Розлади харчової поведінки: Як розпізнати і що робити при анорексії або булімії

Нерідко у тих, хто цілковито прагне відповідати загальноприйнятим стандартам, з'являються серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема так звані порушення харчової поведінки

Depo.ua розповість, що таке розлад харчової поведінки, як він проявляється і що робити, якщо РХП перейшов в запущену форму.

Порушення харчової поведінки: що це таке і які симптоми

Розлад харчової поведінки (РХП) — це нездорове ставлення до їжі, фізичної активності та свого зовнішнього вигляду. Симптоми РХП проявляються в надмірному вживанні їжі або відмові від неї, а також в нав'язливому бажанні позбутися від отриманих калорій. Хворі зазвичай зациклені на фігурі й не можуть адекватно сприймати своє тіло — в будь-якому разі воно здається їм занадто товстим.

У більшості випадків розлади харчової поведінки провокують тривожність, самоізоляцію і відразу до себе. Хворі відкидають допомогу, впадають в депресію і втрачають зв'язок з реальністю — їм стає нецікаве навчання/робота, рідні та близькі відходять на другий план. При РХП людині властиво себе карати: навіть після легкого перекусу їй здається, що без виснажливої пробіжки вона сильно набере вагу і часто після цього взагалі відмовляється від їжі.

Основні типи харчових розладів

Харчові порушення психіки діляться на кілька типів.

Нервова анорексія

Проявом її є одержимість худорбою: людина мало їсть і багато займається спортом, бажаючи схуднути. Таких людей приваблює кістлява статура, вони часто доводять себе до виснаження.

Нервова булімія

Характеризується втратою контролю над прийомами їжі й прагненням якомога швидше від неї позбутися. Це зазвичай проявляється викликанням блювоти, виснажливими тренуваннями та прийомом проносних.

Обжерливість або компульсивне переїдання

Як і булімія, характеризується безконтрольними прийомами їжі. Але відмінність цих типів харчового розладу в тому, що при компульсивному переїданні людина хоч і відчуває провину, але не прагне очистити шлунок або швидко спалити калорії.

У кого найчастіше проявляється розлад харчової поведінки

Нервова булімія або анорексія може виникнути у людини в будь-якому віці. Однак до цієї хвороби більше схильні дівчата у віці 13-17 років і жінки від 25 до 35 років. У підлітковому віці булімія або анорексія можуть виникати внаслідок серйозних життєвих змін: зміна школи, перше кохання, розлучення батьків. Багато випадків РХП виникає серед спортсменок (гімнасток, легкоатлеток), балерин, актрис і моделей.

Булімією й анорексією часто хворіють і чоловіки. На розвиток хвороби впливають і стереотипи, що переважають в оточенні людини, зауваження з приводу зовнішнього вигляду. Крім цього, розлади харчової поведінки виникають і у тих, хто намагався знайти ідеальну дієту, але не отримав належного ефекту: відмова від харчових продуктів або неконтрольовані прийоми їжі — це наслідок втрати контролю над собою.

Ознаки РХП, які не можна ігнорувати

Кожен тип РХП проявляється по-різному, але при наявності хоча б кількох ознак того чи іншого розладу, потрібно звернутися до психолога, щоб зупинити розвиток хвороби.

5 ознак анорексії

1. Людині постійно здається, що вона товста і некрасива, тому їй хочеться скинути вагу, щоб знову полюбити себе. Також хворі на анорексію не можуть об'єктивно себе оцінювати — їм здається, що вони товсті, навіть якщо всі навколо говорять про їхню надмірну худорбу.

2. Хворий на анорексію максимально часто стає на ваги, а від цифри на вагах залежить його настрій.

3. Зациклена на худорбі людина не може їсти на публіці, оскільки їй здається, що інші вважають її й без того товстою. Вона дуже боїться бути відкинутою і постійно створює для себе обмеження.

4. Людина часто рахує калорії, розділяє їжу на інгредієнти й довго налаштовується, перш ніж приступити до трапези.

5. Хворий зациклений на тому, щоб скинути вагу: кожну вільну хвилину він намагається виконувати фізичні вправи, навіть якщо сили вже на межі.

5 ознак булімії

1. Після кожного прийому їжі хворий приймає проносні препарати або викликає блювоту.

2. Людина під час їжі не може зупинитися і продовжує їсти, навіть коли у неї немає почуття голоду.

3. Як і при анорексії, хворі булімією прагнуть харчуватися на самоті. У останніх це викликано або почуттям сорому (їм здається, що інші будуть засуджувати їх за дуже великі порції), або бажанням усамітнитися після прийому їжі, щоб викликати блювоту.

4. У людини починають кришитися і гнити зуби — це пов'язано з впливом шлункового соку, який виходить під час блювоти, на емаль.

5. Після прийому їжі з'являється почуття сорому і розчарування.

5 ознак обжерливості

1. Не дивлячись на те, що у хворих компульсивним переїданням є зайва вага, вони все одно поглинають велику кількість їжі в короткі терміни.

2. Людина відчуває себе винуватою, але переїдає, часто вже не пережовуючи їжу.

3. З'явилася звичка запасатися їжею і ховати її від інших.

4. Прийом їжі перетворився на культ: хворий перед їдою виконує своєрідні ритуали, розмовляє з продуктами.

5. Під час стресових ситуацій людина намагається компенсувати тривожність їжею, але це переходить в переїдання.

Як лікують розлад харчової поведінки

Кожна хвороба РХП несе смертельну небезпеку для організму, тому важливо вчасно звернутися за допомогою. Зазвичай лікування РХП відбувається амбулаторно, але в критичних випадках може знадобитися госпіталізація. Працюючи з пацієнтами, психологи й дієтологи розробляють індивідуальну методику одужання, виходячи зі стану здоров'я і мотивації.

Лікування зазвичай містить в собі сімейну психотерапію, а також складання планів-зобов'язань для хворого. Іноді при анорексії людині може знадобитися прийом антидепресантів, тоді як хворим булімією або переїданням – арт-терапія або спілкування в спеціальних групах. Фахівці контролюють своїх пацієнтів за допомогою щоденника поведінки, де останні записують свої дії на шляху до одужання.

Якщо у людини є серйозні проблеми зі здоров'ям, викликані РХП, то їй можуть рекомендувати лікування в стаціонарі.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Життя