Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть

Наразі в Україні близько 100 тис. людей із порушеннями слуху, і суспільство зрештою робить кроки їм назустріч

Ольга Черниш

Слабочуючі люди говорять про проблеми з пошуками роботи і неможливість порозумітися з вчителями та лікарями - знання жестової мови в Україні радше екзотика, аніж норма.

Новини з сурдоперекладом транслюють лише кілька телеканалів, а культурні заходи, на які можуть завітати як здорові люди, так і люди з порушеннями слуху, - взагалі рідкість.

Тим часом, наприклад, у Фінляндії, з субтитрами транслюються абсолютно всі програми. А шість років тому у країні поставили першу у світі оперу для нечуючих. У Швеції таких людей забезпечують текстофонами, які дозволяють скористатися телефонним зв’язком, адже пристрій форматує голос у текст.  Медики і правоохоронці країн Скандинавії зобов’язані знати жестову мову, а багато здорових людей вивчає її замість іноземної.

В Україні ж проблема комунікації стоїть доволі гостро.

"На жаль в Україні ніхто не вчить жестову мову. В університетах і школах такого курсу немає. Люди з порушеннями слуху не можуть отримати послуги у закладах, через незнання мови працівники не готові з ними говорити", - коментує виконавчий директор громадської організації "Відчуй" Дар'я Герасимчук.

Другою важливою проблемою активістка називає слухопротезування. Держава виділяє недостатньо слухових апаратів, а з кохлеарною імплантацією (протезування слуху з імплантацією пристрою, який бере на себе функції внутрішнього вуха – ред.) взагалі катастрофа.

"На цей рік вдалося наколядувати 35 млн грн, а це 52 імпланти, хоча у черзі 330 дітей. На наступний рік виділили 78 млн грн., цього вистачить на 150 імплантів. А що будуть робити решта, 130 дітей? Якщо не провести імплантацію дитині до чотирьох років, вона не зможе нормально говорити і слухати, адаптація пройде набагато гірше", - стверджує Герасимчук.

На думку активістки, в суспільстві досі існує несприйняття людей з інвалідністю.

"Зараз багато говорять про інклюзію, це значить "усе для всіх". Але більшість розуміє це як поступки для людей з інвалідністю. Багатьом потрібно пояснювати, для чого, припустимо, перекладати новини жестовою мовою. Люди кажуть: "А навіщо нам цей квадратик з сурдоперекладачем?". Не усвідомлюють, що цього року вперше за часи незалежносї України нечуючі люди вперше почули привітання президента з Новим роком", - акцентує Дар'я.

Є і позитивні зрушення. Наприклад, люди з інвалідністю перестали боятися виходити на вулиці – наразі вони гуляють, вчаться у вишах, влаштовуються працювати.

Решта суспільства поступово відкривається для діалогу. Так, організація "Відчуй", об’єднавшись з ГО "Бачити серцем", БО БФ "Право на щастя", ГО "Інститут Суспільних Ініціатив , створила проект Inclusive Friendly (Інклюзивно привітні – ред.).

"Цей некомерційна ініціатива, спрямована на те, щоб інші зрозуміли, хто такі люди з інвалідністю, і як налагодити діалог. Ми не чекали, що тренінг буде таким затребуваним. Після кількох тренінгів у Львові у кафе і ресторанах нас почали активно запрошувати комерційні структури. На сьогодні заходи розписані до травня. Це позитивний момент – люди прагнуть покращити рівень послуг, дізнатися більше про проблеми інших", - каже наша співрозмовниця.

Минулий рік знаменувався ще кількома яскравими проектами, призначених допомогти слабочуючим людям інтегруватися у суспільство.

ВІДЧУТИ МУЗИКУ ЧЕРЕЗ СВІТЛО

Так, українські розробники презентували проект BeWarned, який дозволяє людям з порушеннями слуху дізнаватися про небезпеку, а також спілкуватися з іншими і відчувати музику.

Три роки тому майбутній засновник стартапу Сергій Малюков йшов у вечері по вулиці і почув позаду сигнал автомобіля. Хлопець відійшов в сторону, але помітив, що пара перехожих з місця не зрушила – вони спілкувалися жестовою мовою, тож почути попереджувальний сигнал змоги не мали. Після цього випадку Малюков почав працювати над розробкою BeWarned і сформував команду, до якої згодом приєднався програміст Віталій Потапчук. І Віталія слабкий слух з дитинства, а його дружина нечуюча.

"Одразу після закінчення університету довгий час працював на фрілансі, щоб набути досвід на реальних проектах, згодом  влаштувався працювати в авіацію за фахом. Аж доки не дізнався про проект BeWarned за допомогою професора Київського технічного університету "КПІ", де я навчався", - розповів Потапчук depo.ua.

