Шанси на виживання і перебіг хвороби: Неочікувані факти про коронавірус від вчених

Коронавірус все ще залишається для вчених незнайомцем, хоча дослідження епідеміологів відкривають про нього факти, які докорінно змінюють уявлення про мікроорганізм

Так, спираючись на експерименти та досвід Китаю у протистоянні інфекції. епідеміологи країни опублікували статтю "Клінічний курс та фактори ризику, що призвели до летального результату у дорослих пацієнтів із COVID-19 в Ухані, Китай: ретроспективне когортне дослідження" у медичному журналі The Lancet.  Досліджували пацієнтів з коронавірусом старших 18 років, що проходили лікування у лікарні Цзіньінтана та легеневій лікарні Уханя. Порівнювалися демографічні та клінічні дані та методи лікування тих, хто вилікувався і тих, чиє життя забрала хвороба.   

Depo.ua зібрав найцікавіші відкриття з цього та кількох інших досліджень. 

Чим лікують коронавірус

Так, у китайському дослідженні розглянули історії хвороби 191 пацієнтів, які опинилися у лікарнях. Хоча діапазон за віком виявився доволі широким – 18 – 87 років, середній вік таких пацієнтів – 56. При цьому 62% – чоловіки.  У половини з госпіталізованих були супутні хвороби, найчастіші з яких – гіпертонія, діабет, ішемічна хвороба серця.  Найчастішими симптомами була підвищена температура, кашель, який переходив у мокрий, і супроводжувався відчуттям слабкості.  У 40% випадків фіксували лімфоцитопенію – стан аномально низької кількості лімфоцитів.  Схема лікування 95% включала антибіотики, 21% – противірусні препарати, 30% – кортикостероїди, 17% рятували за допомогою штучної вентиляції легень. 

За скільки видужують та помирають від коронавірусу

Середній час між появою симптомів та видужанням склав 22 дні (найшвидший результат з подолання хвороби у клініках – 8 днів, найповільніший – 37), якщо ж говорити про летальні випадки – смерть в середньому наставала через 18,5 днів. 32 пацієнтам знадобилася штучна вентиляція легень, при цьому 31 з них помер. До апарату штучної вентиляції пацієнтів підключали в середньому через 14,5 днів після початку хвороби. Не допомогла і екстракорпоральна мембранна оксигенаціям (екстракорпоральна методика підтримки діяльності легень)  – таку терапію застосовували до трьох пацієнтів, зрештою всі померли. 

Хворі на коронавірус, які потім одужали, в середньому 13 днів страждали від задишки, температура у них трималася близько 12 днів, а кашель – 19. При цьому навіть після одужання кашель зберігався у 45%.  У 72% пацієнтів, які не змогли пережити хворобу, кашель протримався аж до моменту смерті. 

Серед ускладнень найчастіше зустрічалися сепсис, киснева недостатність, гострий респіраторний дистрес-синдром, серцева недостатність, септичний шок. У половини з пацієнтів, які не вижили, діагностували вторинну інфекцію. 

Серед чинників, які підвищували ризик  померти від хвороби – похилий вік, високий коефіцієнт SOFA (показник, що виражає вірогідність дисфункції органів при сепсисі) та підвищеному рівні д-димерів (білкових фрагментів, що утворюються при розчиненні згустку крові). Останній показник може бути обумовлений, знову ж таки, літнім віком, курінням, післяопеаційним станом, наявністю інфекційних процесів, злоякісних пухлин, шлунково-кишкових кровотеч, закупоркою судин. 

У пацієнтів, які вижили, був значно вищий рівен лімфоцитів. Так, показник досягав свого мінімуму на сьомий день хвороби, а далі – покращувався. 

Коли людина стає безпечною

Заражена людина дуже рано починає сама розповсюджувати віруси, йдеться у дослідженні німецьких вчених "Клінічна презентація та вірусологічна оцінка випадків коронавірусної хвороби 2019 року, що вимагали госпіталізації, в кластері передачі, пов’язаному з подорожами", пише Statnews.  Наразі робота оприлюднена до переддруковому сервері – це означає, що її остаточно не ухвалили рецензенти, але вона може бути джерелом цінної інформації. 

Так, на думку вчених у випадку легкого перебігу хвороби людина може бути незаразною приблизно на 10 день, хоча вірус може все ще визначатися у мазках з її горла.  Вчені з Берліна та Мюнхена намагалися виростити віруси з горлових проб та мокротиння дев'яти хворих, які легко пережили коронавірус. Їм це не вдалося, хоча результати ПЛР-аналізу все ще були позитивними.

Втім, щодо тривалості заразного періоду науковці все ще сперечаються – ще належить погодити максимальне вірусне навантаження, за якого людина залишається безпечною для оточуючих. 

До того ж, науковці припустили, що на 5 – 12 день організм починає виробляти антитіла до зарази. Так починається процес видужання. 

Вірус стишує агресію?

Група китайських вчених у дослідженні "Про початок та триваючу еволюцію SARS-CoV-2, опублікованому в National Science Review проаналізувала геноми вірусу, отримані у 103 пацієнтів у Вухані. Вчені визначили, що геноми не ідентичні, і загалом їх можна поділити на два типи – L та S. 

Віруси L, на думку дослідників, виявляються більш агресивними у 70% випадків. При цьому у світі починають все більше хворіти вірусом S.  

Втім, наприклад, епідеміолог Йелльської школи громадського здоров'я Натан Грубау називає висновки авторів "чистою спекуляцією". Мовляв, мутації, зафіксовані науковцями, дуже незначні і полягають у порядку кількох нуклеотидів.  Тож такі мінімальні відмінності, на його думку, не привід говорити про "кілька типів вірусу",  пише Live Science

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Життя