Наскільки ти українець, шляхтич чи козак: Як відшукати інформацію про своїх пращурів
Багато хто з нас знає про свою родину, обмежуючись лише кількома поколіннями: мама, тато, їх брати та сестри, бабусі та дідусі. Рідше – ми детально знаємо про своїх прадідів та прабабусь. Але що було до них? Яким був ваш рід, чи були в ньому шляхтичі, воїни УПА або КДБісти, розмовляєте ви російською тому що походите з родини зросійщених українців чи переселених в Україну росіян?
Особливо цікавим це стає тепер, на хвилі національного самоусвідомлення.
Все більше українців задають собі ці питання, перетворюючи складання пазлу – родинного дерева на хобі чи навіть справу життя, відшукуючи свій зв’язок із пращурами на десятки колін. Можливо, колись генеалогія вийде у списку хобі українців на найвищі щаблі популярності. У США, наприклад, дослідження родоводу – друге після спорту.
Depo.ua пропонує розібратися, із чого варто починати пошуки інформації про власних пращурів, скільки коштуватиме найняти фахівця-генеалога та чи потрібні специфічні уміння, аби скласти своє родове дерево самостійно.
На ці та інші питання нашій редакції давали відповіді професійний генеалог Сергій Фазульянов та Альона Бєлова – нині адміністраторка Міжнародного генеалогічного форуму GENEO, яка самостійно дослідила родовід до 11-го коліна (а по двох гілках і до 17).
Я хочу самостійно дослідити своє родинне дерево. З чого почати?
І Сергій, і Альона зазначають, що будь-яке дослідження варто починати з найближчих живих родичів: батьків, дідусів та бабусів, опитуючи їх та беручи їх документи та фотографії, які і стануть першими клаптиками у пазлі родового дерева. Щоправда, проблеми можуть трапитися вже на цьому етапі.
"Знайдіть основні документи: свідоцтво про народження, про одруження, свідоцтво про смерть. Якщо збереглися ці документи, дізнаєтеся імена своїх дідусів і бабусь, прадідів, роки їх життя. Якщо ж цих документів у вас немає, зверніться до своїх родичів, можливо, вони зберігаються у них. В іншому випадку вам потрібно буде відновити дані документи через органи РАГС і архіви, вони можуть знадобитися в майбутньому для підтвердження спорідненості. Крім того, варто навести порядок у фотографіях. Розсортуйте по тематиках і розкладіть по паперових конвертах, підпишіть їх. Також варто прочитати всі записи на оборотах фотографій, там можуть бути підказки для подальших пошуків", – зазначає Бєлова про початок дослідження.
Спілкування з сім’єю краще зафіксувати у аудіо або відеоформаті. Не варто нехтувати і далекими родичами: чим повнішу картину ви зберете із самого початку, тим більш детально зможете дослідити історію роду.
"На цьому етапі головне – це вміння спілкуватися із родиною – батьками, дідусями та бабусями. Часто у цьому полягає складність, адже конфлікт поколінь не завжди дає можливість у колі родини вільно говорити навіть із батьками, не кажучи вже про більш старші покоління. І це подекуди стає перепоною, яка зводить нанівець майже все", – каже Фазульянов.
За його словами, якщо проблеми із родиною немає, то першою перепоною, із якою стикається будь-який дослідник стає відсутність документів.
"Документи у паперовому, та і електронному вигляді теж мають схильність втрачатися, і часто. Візьмемо хоча б війну на Сході із Росією, окупований Крим...Дуже багато людей втратили документи, і це ми говоримо про порівняно невеликі території. Так само документи втратили наші пращури під час Другої Світової війни, коли вся територія України була окупована. Коли радянські війська часто знищували документи цілеспрямовано або ж вони втрачалися через недбалість. Через неможливість їх евакуювати або ж власне під час евакуації. Глобальні втрати є і у мирні часи", – каже Сергій.
Коли ж ви матимете усю необхідну початкову інформацію: ПІБ і роки життя бабусь і дідусів, а можливо і прабабусь та прадідів, продовжувати пошуки потрібно у архівах. І тим, хто хоче провести комплексне дослідження, Сергій не радить обмежуватися виключно прямими документами.
"Варто обирати не лише документи про народження,шлюб, смерть, розлучення, і не лише документи, які стосуються прямої рідні, але і документи братів і сестер кожного покоління, додаючи до дерева інформацію про двоюрідних, п'ятиюрідних і так далі", – каже наш співрозмовник.
За його словами, дуже часто саме непрямі відомості дозволяють скласти більш точну картину, зокрема й про те, яким чином родичі взаємодіяли між собою та у яких стосунках перебували.
А може, все ж таки до дослідника?
За словами Фазульянова, до спеціаліста-генеалога можна звернутися на будь-якому етапі дослідження. І найкращих результатів можна досягнути лише за активної включеності замовника у процес.
"Коли клієнти їздять із нами у експедиції, трясуть своїх родичів, займаються питанням, тоді народжуються дуже круті проєкти", – зазначає Сергій.
