Знову корм замість їжі: Як Міноборони Зеленського поховало реформу харчування ЗСУ

Днями стало відомо, що Кабінет міністрів України постановою № 1042 від 21 жовтня 2020 року вніс зміни до постанови від № 1026 від 28 грудня 2016 року, яка дозволяє закуповувати на аутсорсі не лише продукти для армії, але й послугу харчування повністю. Тобто, повернув все так, як це було у 2008-2015 роках, коли фірми-аутсорсери постачали в армійські їдальні замість нормальної їжі корм, а військові частини були позбавлені механізмів впливати на цей процес.

Фактично уряд скасував гордість сучасної української армії – реформу системи харчування ЗСУ. Але найбільший цинізм ситуації полягає у тому, що сталося це за пропозицією Міністерства оборони – відомства, яке мало б виборювати для військовослужбовців кращі умови, а на практиці протягом усього останнього року робить навпаки.

Саме так – дана проблема виникла не сьогодні і ми на Depo.ua про це неодноразово писали.

За дивним збігом обставин почалося все через деякий час після призначення міністром оборони України Андрія Тарана.

Читайте також: Капітуляція та скандальні закупівлі: Хто такі Таран і Бессараб, які очолили Міноборони і Мінветеранів.

4 березня 2020 року за його призначення за квотою президента Зеленського проголосувала Верховна Рада, а вже 26 березня в Міноборони офіційно повідомили, то ті військові частини, які до 1 березня не були переведені на нову систему харчування, з 1 червня будуть переходити на комбіновану систему, де постачальник надаватиме і асортимент продуктів за каталогом, і послугу з організації харчування.

Того ж дня волонтерка і колишня керівниця проекту реформування харчування ЗСУ Діана Петреня відкрито назвала цю комбіновану систему корупційною і звинуватила нову владу у зриві реформи системи харчування ЗСУ, яка у запроваджених військових частинах працює бездоганно і повністю виключає корупцію.

Наше видання також припустило, що це ніщо інше, як замаскований початок згортання реформи харчування.

Читайте також: Саботаж під шумок карантину: Як нова влада згортає реформу харчування ЗСУ.

Наступний тривожний дзвоник пролунав 30 березня, коли на позачерговому засіданні Верховної Ради за основу та в цілому було ухвалено законопроект щодо продовження договірних відносин з діючими постачальниками послуг харчування в ЗСУ.

По суті, цей законопроект складається з однієї статті, у якій пропонується Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнити статтею 27 такого змісту:

"Стаття 27. Дозволити Міністерству оборони України та Міністерству внутрішніх справ України у 2020 році для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів продовжити до 31 грудня 2020 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 році".

Простіше кажучи, Верховна Рада на прохання Міністерства оборони дозволила йому до кінця 2020 року не проводити тендери на закупівлю послуг з харчування, відкинувши за цим показником ЗСУ у часи президентства Януковича.

Читайте також: Жити по-старому: Чим Тарану не вгодила реформа харчування ЗСУ.

Відчуття того, що на реформу харчування ЗСУ насувається тотальна "зрада" закріпилося в середині вересня, коли ми в Depo.ua вирішили поцікавитись – на якій стадії знаходиться проанонсований у березні перехід на нову систему харчування. Для цього 1 вересня в Міноборони надіслали інформаційний запит з відповідними питаннями, а після того, як у відведений законодавством термін не отримали відповіді, відправили його повторно.

На повторний запит відповіді теж не надійшло (до речі, її немає й досі), тому припустили, що в Міністерстві оборони завалили реформу системи харчування ЗСУ і банально не знають, як це пояснити, щоб не отримати від громадськості прогнозовану реакцію – "зрада!".

А тим часом дотичні до системи харчування ЗСУ люди неофіційно повідомляли, що станом на 7 вересня 45% військовослужбовців так і не були переведені на нову систему харчування.

Але найбільше бентежили інсайди про те, що нова система харчування, там де вона все ж таки була впроваджена, працюватиме на проведених у минулому році відкритих торгах лише до кінця цього року. Та й для того, щоб вона працювала далі, потрібно проводити торги на наступний рік, чого станом на середину вересня зроблено не було.