Першою розробили функцію Sound Monitor, завдання якої - розпізнавати небезпечні  звуки, такі як сирена автомобіля, гавкіт собаки та крик людини навколо та попереджати користувача.

"Це найскладніша частина нашого стартапу, оскільки працює на основі нейронної мережі. Як тільки Sound Monitor розпізнає звук, він сповіщає користувача за допомогою спалаху, вібрації та візуального повідомлення у вигляді анімованого вуха. Якщо, наприклад, поруч кричить людина – вухо змінюється на зображення людини, що кличе на допомогу", - коментує наш співрозмовник.

Також завдяки функції Connect  додаток дозволяє налагодити комунікацію з чуючими людьми, конвертуючи голос у текст і навпаки, а опція Dance допомагає відчути музику, передаючи ритми за допомогою вібрації та візуального еквалайзера на екрані смартфона.

У прототипі функція Emegrency Call, яка дозволяє швидко сигналізувати про свою проблему, – аварію чи серцевий напад – та за допомогою чуючих людей викликати служби допомоги.

"Ми проводили бета-тестування нашого додатку на жителях США і отримали близько 2000 коментарів, з них 86% відповіли схвально про наш продукт", - каже Потапчук.

Над проектом на волонтерських засадах працює десять людей, співзасновники фінансують його з власної кишені. Команда створила додатки для двох мобільних платформ - Android та iOS, а встановити його можна безкоштовно. За словами Віталія, спершу шукали розробників серед нечуючих людей, але їх виявилося надто мало. Втім, нечуючим волонтерам у команді завжди раді.

ПОЕЗІЯ ЖЕСТОВОЮ МОВОЮ

Минулого вересня волонтерки Олександра Смірнова і Тетяна Деордієва започаткували рух "Почути", запропонувавши українським  поетам зачитати свої вірші жестовою мовою і голосом одночасно та записати це на відео.

Ідея народилася після лекції поетеси і книжкового продюсера Альони Лазуткіної.

"Лекція була про письменників, і я замислилася: у світі відбувається купа всього цікавого… І наприклад, я люблю відвідувати книжкові презентації і слухати поетів, хоча я можу почитати їхні вірші в Інтернеті. Але ж є люди, яким це не доступно... Тоді ми замислилися, як виправити ситуацію", - розповідає Смірнова.

Олександра Смірнова, Тетяна Деордієва і викладач жестової мови Мар'яна Люханова

Придумавши проект, почали шукати авторів, що згодяться долучитися до проекту – зверталися до поетів, яких знали особисто, або чию творчість любили.

"Спочатку було психологічно важко. Адже ти для людей – незнайома людини з вулиці, у якої немає жодного відео для прикладу.  Але перші учасники знайшлися швидко –публічні люди відкриті до діалогу. Ми написали Лесі Мудрак, вона опублікувала пост у Facebook, після якого зголосилося багато поетів ", - каже Олександра.

Втім, деякі і відмовилися – наприклад, через брак часу. Як зізнаються самі волонтерки, декламувати голосом і жестами та ще й на відео – справа нелегка, і вимагає зосередженості.  Вивчали жестову мову поети за висланими Інтернетом матеріалами, і зазвичай на це був потрібен тиждень, якщо вчити по півгодини на день. Але були і винятки – та ж Лазуткіна вивчила вірш за день.

"Відео їй надіслала у п’ятницю, вона захопилася і вивчала кілька годин поспіль.  А ввечері з'ясувалося, що у однієї нашої учасниці не виходить бути, і я зателефонувала Альоні. Вона каже: вірш вивчила, навіть вже розповіла друзям. Так і зачитала після дня ретельних тренувань", - ділиться Смірнова.

Акцентує, що від формату "поет плюс перекладач у кадрі" відмовилися навмисно. 

"Ясно, що поети не вивчали жестову мову, тому для них це був певний виклик. Але це і шлях назустріч один одному. Багато хто зробив особисте відкриття після участі в проекті. Хтось дізнався про знайомих, в яких є проблеми зі слухом. Хтось почав  створювати благодійні ініціативи на роботі. А після того, як ми записали відео, вирішили, що було б цікаво зробити поетичний вечір, запросити всіх охочих, і чуючих і нечуючих. Прийшло дуже багато людей з порушеннями слуху. А потім був другий вечір, де виступи поетів доповнював театр", - розповідає волонтер.

Наразі у проекті взяло участь 23 поети, а на наступний рік у активісток купа планів. Кажуть, лише поезією обмежуватись не будуть. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Життя