Зламати ембарго: Навіщо Україні канадська бронетехніка

Обіг летального озброєння на світовому ринку – процес дуже консервативний і забюрократизований, однак Україна поступово стає у ньому своєю

3 липня на спільному брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Торонто прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Канада додала Україну в список країн, куди дозволено продавати канадську зброю.

 

"Так, ми просуваємося вперед в дискусіях з питання збройної підтримки України. Крім військової місії, в якій бере участь Канада, ми також додали Україну до списку для покупок канадського зброї. І це позитивне рішення", – заявив Трюдо.

 

Також канадський прем'єр повідомив, що одна з канадських компаній вже вклала кошти у підприємство із виробництва боєприпасів в Україні і пообіцяв продовжити операцію UNIFIER.

 

Як відомо, Збройні сили Канади у межах місії UNIFIER із вересня 2015-го по серпень 2018-го здійснювали підготовку військовослужбовців ЗСУ зі знешкодження саморобних вибухових пристроїв. Всього за цей час було підготовлено 345 спеціалістів. Також у вересні 2017 року Міністерство національної оборони Канади погодилось допомогти з будівництвом українського заводу з виробництва боєприпасів.

 

Читайте також: Завод боєприпасів в Україні: Чому він таки з'явиться.

 

А от з поставками летальних озброєнь все виглядає набагато цікавіше, адже Україна давно і цілеспрямовано добивається включення себе до списку імпортерів летальної зброї, і не лише з Канади. І, варто відзначити, досягла у цьому певних успіхів.

 

Читайте також: Не май 100 рублів, а май 100 друзів: Як Україна ламала світове збройне ембарго.

 

Однак, саме з Канадою нас пов'язують давні відносити у цій сфері. Після того, як в 2013 році з метою недопущення силового розгону демонстрацій на Україну було накладене ембарго на поставки озброєнь, наша країна, попри зміну влади і збройну агресію проти себе з боку Росії, довгий час не могла отримати ані летального озброєння, ні навіть промислового обладнання для підвищення технологічного рівня оборонної промисловості (хоча, Канада наче як і намагалась, але про це нижче).

 

По суті, з 2014 і аж до 2018 року Литва була єдиною країною світу, яка надавала Україні летальну зброю в якості допомоги. Зламати "збройне ембарго" вдалося лише наприкінці 2017 року, коли Канада та Сполучені Штати Америки схвалили постачання зброї до України.

 

Володимир Зеленський на тому ж брифінгу в Торонто повідомив про досягнення домовленостей з Канадою щодо постачання бронетехніки, однак відмовився говорити про деталі до підписання угоди.

 

За словами військового експерта Михайла Жирохова, мова йде про поставку бронетранспортерів, тому що крім бронетранспортерів нічого іншого з бронетехніки в Канаді не виготовляється.

 

 

"З одного боку, це плюс, що вони можуть постачати зразки летальної зброї. Канадські бронетранспортери не будуть новими. Це будуть бронетранспортери, які знімаються з озброєння канадської армії. У 2019 у них завершується процес модернізації. Вони кращі за радянський мотлох, на якому нашим доводиться їздити – БТР-70, БТР-60 навіть є на озброєнні морпіхів, а це зразки 50-60 років. Але, з іншого боку, в українців можуть виникнути складності із запчастинами для цих машин та їх озброєнням", – говорить Жирохов.

 

Звісно, запчастини, розхідні матеріали, боєприпаси для цих бронемашин будуть в Україні дефіцитом, плюс буде певна невідповідність українських збройних стандартів стандартам НАТО. Наприклад, у нас виробництво бойових модулів для БТР заточене під 30-мм автоматичні гармати, тоді як країни НАТО використовують гармати калібру 25-мм, боєприпасів до яких в Україні просто немає.

 

І якщо цю проблему можна буде вирішити, шляхом переобладнання канадських БТРів сучасними бойовими модулями "Грім", "Шквал", "Парус" тощо, то над вирішенням проблеми з запчастинами доведеться добряче поламати голову. І проблема навіть не в тому, що дістати їх можна лише в Канаді – проблема може бути в тому, що дані моделі канадських БТРів виявляться знятими з виробництва. Тоді хіба що на запчастини доведеться пускати частину отриманої техніки.

 

До речі, можна пригадати, як наприкінці 2014 року у ЗМІ з'явились повідомлення, що Канада запропонувала подарувати 20 літаків McDonnell Douglas CF-18 Hornet Повітряним силам Збройних сил України та надати 10 пілотів-інструкторів для навчання українських пілотів, але українська сторона відмовилась від цієї пропозиції через дорогу експлуатацію і неможливість швидко перевчити пілотів (в Україні на озброєнні традиційно перебувають радянські літаки марок Су та МіГ). І хоч потім інформація була спростована, але деякі питання в головах небайдужих українців історія залишила. Та й, як відомо, диму без вогню не буває. Цілком можливо, до цього питання обидві країни незабаром також повернуться.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F/A-18E/F Super Hornet.

 

Що ж стосується інтеграції України в НАТО, то в цьому аспекті закупівля вживаної техніки і країн-учасниць Альянсу мало чим допоможе, адже стандарти НАТО в плані бронетехніки – це не стільки країна-виробник, і навіть не калібр озброєння, а взаємосумісність між собою на полі бою взводів бронетехніки різних країн. А цього цілком можна досягти і використовуючи сучасні вітчизняні БТР-3 і БТР-4. Проблема лише в тому, що потреби ЗСУ в бронетранспортерах вимірюються сотнями одиниць, а самостійно виготовити їх Україна може лише кілька десятків на рік.

 

Читайте також: Броньований вбивця танків: Що за новітній "Буцефал" представили ЗСУ.

 

Також невідомо, чи отримає Україна цю техніку в якості безоплатної допомоги, чи на умовах купівлі-продажу. Хоча сам факт того, що Канада має намір поставляти в нашу країну летальну зброю, є важливим геополітичним сигналом для всього світу. Простіше кажучи, Канада таким чином створює прецедент, розв'язуючи руки іншим країнам-виробникам зброї для співпраці з Україною.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна