15 таємниць розуму від Зигмунда Фрейда

Depo.ua зібрав цитати вченого про внутрішній світ людини.

1. "Перш ніж діагностувати у себе депресію і занижену самооцінку, переконайтеся, що ви не оточені ідіотами"

2. "Єдине збочення - це відсутність сексу. Все інше - справа вибору"

3. "Людина ніколи ні від чого не відмовляється, вона просто одне задоволення замінює іншим"

4. "Чим бездоганніша людина зовні, тим більше демонів у неї всередині"

5. "Ми входимо у світ самотніми і самотніми покидаємо його"

6. "Ти не перестаєш шукати сили і впевненість зовні, а шукати слід у собі. Вони там і завжди там були"

7. "Маси ніколи не знали спраги істини. Вони вимагають ілюзій, без яких вони не можуть жити"

8. "Досвід вчить, що у більшості людей є межа, за якою їхня конституція відмовляється слідувати за вимогами культури. Всі, хто прагнуть бути благороднішими, ніж дозволяє їхня природа, впадають у невроз; вони краще почувалися б, якби їм залишили можливість бути гіршими"

9. "Голос інтелекту тихий, але він не втомлюється повторювати - і слухачі знаходяться"

10. "Якщо людина починає цікавитися сенсом життя або його цінністю, це означає, що вона хвора"

11. "Ідеальна, вічна, очищена від ненависті любов існує тільки між залежним і наркотиком"

12. "Ми зустрічаємо тільки тих, хто вже існує в нашій підсвідомості"

13. "Чоловік - майже завжди лише замінник коханого чоловіка, а не сам цей чоловік"

14. "Люди в цілому нещирі в сексуальних питаннях. Вони не демонструють відкрито свою сексуальність, а ховають її, одягаючи на себе щільне пальто, зшите з матерії під назвою "брехня", начебто у світі сексуальних стосунків відносин стоїть погана погода"

15. "Коли хтось із моїх домашніх скаржиться, що прикусив собі язик, прищемив палець і тощо, замість того, щоб проявити очікуване співчуття, я запитую: навіщо ти це зробив?"

ДОВІДКА: Зигмунд народився 6 травня 1856 року у Фрайбергу. Невдовзі його сім'я переїхала в Лейпциг, а потім - до Відня.

Закінчивши гімназію, вступив на медичний факультет Віденського університету.

Працював хірургом у Віденській міській лікарні, потім перекваліфікувався на невролога. Саме Фрейд ввів у медицину термін "дитячий церебральний параліч".

У 29 років, вигравши конкурс, відправився в Париж, на стажування до знаменитого психіатра Жана Шарко. Там Зигмунд багато часу присвятив вивченню істерії, почав вивчати сексологію.

Повернувшись до Австрії, влаштувався на роботу в інститут Макса Коссовітца. Почав вести приватну практику, працюючи переважно з невротиками. Аналізуючи випадки з практики, дійшов думки, що причинами більшості неврозів є пригнічені спогади еротичного характеру.

Фрейд вважається засновником психоаналізу. Його найвідоміші книги - "Тлумачення сновидінь", "Тотем і табу", "По той бік принципу задоволення", "Майбутнє однієї ілюзії".

Помер вчений після тривалої хвороби у 83 роки, попросивши свого лікаря ввести йому смертельну дозу морфію.