Зі школи – в казарму: Як військовий призов пересварив Міносвіти і Міноборони

Як відомо, 16 січня цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, а також строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році.

Серед іншого, в указі зазначаються терміни проведення призовів у поточному році (квітень – червень, жовтень – грудень), а також вік призовників, що й налякало найбільше всіх потенційно причетних до цього процесу.

"Призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров'я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу", – йдеться в указі.

Читайте також: Купіть кабанчика, назвіть "Зеля": Що українці кажуть про поновлення строкового призову з 18 років.

Згодом, 23 березня, через коронавірусний карантин, який плавно переріс у режим надзвичайної ситуації, президент вніс зміни у свій указ і змістив строки призову на один місяць пізніше: з квітня-червня на травень-липень. А от вік призовників так і залишився без змін – з 18 років, а не з 20-ти, як було за часів президентства Петра Порошенка.

Читайте також: Коронавірус добрався до військкоматів: Чим Україні загрожує зрив військового призову.

Нагадаємо, що тоді, у січні, зміну призовного віку з 20 до 18 років у команді Зеленського пояснювали вимогами законодавства, які нібито порушувались попереднім президентом, коли той видавав укази про військовий призов з 20 років.

І справді, попри те, що у законі "Про військовий обов'язок і військову службу" прописаний вік призову з 18 років і він ніколи там не змінювався, п'ятий президент України Петро Порошенко у своїх щорічних указах зазначав, що обов'язковому призову підлягають юнаки з 20 до 27 років, тоді як 18-19-літні могли йти в армію лише добровільно. У Порошенка таку логіку трактували тим, що президенту ніхто не забороняє встановлювати щопризову інший віковий ліміт – головне, щоб він не виходив за визначені законом 18-27 років.

Враховуючи те, що за це ані ДБР, ані Офіс генпрокурора досі навіть не спробували притягнути п'ятого президента з модним зараз трактуванням "перевищення повноважень", можна припустити, що Порошенко мав законне право на таку позицію. Але тоді тим більше незрозуміло – для чого Зеленському було на рівному місці рубати собі рейтинг в електоральному полі юних призовників і їхніх батьків?

Читайте також: Зі школи – в казарму: Чому у Зеленського вирішили призивати в армію 18-річних.

Щоправда, коли вищезгаданий указ Зеленського розтиражували ЗМІ і на фоні паніки здійнявся скандал, тодішній міністр оборони Андрій Загороднюк поспішив заспокоїти всіх, що попри інші вікові терміни в президентському указі, для призовників нічого не зміниться.

"На весняний призов у квітні цього року ми не будемо залучати 18-ти та 19-ти річних юнаків до строкової служби, за виключенням тих випадків, коли вони добровільно виявлять бажання піти на службу в ЗСУ", – написав міністр у своєму Telegram-каналі.

Тобто, у Зеленського (а міністр оборони в уряді – це квота президента) дали зрозуміти, що замість юридичних гарантій, які давав би указ про призов з 20 років, нова влада буде керувати цим процесом у ручному режимі: схочуть – призвуть 18-19-річних, не схочуть – не призвуть.

До того ж для потенційних призовників ситуація ускладнилась тим, що 4 березня у країні змінився міністр оборони. Андрія Загороднюка змінив Андрій Таран і обіцянки не призивати випускників шкіл пішли у відставку разом з їхнім автором. А новий міністр оборони нічого подібного обіцяти не став.

Читайте також: Капітуляція та скандальні закупівлі: Хто такі Таран і Бессараб, які очолили Міноборони і Мінветеранів.

Грім вдарив на початку липня, коли хлопцям віком 18-19 років почали масово приходити повістки до військкомату, у зв'язку з чим у ситуацію втрутилось Міністерство освіти і науки (МОН), попросивши Міноборони відстрочити весняний призов для випускників 2020 року.

Реакція Міноборони наразі невідома, але все йде до того, що через юридичну розбалансованість, яку вніс згаданий вище січневий указ президента Зеленського, країна втягується у черговий внутрішній скандал на рівні двох міністерств. А все через те саме ручне керування процесом.

Адже наразі юнаки, які зареєструвалися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні і планують вступати до вишів, для отримання відстрочки повинні пред'являти членам призовної комісії довідку про намір вступити до обраного вищого навчального закладу. Але, так сталося, що виш не видає документ такого плану – навчальні заклади надають лише довідку про проходження навчання. Тому в такій ситуації рішення про надання відстрочки приймає кожна призовна комісія в індивідуальному порядку. Чи варто говорити, який простір для корупції тут відкривається?

З іншого боку, Міноборони пішло на такий непопулярний крок не з власної злостивості – їм свої проблеми треба вирішувати. Станом на початок липня обласні військкомати виконали план призову лише на 50%, а "паркетні генерали", розквіт кар'єри яких припав ще на часи президентства Леоніда Кучми і яких президент Зеленський поставив керувати Міністерством оборони у 2020 році, просто нездатні придумати нічого кращого, як тягнути в армію кожного, кого вдасться зловити.

Читайте також: Страх і ненависть до армії: Кому вигідно сіяти паніку серед призовників.

У підсумку ми маємо вже класичну для України ситуацію, коли держава, в особі Міністерства оборони, для подолання власної неспроможності призвати у достатній кількості юнаків на військову службу, замість мотивації знову застосовує юридичний тиск. І кінця-краю цим деструктивним  процесам наразі не видно. Радше навпаки – замість руху в бік вирішення проблеми, у поточному році спостерігається рух у зворотному напрямку.