"Гіперлуп", автобани та Tesla Gigafactory: Що за транспортну стратегію затвердив Кабмін

Поки українці обговорювали смерть, а згодом дивовижне воскресіння Аркадія Бабченка, Уряд затвердив Національну транспортну стратегію України до 2030-го року. Над документом працювала команда європейських експертів та консультантів, Мінінфраструктури на чолі та офісу підтримки реформ.

Її активне обговорення почалося рік тому. Тоді прем'єр-міністр України Володимир Гройсман ініціював розробку єдиної Стратегії розвитку транспортної галузі. Вона мала стосуватися як залізничного транспорту, так і автошляхів, портів та авіасполучення.

Стратегія-2030 прийшла на зміну плануванню до 2020-го року і є єдиним державним планом, який розрахований на такий тривалий період - 12 років. Ті цифри та проекти, які містяться в Стратегії, насправді дуже амбітні. Щоправда, в ній чимало кумедних моментів, які навряд чи вдасться реалізувати у такий короткий термін. Наприклад, інфраструктуру для безпілотних авто, улюблена "фішка" Володимира Омеляна - "Гіперлуп", розумні дороги, які генеруватимуть електрику... Про це ми ще поговоримо окремо.

Почнемо ж з хорошого.

Що пропонується створити

Стратегія-2030 пропонує створення нової реальності замість відновлення старої. І передбачає модернізацію всієї соціосистем "Україна", перетворення держави в розвинуту, високотехнологічну та інноваційну країну, модернізацію свідомості через модернізацію технологічного середовища.

Автошляхи

До 2030-го року в Україні мають побудувати 10 нових автобанів зі сходу на захід та із півночі на південь. Будівництво першого автошляху має стартувати в 2019-му році в напрямку Київ - Біла Церква. Головний пріоритет - будівництво автомагістралей від українських міст до кордону країн-членів ЄС. Вони простягатимуться від Сум, Харкова, Дніпра, Одеси, Миколаєва, Луганська і Донецька (наразі окуповані "Л-ДНР"). На них будуть встановлені більше 100 автоматичних систем контролю ваги. Якщо це вдасться втілити у життя, то українцю знадобиться всього 10 годин на перетин України в будь-якому напрямку (з півночі на південь та зі сходу на захід).

До цього також додаються проекти Go Highway, який має з'єднати українські чорноморські порти Миколаїв та Одеса з польським Гданськом на Балтійському морі, автотранспортний маршрут Via Carpatia, який повинен з'єднати країни Північної та Південної Європи, про співробітництво щодо якого ми домовилися з Польщею (Клайпеда-Вільнюс-Мінськ-Київ-Одеса-Рені через територію Румунії, Болгарії аж до Греції).

Окрім цього, до Стратегії-2030 включені плани по будівництву нових шляхів Відень - Будапешт - Львів - Київ - Харків - Донецьк; Київ - Керч та Полтава - Дніпро. Як бачимо, документом розглядаються варіанти деокупації Донбасу та Криму. В підсумку ми маємо отримати єдину транспортну та інфраструктурну мережу з Європейським Союзом.

Ефективність вантажоперевезень має зрости на 35%, а кількість транспортних засобів має зменшитися на 22%. Майже 6 млрд євро будуть інвестовані у модернізацію автомобільного вантажного транспорту. До того ж, з доріг мають зникнути маршрутки завдяки створенню ринкових стимулів для комфортабельного транспорту.

Значна увага приділена також безпеці на автошляхах. Планується, що травмування на автошляхах зменишться на 90%, а дитяча смертність зникне взагалі. На безпеку з дорожнього фонду буде виділено 35 мільярдів гривень. Важко уявити, яким чином за ці гроші та чисто технологічно вдасться звести до 0% смертність дітей на дорогах, якщо це не вдалося зробити навіть ЄС з усіма обмеженнями швидкості та безпековими моментами. За останні 10 років на дорогах Євросоюзу загинули 8100 дітей. Про це можна почитати ось тут.

Аеропорти

Заплановано, що кількість аеропортів з нинішніх 19-ти у 2030-му році зросте до 50-ти. Пасажиропотік регіональних аеропортів має зрости (зараз 98% пасажирів використовують 7 аеропортів). В майбутньому 50% українців мають користуватися повітряним транспортом, бо понад 50% перевезень забезпечуватимуть лоукостери, тобто, знизиться вартість польотів. Дістатися до найближчого аеропорту з будь-якої точки країни можна буде за годину.

Аеропорт "Бориспіль" повинен обслуговувати 36 млн пасажирів на рік, а Львівський аеропорт - 3,5 млн. З усіх українських аеропортів можна буде літати за 350 напрямками.

Залізничний транспорт

Парк локомотивів "Укрзалізниці" за 12 років мають оновити на 100%. Для цього залучатимуться Крюківський завод, General Electric, Bombardier, Greenbrier. Інфраструктура та шляхи мають належати державі. А от локомотиви та рухомий склад може бути як державним, так і передаватися у приватну власність.

Середня швидкість на залізниці має становити 150 км/год. Швидкісні напрямки Київ-Одеса, Київ-Львів, Київ-Харків та Київ-Дніпро мають з'єднати із ЄС. А за фінансовими показниками "Укрзалізниця" має увійти в ТОП-5 у світі.