Читайте також: Зрив реформи харчування ЗСУ: Низка збігів чи системна зрада.

Більше того, у вересні мережею почала ширитись інформація, що аутсорсери (фірми, які без торгів забезпечують армію тим, що самі військовослужбовці називають кормом) вже домовились, що з наступного року вони годуватимуть не 45% військових частин, які за попередньої влади не встигли перевести на нову систему харчування, а всю армію.

Не були оголошені відкриті торги і станом на початок листопада, зате Міністерство оборони через Держзакупівлі замовило собі ресторанні послуги у Києві на суму 349 400 гривень.

Ну а остаточно "пазл" склався вчора, 9 листопада, коли низка ЗМІ оприлюднили згадані на початку статті урядові зміни до Постанови про організацію харчування особового складу ЗСУ, з яких слідує, що в Міноборони й не планували оголошувати відкриті торги на 2021 рік, а просто згорнули реформу системи харчування і повернули все "як було" за часів Януковича.

Таким чином всі наші припущення виявилися правильними, а всі інсайди-страшилки, які лунали довкола цієї теми починаючи з березня, підтвердились.

Для розуміння того, що таке реформа системи харчування ЗСУ і в чому її цінність, нагадаємо, що до початку реформи (станом на 2015 рік) Міноборони купувало продовольство для військових лише у чотирьох фірм, які час від часу змінювали назви, залишаючи при цьому кінцевих бенефіціарів. На момент старту реформи ці "фірми-годувальниці" продавали послугу (харчування, продукти, всі супутні витрати) за 69 гривень 68 копійок на людинодобу. Їжа при цьому й справді більше нагадувала корм.

В ході робіт над реформою команді згаданої вище Діани Петрені вдалося вийти на вартість 65 гривень 65 копійок і щодня економити бюджетні кошти – 4 гривні 3 копійки за добу на одному військовослужбовцю, покращивши при цьому асортимент продуктів.

Перші позитивні зрушення відбулись досить швидко. Вже на перших у 2016 році електронних торгах для потреб військовослужбовців вдалося обрати переможця, який здешевив ціни продуктових наборів ще більше – до 43,77 гривні. При цьому якість їжі можна бачити на багаточисельних фотографіях тих часів.

Читайте також: Реформа харчування: Якою є гордість Порошенка в ЗСУ.

Потім була тривала боротьба за впровадження реформи у всіх частинах ЗСУ, яка, здавалося б, успішно завершилась у 2020 році – після подолання зовнішнього спротиву і виграних судів у тих самих колишніх "фірм-годувальниць", з 1 березня цього року мав відбутись заключний етап переходу на нову систему харчування усіх частини Збройних сил України.

Однак все пішло шкереберть.

І починаючи з 2021 року, чиновники з МО будуть за державний кошт харчуватись у ресторанах (чого не було за часів міністра оборони Полторака, який обідав у міністерській їдальні), тоді як військовослужбовців ЗСУ чекають, за формулюванням самого Міноборони, "низька якість приготування їжі і постачання неякісних продуктів". І це не жарт. Саме так 26 жовтня інформаційне агентство Міністерства оборони України охарактеризувало послуги, які надає для ЗСУ компанія-аутсорсер "Маяк-Південь", яка годує військових у трьох областях (там, де на реформу системи харчування ще не перейшли).

Пригадуючи те, яким було харчування в ЗСУ у 2008-2015, можна припустити, що інші фірми-аутсосери нічим не кращі. І саме таким фірмам Міноборони хоче віддати у 2021 році організацію харчування в усій українській армії.

Ризикнемо припустити, що весь наступний рік в Міноборони будуть звітувати, як вони героїчно боряться з неякісним харчування у військових частинах. При тому, що нова система харчування, запроваджена в результаті реформи і від якої в Міноборони фактично відмовилась, за всі роки жодного разу не скомпрометувала себе нічим подібним.

Наполеону приписують слова: "Держава, яка не хоче годувати свою армію – буде годувати чужу". Схоже, цей вислів чули всі, крім нинішніх очільників українського оборонного відомства. А, між тим, для сучасної України він знову починає ставати актуальним.