягом пів години.  На думку науковців, такий папір, створений з додаванням цинку та срібла, буде корисним у госпіталях. Крім того, з нього можна виробляти банківські папери, які люди передають один одному, і навіть гроші. Цікаво, що папір є такою собою пасткою для мікроорганізмів: потрапивши на нього, далі вони не передадуться. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Життя