Альона також додає, що найбільш надійний пошук забезпечується власними силами:
"Звісно, можна замовити генеалогічне дослідження архіву. Це може бути дорого, ознайомитися з цінами на послуги можна на сайті потрібного закладу. Також можна замовити таке дослідження фірмі, що займається генеалогічними пошуками або приватному досліднику. Але найнадійніший пошук - самостійний: вам доведеться розгадати багато сімейних таємниць, і це набагато цікавіше будь-якого детектива. Ви відкриєте для себе історію своєї сім'ї, дізнаєтеся про життя, радощі й трагедії ваших пращурів і родичів".
Скільки може коштувати генеалогічне дослідження?
За словами Сергія, точну вартість сказати неможливо: кожен випадок дослідження унікальний і займає різну кількість часу та сил.
"Є дослідження, які тривають кілька місяців, а є ті, що тривають роками. У мене є клієнти, з якими ми працюємо постійно. Вони щось знаходять і повертаються, потім роблять перерву на інші справи і повертаються знову. В середньому, якщо брати більш-менш інформативні за результатами дослідження, це десь $2-3 тис. із термінами понад рік. Найменші та найкоротші кейси коштуватимуть триста-п’ятсот доларів. Про якісь рекорди сказати складно, адже весь процес дуже розтягнутий у часі. Звісно, якщо ми будемо брати термін у 3-5 років, то сумарно це будуть значні суми. Але вони розпорошені у часі, і тому менш відчутні", – зазначає генеалог.
Самостійному ж досліднику платити доведеться в основному за проїзд, але основною витратою стане час.
"І якщо, наприклад, видатки на транспорт залежать від кількості поїздок у ті чи інші області, і їх якось можна прорахувати, то вартість часу у кожного своя", – акцентує Сергій.
Втім, зазначає, що певні корективи у генеалогічні дослідження і їхню вартість вніс карантин – адже наразі немає можливості працювати безпосередньо у архівах, тому потрібно замовляти копії документів. Ціна такої послуги залежить від області і безпосередньо від самого архіву.
"Наприклад, я витрачаю щомісяця на копії від Житомирського обласного архіву близько 600-700 гривень, отримуючи 200-300 кадрів. У кожному випадку буде своя історія, і порахувати це заздалегідь неможливо", – розповідає Фазульянов.
А як щодо ДНК-тестів?
ДНК тести відкрили нові двері до дослідження родоводу, щоправда, якщо класична генеалогія заглиблюється якомога далі у минуле, то тести ДНК пропонують здебільшого "горизонтальні" дослідження. Так, за допомогою такого тесту можна знайти родові зв’язки між вже протестованими особами – і таким чином відшукати далеких родичів. Якщо ж цікавить історичне минуле, то за допомогою ДНК-тесту можна створити свій "етнопортрет" на належність до тих чи інших етнічних груп.
За словами Сергія, це цікавий напрямок, але наразі він перебуває у зародковому стані. І хоча лік йде на мільйони протестованих, інформації все ще дуже мало.
"ДНК-генеалогія окрім того, що може показати збіг із ДНК далеких родичів, показує карти етнічностей. Багато хто думає, що тест покаже їм українця, поляка чи білоруса. Але ДНК-тест показує етнічності замкнених історично спільнот, коли географія та традиції шлюбних відносин певної категорії дозволяють ототожнити ДНК-матеріал з соціальною категорією національностей – для українців, наприклад, це здебільшого група "Східна Європа". Зараз тестування – це здебільшого напрацювання певної бази зразків, з якими вже майбутні протестовані зможуть порівнятися. І от у цьому буде сенс цього дослідження. Адже протестовані люди приносять нову інформацію, яка може стати зачіпкою для документального дослідження. Безумовно, є випадки, коли протестовані мають якесь рідство. І оце той самий стимул – люди бачать, що є близьке співпадіння і починають пошуки спільного пращура", – каже Сергій.
Вартість таких досліджень коливається від 100-150 до 300 доларів США, але часто компанії роблять знижки до певного дня: наприклад, до Дня матері чи Дня батька, коли тест можна "вхопити" і за 40-60 доларів. Втім, найбільш повні дослідження вашого геному можуть перевалити і за тисячу євро.
Ресурси у допомогу
Сергій та Альона надали Depo.ua список ресурсів, які можуть допомогти у пошуку або ж спонукати розпочати своє дослідження. Втім, на цьому переліку зупинятися не варто: чимало інформації можна знайти на невеликих форумах та сайтах місцевих дослідників-генеалогів, а у процесі пошуків не варто ігнорувати жодне з джерел інформації.
База даних Українського генеалогічного порталу та у "Бекеті"
Якщо цікавить україномовний відеоконтент про генеалогію – проєкт "Генеалогічна балачка" на YouTube.
Оцифровані матеріали понад десятка архівів України (в т.ч. окупованого ДА Донецької області та ДА АРК) –
Українські архіви на Вікіджерелах.
#COVIDscansharing Архівний карантин в Україні. Обмін цифровими копіями архівних документів.
Онлайн-база даних www.pra.in.ua. Тут розміщують інформацію про українців, народжених у період 1650-1920 років.
Чимало корисних статей можна знайти на сайтах фірм, які займаються генеалогічними дослідженнями, наприклад, тут.
Відомості про участь у Першій світовій війні
- Участь у Другій світовій війні - Книги пам'яті.
Про постраждалих від Голодомору.
Про репресованих – сайт "Реабілітовані історією"
Спільноти:
Форум GENEO, де ви можете відшукати однодумців.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Життя