Звільнення Романа Безсмертного: Як Зеленський віддає Путіну свої козирі

Звільнення Романа Безсмертного з Тристоронньої контактної групи хоч і було прогнозованим кроком з боку влади, стало несподіванкою для політично небайдужих українців

Соцмережі рясніють обуреними дописами. Мовляв, Безсмертний був носієм патріотичної позиції у групі, а тепер є чимало нових приводів для занепокоєння. 

Сам Безсмертний заявив, що дізнався про рішення Банкової через ЗМІ.

"Стиль роботи ОПУ: зі ЗМІ дізнався про призначення і про звільнення з ТКГ у Мінську", – написав політик у Facebook.

Пізніше дав розгорнутий коментар в ефірі телеканалу 24.

"У тому, що послужило причиною мого звільнення, таємниці немає: це є моя публічна позиція. І ця позиція не тільки в питаннях стосовно тактики дій (у політичній сфері, –Ред.), а й тактики дій на лінії розмежування, тактики дій в переговорній групі", – зазначив екс-представник України у політичній підгрупі ТКГ.

В Офісі президента рішення пояснили туманно. 

"Мінський переговорний процес на сьогодні залишається єдиним майданчиком, де Україна має можливість вести переговори з важливих питань, що стосуються Донбасу, зокрема щодо припинення вогню, повернення ув'язнених, обміну утримуваними особами", – йдеться в повідомленні прес-служби Офісу.

Наголосили, що організовувати переговори з українського боку буде другий президент Леоніду Кучмі, який і формуватиме команду. 

Звісно, схожий хід подій можна було прогнозувати. Адже, всупереч очікуванням Володимира Зеленського Безсмертний виявився аж надто своєнравним гравцем. Зокрема, в ефірі "PRIME: Борисов" на ATR політик висловився за призупинення переговорів у Мінську. 

"З моєї точки зору, після подій у Павлополі (коли бойовики обстріляли українські позиції і вбили чотирьох бійців ЗСУ - ред.) перше, що треба було сказати: Україна припиняє роботу в Мінському процесі до моменту, доки не буде зібрано "нормандський формат". Якщо на Росію не тиснути, вона діятиме агресивно і ще більш агресивно. На Росії зовнішня політика реалізується через принцип "примушення до миру силою", - заявив Безсмертний. 

Приблизно те саме дипломат повторив в ефірі "5 каналу".  

"Раніше телефонували у Берлін, тепер телефонують у Москву. Або ми навчимося діяти самі, або у нас телефонна трубка приросте до вуха. По телефонній трубці можна багато чого вирішувати, але, на мою думку, дуже складно вирішувати", - додав Безсмертний критики у бік президента. 

У своїй рішучості дипломат залишився послідовним, бо ж ще у 2016-му намагався брати участь у Мінському процесі, але самоусунувся.

"Залишив переговори, оскільки до моїх пропозицій Президент Порошенко не дослухався, а сама організація роботи переговорної групи була провалена", - пояснив Безсмертний місяць назад, після нового призначення. 

Себто, Безсмертний презентував себе як дипломата з індивідуальністю, що не готовий наосліп слідувати виробленій іншими політиці. З цієї причини його призначення неабияк порадувало частину українських патріотів і, ймовірно, збентежило російських аналітиків. А от звільнення Безсмертного стало черговою демонстрацією "винятково мирних" прагнень шостого президента України і категоричного небажання бодай частково показати ворогу зуби. 

Таким чином Зеленський залишається вірним передвиборчій риториці із його культовим "просто припинити стріляти" і поки що тішить ту частину електорату, що сподівається зрештою вмовити Володимира Путіна на безкровний людяний діалог. Адже не для того на початку липня Зеленський заявляв про "розблокування мінського процесу", аби його ж дипломати волали про необхідність згортання переговорів. 

Втім, український президет в образі миротворця навряд чи мотивує Росію бодай на якісь поступки. 

Навіть якщо б Путін вирішив різко припинити свою донбаську партію і зосередитися, наприклад, на драматичних акціях протесту в Москві, офіційний і витриманий роками міф про відсутність російських військ на Донбасі і роль держави як посередника-миротворця, зобов'язуватиме лідера Кремля наполягатиме на прямих переговорах України з бойовиками і прийнятті вигідних ворожій стороні рішень.  

І це при тому, що відступатися у Росії нових причин не так вже й багато. Хіба що процеси всередині країни, які до українського питання стосунку не мають. 

Тим часом Володимир Зеленський однозначною і зрозумілою політикою, включно з усуненням усіх незгодних як от Безсмертного, буквально віддає козирі в руки агресору. Адже якщо під кінець президентського терміну п'ятого голови держави Петра Порошенка на Росії майже точно знали, чого від нього очікувати, новий лідер України залишався для Кремля темною конячкою. 

Демонстрація ж неготовності до альтернативних рішень і складних політичних ходів у певному плані штовхає Росію до нових проявів агресії. 

І якщо в Офісі президента не бажають публічно визнавати, що рішення українського питання набагато складніше, ніж вони його презентували громадянам і стоять на зворотньому, залишається сподіватися, що нова влада хоча б непублічно зайнята його пошуком. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook