ЗМІ: Щоб не платити акціонерам ЮКОСу, Росія готова відмовитись від виконання будь-яких рішень ЄСПЛ

Міністр юстиції Олександр Коновалов в понеділок заявив журналістам, що у нього "немає впевненості в тому, що Росія це рішення зможе виконати". Міністр заявив, що КМРЄ Росія відповість, що не розробили план, передає depo.ua з посиланням на РБК.

Рішення ЄСПЛ є обов'язковими для виконання країнами-членами Ради Європи, куди Росія вступила в 1996 році. Але засобі примусу країн до виконання рішень ЄСПЛ у самого суду або Ради Європи немає. Нагляд за виконанням рішень Страсбурзького суду покладено на КМРЄ, який віддає перевагу методам політичного діалогу.

Систематичне невиконання рішень ЄСПЛ в принципі може стати підставою призупинити членство країни в Раді Європи або зовсім виключити її з організації - це крайній захід, коли дипломатичні можливості вичерпані. Згідно зі Статутом Ради Європи, якщо країна "грубо порушує" свої зобов'язання, її членство в Раді Європі може бути призупинено або припинено.

Невиконання вимоги КМРЄ рівноцінне рішенню Росії вийти з Ради Європи, вказує голова правозахисної асоціації "Агора" Павло Чіков.

"Термін добровільного виконання рішення закінчився, КМРЄ розглянув скаргу позивачів і запропонував Росії самій "реструктурувати" компенсацію. Проте відмова Росії виконати вимогу КМРЄ означає рішення Росії припинити свої зобов'язання як члена Ради Європи", - пояснює Чіков.

В історії Ради Європи було кілька випадків призупинення членства, наприклад, Греції в 1969 році (після приходу до влади хунти "чорних полковників"), Туреччини в 1980 році (після військового перевороту).

Коновалов у своєму виступі і сам Мін'юст у відповіді на запит РБК як привід для відмови від виконання рішення ЄСПЛ називають звернення депутатів Держдуми до Конституційного суду (КС), який було направлено в понеділок, 15 червня, в день дедлайну для плану по виплатах.

"Виконання Мін'юстом Росії постанови в умовах, коли викладені в ній висновки суперечать раніше прийнятим судовим актам Конституційного суду Російської Федерації, а питання про можливість визнання в російській правовій системі обов'язковості подібних рішень перебуває на розгляді Конституційного суду Російської Федерації, представляється передчасним" - йдеться у відповіді прес-служби Мін'юсту.

Йдеться про запит депутатів від усіх чотирьох фракцій Держдуми в КС з проханням роз'яснити, як застосовувати рішення Європейського суду з прав людини на території Росії. Звернення підписала п'ята частина всього складу Держдуми - 93 парламентарії.

Депутати просять перевірити на відповідність Конституції положень закону про ратифікацію Конвенції про захист прав людини, а також норми цивільно, кримінально- та арбітражно-процесуальних кодексів і закону про міжнародні договори, якими встановлено безумовний пріоритет міжнародного права над російським. Положення кодексів допускають перегляд судових рішень, що набули чинності, на підставі постанов ЄСПЛ, якщо постанова ЄСПЛ суперечить Конституції Росії, пояснюють автори запиту. Ці положення фактично зобов'язують російську владу безумовно виконувати рішення ЄСПЛ навіть всупереч Конституції, сказано в документі.

Заявники вважають, що положення закону про ратифікацію Конвенції про права людини, що визнає ipso facto юрисдикцію ЄСПЛ, має бути визнано невідповідним Конституції. Визнання обов'язкової сили рішень ЄСПЛ не повинно призводити до верховенства судових актів міжнародного судового органу - вищу юридичну силу на всій території має Конституція Росії, випливає з аргументів авторів запиту.

На думку Гололобова, Конституційний суд Росії може розробити схему, яка дозволить по-своєму трактувати неугодні політичні рішення ЄСПЛ - не заявлений безпосередньо, що Росія не буде їх виконувати, але вказуючи на їх невідповідність російським законодавством.