Від Ахметова – до Єрмака: Чи вдасться заступнику голови ОП Шурмі стати прем'єром

Про те, хто такий Шурма і чи вдасться йому очолити уряд, аналізує Depo.Запоріжжя

 

У Конституції такої посади як голова Офісу президента немає, і тим паче громадяни України не обирали Андрія Єрмака на виборах. Але зараз він є фактично другою людиною в країні після президента. Під таким протекторатом Шурма зможе піти досить далеко. А мітить він, ні багато, ні мало, за інформацією Depo.ua, на посаду прем'єрміністра.

Солдатик Ахметова

У 2006 році Шурма увійшов в групу "Метінвест", яка належить Рінату Ахметову - відтоді, можна сказати, і почалася його кар'єра. Шурма був фіндиректором Макіївського металургійного заводу, потім – заступником директора металургійного дивізіону Метінвест, членом наглядової ради Маріупольського металургійного комбінату, головою наглядової ради заводу "Промет" та членом ради директорів "Метінвест-Траметал".

У Запоріжжя Шурма прийшов у 2012 році – гендиректором "Запоріжсталі". А враховуючи, що "Запоріжсталь" не просто основне підприємство міста, фактично місто йому належить – від засобів масової інформації до політиків місцевого рівня, це зробило Шурму ледь не головною людиною міста. Особливо, коли у 2015 році "Запоріжсталь" отримала свого мера — Володимира Буряка, після чого Запорізьку міську державну адміністрацію сміливо почали називати заводомерією.

Усі ЗМІ, які мають на своїх сайтах досьє на Шурму, як під копірку пишуть: "За три роки під його керівництвом "Запоріжсталь" стала прибутковим підприємством. У модернізацію інвестовано 3 млрд грн, податкові перерахування збільшено в 2,5 рази, середня зарплатня збільшена майже в 2 рази. Комбінат став лідером в операційній ефективності серед металургійних підприємств України. "Запоріжсталь" – єдине металургійне підприємство України, яке зберегло обсяги виробництва в період кризи 2014–2015 років. 7 серпня 2015 акціонери на своїх зборах продовжили повноваження генерального директора Шурми". Щодо прибутковості підприємства не має жодних сумнівів - Шурма очолював його аж сім років і з цією задачею впорався.

Проте упущена одна невеличка деталь – екологія. Ледь чи не найбільша проблема Запоріжжя, яку містяни піднімають з року в рік. Якість повітря у місті залишає бажати кращого, а заводи, зокрема і "Запоріжсталь", не спішать цим перейматися. Адже очисні фільтри, які по факту то є, і навіть, як показує практика – точніше візити перших осіб держави у місто, можуть добре працювати, потребують значних фінансових витрат.

У 2019 році Шурма пішов з "Запоріжсталі". За його словами, він іде аби реалізовувати власні проєкти. Проте є підстави вважати, що його з комбінату все ж таки "пішли". Чутки про його звільнення почали ширитись за кілька тижнів до, а на заводі їх називали не інакше ніж фейком. Аж раптом Ростислав Ігорович виходить і каже, мовляв настав час іти, займатимусь своїми справами. Це виглядало трохи дивно, особливо з огляду на те, що за час його керівництва "Запоріжсталь" стала прибутковим керівництвом і здавалося б, що його кар'єра на піку.

Швидше за все, рішення про звільнення Шурми було політичним. Бізнес і політика в Україні завжди йдуть рука об руку. Тим паче для таких людей як Рінат Леонідович.

Політичні потуги

І не лише для нього, бо сам Шурма, будуючи кар'єру в "Метінвесті", робив спроби потрапити до політики.

У 2010 році Ростислав Шурма був депутатом Донецької обласної ради від "Партії регіонів". Крім того, у Верховній раді четвертого скликання - помічником депутата СДПУ. І не просто депутата, а власного батька Ігоря Шурми. Звісно що на громадських засадах.

Також у 2015 році на місцевих виборах Шурма балотувався від "Опозиційного блоку" до міської та обласної рад. І шанси потрапити у ради у нього були усі, адже в обох списках Шурма ішов першим номером. Проте від обох мандатів він відмовився, не пояснюючи причин. Того ж року тодішній голова "Запоріжсталі" очолив регіональну організацію "Опоблоку", тим самим тільки закріпивши статус заводомерії.

Не обійшлося в біографії Шурми і без політичних скандалів. Так, саме у 2015 році тодішній запорізький депутат ВР Ігор Артюшенко звертався до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з депутатським запитом щодо імовірного підкупу виборців та використання Шурмою адмінресурсу під час місцевих виборів. Але продовження це звернення так і не отримало.

Гени пальцем не задавиш

І, звісно ж, розповідаючи про Ростислава Шурму не можна не згадати його батька – вічного заступника Добкіна.

Ще у 2004 році, під час Помаранчевої революції, Ігор Шурма активно підтримував Віктора Януковича. Після чого у 2006 році балотувався до Ради від блоку "Не так!", в який окрім інших входили Медведчук, Шуфрич і Бойко. Але замість цього став заступником тодішнього харківського міського голови Михайла Добкіна. Також у 2017 році Ігор Шурма керував передвиборчим штабом "Партії регіонів". 

Під час останньої своєї каденції у Раді восьмого скликання Шурма-старший був одним з 59 депутатів, які підписали подання, на підставі якого Конститунційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей.

Більше того, Ігор Шурма не визнає "Л/ДНР" терористичними організаціями та не голосував у парламенті за визнання Росії країною-агресором. І вишенькою на торті – відмовився у 2015 році у Верховній Раді вшанувати пам'ять жертв Голодомору.

Чи має Шурма-молодший шанси таки очолити уряд

Після звільнення з "Запоріжсталі" Ростислав Шурма на два роки зник з медіа-простору, принаймні, запорізького. Вочевидь, шукав нового патрона замість Ахметова. І ним вочевидь став Андрій Єрмак.

Спочатку у травні цього року президент Володимир Зеленський призначив Шурму-молодшого членом наглядової ради "Укроборонпрому", а уже за пів року Єрмак - своїм заступником. За нашими джерелами, це далеко не усі амбіції екскерівника "Запоріжсталі" і не виключено, що колишній ахметівець невдовзі замінить нинішнього на посаді прем'єр-міністра.