Також Україна має стати Хабом між Європою та Азією. Планується будівництво та адаптація транспортних коридорів до міжнародного транспортного проекту "Новий шовковий шлях".

Моря

Повинна запрацювати система "єдиного портового вікна", яка передбачає автоматизацію, скорочення часу на оформлення вантажів, знищення корупції.

30% трафіку вантажоперевезень у Чорному морі мають обслуговувати українські порти.

Відродження річкового транспорту - 50 мільйонів тонн вантажів мають перевозитися баржами по українських річках. Для прикладу, 1 млн тонн, що перевозитимуться річками, заощаджуватимуть дорожньому фонду 800 млн гривень.

Українські морські порти мають бути у ТОП-100 кращих в світі за показниками контейнерного транспортування.

Інновації, транспорт та сумнівні моменти

А тепер поговоримо про те, що викликає аж занадто багато сумнівів. По-перше, славнозвісна мрія Володимира Омеляна - "Гіперлуп". Від неї він вирішив не відступати і в Стратегії-2030 навіть після "тролінгу" в соцмережах, коли вперше про неї заявив рік тому.

Більше того, цілих 5 з 11 запланованих в загальносвітовий системі швидкісного транспорту "Гіперлуп" згідно Стратегії-2030 будуть проходити через територію України. Колись вже рахували, що тестовий майданчик для "Гіперлуп" в Дніпрі обійдеться ледь не у $8,5 млн. При цьому, на всі інноваційні проекти та Стратегію заплановано залучити $60 млрд інвестицій. Безумовно, якщо ми говоримо виключно про шляхи (вакуумні труби), які будуватимуться коштом партнерів - тут все чудово. Бо, якщо ми хочемо будувати "Гіперлуп" самі і заробляти на цьому, нам знадобляться потяги (капсули на магнітній подушці), які зможуть розвивати швидкість понад 300 км/год і шляхи для них. Тестову трубу хотіли прокласти між Дніпром та Києвом. Втім, квитки на такий транспорт вже зараз можуть коштувати до 4 тис. гривень, що зовсім не відповідає платоспроможності населення. І при загальній зношеності залізничних шляхів буде даремним витрачанням коштів.

Безпілотні авто та розумні дороги - це ще одна мрія, яка поки що на тестовому режимі навіть в передових країнах, включно із США. Є занадто багато моментів у використанні безпілотних автомобілів. Для нашої країни, де на автошляхах існують проблеми з розміткою, сумнівно замахуватися на спорудження розумних доріг, де беспілотні автомобілі, які зараз на випробуваннях у різних країнах, до 2030-го року виїдуть на вулиці. Бо без спеціальної розмітки вони не їздять...

До того ж, в Україні мають з'явитися дороги, які генеруватимуть електроенергію. Щось подібне вже роблять в Китаї та країнах ЄС. Разом із тим заплановане впровадження автоматичної системи контролю трафіку та єдиного електронного квитка на всі види транспорту. Останнє ніяк у столиці впровадити не можуть, не кажучи вже про всю країну.

Більше 50% автомобілів на ринку продажів мають бути електрокарами. До того ж, в Україні повинні бути збудовані два нових заводи по виробництву електротранспорту. А в містах з'являться за планом 100 нових одиниць електричного громадського транспорту.

І ще одна мрія - велитенська Tesla Gigafactory в Україні. Завод з виробництва літій-іонних акумуляторів. Це дуже вписується в стратегію розвитку електротранспорту. Але наразі такий завод Tesla будує в Індустріальному центрі Рено Тахо, в Окрузі Сторі, Невада, США. І коштує він $5 млрд. У нас є поклади літієвих руд на Донбасі. В теорії, переговори вести можна, щоправда, тут важливою складовою є логістика. Для заводу в США літій постачатимуть з Мексики. Наразі другу Gigafactory за неофіційними даними планують будувати у Японії.

На реалізацію всіх проектів, які є в Стратегії-2030, залучатимуться передові світові компанії.

Гроші та що буде

Як вже говорилося, на реалізацію планується залучити $60 млрд інвестицій. Для прикладу, в Одесі на побудову нової злітно-посадкової смуги треба близько $150 млн, окружної одеської траси - $100 млн та бетонної дороги Одеса–Миколаїв - $150 млн.

В цілому, документ, який ухвалив Кабмін, є революційним. Такої масштабної державної стратегії в нас ще не було. Втім, зробити презентацію - це один момент. Втілити її в життя у повному обсязі буде складно без єдиної державної економічної стратегії. З цим набагато важче. За 12 років у нас тричі відбудуться вибори (плануються в 2019, 2024, 2029 роках). І реалізувати Стратегію можливо за двох варіантів: якщо нинішні представники влади, які ініціювали Стратегію, залишаться до 2030-го або ж незмінності курсу влади незалежно від її представників. Бо різних стратегій в Україні було дуже багато, але їх реалізація часто шкутильгала.

В будь-якому разі, навіть виконання 50% пунктів Стратегії-2030 у частині автошляхів та транспорту вже суттєво покращить ситуацію в Україні як в економічному плані так і в інвестиційній привабливості.