Перемога ЗСУ: Що за села Кабмін визнав деокупованими (КАРТА)

Фото - EPA

13 червня Кабінет міністрів України прибрав два селища на Донеччині і одне на Луганщині з переліку населених пунктів, у яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Мова йде про Гладосове і Травневе Донецької області та Новоолександрівку Луганської області. Всі вони були відносно недавно звільнені від бойовиків "ДНР" і "ЛНР", однак офіційно під контроль Києва були прийняті лише зараз.

Разом з тим, чомусь до цього переліку не потрапили Верхньоторецьке Донецької області, яке перейшло під контроль ЗСУ 30 листопада 2017-го року, Катеринівка на Луганщині, яку було звільнено наприкінці січня цього року, та Південне, яке 17 травня цього року сили ООС взяли під свій контроль. Мабуть, ще не час, або на то є інші причини.

Depo.ua тим часом пропонує пригадати – коли саме і за яких умов були деокуповані ті населені пункти, які стали повноцінною частиною України.

Травневе і Гладосове

Села Травневе (екс-Металіст) та Гладосове розташовані на північ від окупованої Горлівки, або у південній частині Світлодарської дуги.

Тут варто нагадати, що звільнені села знаходяться до лінії розмежування, у так званій "сірій зоні". Тобто, юридично вони були "нічийними", тому ЗСУ їх не стільки звільнили, скільки зайняли.

Однак буде неправильним говорити, що бойовики "ДНР" віддали дані села без бою. Якраз навпаки: вони багато разів пробували вибити з них українську армію, а коли зрозуміли, що їм це не вдасться – почали планомірне і цілеспрямоване знищення цих двох сіл за допомогою важкої артилерії і мінометів.

Менше з тим, що Гладосове, що Травневе поступово повертаються до мирного життя в Україні: 5 січня 2018-го року там відновили електропостачання, а 15 січня повністю відновили виплату пенсій.

До речі, за інформацією головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, у Гладосовому українську пенсію отримує 15 пенсіонерів, а у Травневому – 45. Якщо ж говорити про загальну кількість населення в цих селах, то у Гладосовому за даними перепису населення 2001-го року проживало 121 особа, а у Травневому – 286 осіб.

Зрозуміло, що за час війни ця кількість значно зменшилась, однак точних даних станом на сьогодні у відкритих джерелах знайти не вдалося. Але щось підказує, що актуальна кількість населення не сильно відрізняється від кількості пенсіонерів, адже працездатне населення зазвичай залишає міста і села на лінії розмежування.

Читайте також: Повзучий наступ: Що за села зайняли ЗСУ під Горлівкою (КАРТА).

Новоолександрівка

Селище Новоолександрівка, що на Луганщині, було повністю звільнене від російсько-терористичного гніту 31 січня 2018-го року.

Новоолександрівка – це село Попаснянського району Луганської області. На північний захід і захід від села проходить лінія розмежування сил на Донбасі (згідно 2-ї Мінської угоди).

З 2015-го року опорні пункти на околицях села були крайніми позиціями українських захисників з одного боку та позиціями "ЛНР" з іншого. Але на початку року українські воїни покращили своє тактичне положення, просунувшись на кілька кілометрів до лінії розмежування та взявши Новоолександрівку під свій контроль.

До речі, звільнення села було не таким простим і швидким, як це може здатись.

"У це село ми зайшли кілька днів тому. Противник періодично намагається повернути втрачені позиції – вдень працюють снайпери та стрілецька зброя, вночі – прострілюють із крупнокаліберних кулеметів, але ми вже міцно вчепилися за цей шматок землі", – розповідав один із українських бійців.

Населення Новоолександрівки до війни становило 124 особи, але зараз їх залишилось менше 20, які до деокупації жили без газу і електроенергії. Характерною особливістю села є те, що за даними перепису населення 2001-го року 93,55% зазначили рідною українську мову, і лише 6,45% – російську.

Читайте також: Повзучий наступ: Що стоїть за звільненням Новоолександрівки (КАРТА).

Таким чином український мир поступово повертається на Донбас. А взагалі, приклади цих трьох сіл наглядно демонструють те, що мирне життя на Донбасі можливе лише після перемоги: в звільнених селах люди отримали правопорядок, газ, електроенергію і пенсії, а окуповані досі потерпають від свавілля російських бандформувань, безробіття і безгрошів'я.