Зброя майбутнього: Що за снаряд "Квітник" готують до масового виробництва в Україні

Лише три країни у світі володіють технологією виготовлення унікального артилерійського снаряду, здатного замінити 800 звичайних снарядів – Україна в їх числі

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Зброя майбутнього: Що за снаряд "Квітник…

Фото – Defense Express

Наприкінці минулого тижня державний концерн "Укроборонпром" оприлюднив ТОП-5 найкращих розробок нового озброєння 2018-го року. За даними держконцерну, серед всіх розробок найбільш значними є новітня крилата ракета "Нептун", оновлений високоточний 152-мм снаряд "Квітник", РСЗВ "Берест", оптико-прицільна станція ОПСН-І та контрбатарейний радар 1Л220УК.

Читайте також: Крилатий "Нептун": Чим Україна топитиме російські кораблі в Азовському морі.

Про деякі з цих вітчизняних розробок ми вже писали раніше, про решту розповімо найближчим часом.

Читайте також: Смертоносна РСЗВ: Що таке "Берест", який може витіснити "Град" і "Вербу" у ЗСУ.

Почнемо з високоточного снаряду "Квітник", який вже став базою для декількох ще новіших розробок.

Історія

Взагалі, сам по собі керований артилерійський снаряд "Квітник" – боєприпас не новий і використовується Збройними силами України з 2012-го року. Однак, після початку російсько-української війни постала потреба його модернізації з паралельним імпортозаміщенням складових частин, більшість яких постачалась з Росії.

А перші напрацювання по снаряду з'явилися в ході робіт над створеним в СРСР снаряду "Краснопіль", для якого й Ніжинським науково-виробничим комплексом "Прогрес" виготовлялася напівактивна головка наведення. Після розпаду Радянського Союзу українці і росіяни продовжили розробки паралельними курсами, що на виході вилилось у російський снаряд "Краснополь" і український "Квітник".

Готовий український снаряд вперше був продемонстрований на міжнародній збройовій виставці IDEX-2001 в Абу-Дабі (ОАЕ). Однак, до державних випробувань справа дійшла лише у 2008-му році, що можна пояснити високою його вартістю – 200 тис. грн за один снаряд на момент випробувань.

Наступна серія випробувань пройшла восени 2012-го, за результатами яких 6 грудня 2012-го року снаряд був урочисто прийнятий на озброєння ЗСУ, а в 2013-му році НВК "Прогрес" почав його серійне виробництво.

Однак, в листопаді 2014-го року від виробництва "Квітника" тимчасово відмовились, так як на той момент 70% комплектуючих снаряду надходило з Росії. Разом з тим, "Укроборонпром" шукав шляхи імпортозаміщення і у жовтні 2017-го року під час міжнародної виставки "Зброя і Безпека-2017" НВК "Прогрес" вперше представив керований артилерійський снаряд з лазерним напівактивним самонаведення калібру 152/155-мм "Квітник", виготовлений без російських комплектуючих.

Ще рік пішов на державні випробування і наладку серійного виробництва, і 26 грудня 2018-го року президент України Петро Порошенко під час засідання РНБО повідомив про готовність до серійного виробництва керованих боєприпасів "Квітник", які планується закуповувати для потреб армії у 2019-му році.

Опис і переваги

Керований артилерійський снаряд "Квітник" – це осколково-фугасний боєприпас з лазерною напівактивною головкою самонаведення (типу 9Э421), який призначений для оснащення систем ствольної артилерії калібру 152-мм і/або 155-мм (під стандарти НАТО).

Він був створений з суттєво меншою вагою та характеристиками за пробиванням та ураженням противника, що дещо перевищують російські аналоги.

Його лазерна напівактивна система наведення дозволяє застосовувати боєприпас не тільки проти бронетехніки, але й проти інших важливих військових об'єктів. Взагалі, "Квітник" забезпечує ураження танків, пускових ракетних установок, броньованих машин, захисних споруд (ДОТів; ДЗОТів; будівель, пристосованих для оборони тощо), самохідних та буксируваних артилерійських гармат, командних, центрів керування, вузлів зв'язку, мостів та водних переправ, бойових, десантних і транспортних кораблів тощо.

Його можна застосовувати для наземної артилерії, наприклад, для самохідних гаубиць типу "Мста-С" або 2СЗМ "Акація", що суттєво скорочує час виконання бойової задачі. При цьому він здатний вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 10 м/с (36 км/год), на відстані до 20 км з ймовірністю 90%. За словами головного конструктора "Квітника" Миколи Шкарлета, 16 таких боєприпасів замінити 800 звичайних снарядів.

Якщо говорити про світові аналоги, то з усіх відомих подібних снарядів перевершує "Квітник" лише спільний проект Швеції і США під назвою M982 "Excalibur", який при такій самій масі снаряду здатний долітати на відстань до 57 км. А в цілому, лише три країни у світі володіють технологіями подібних боєприпасів: Україна, США і Росія.

Характеристики

Основні характеристики снаряда "Квітник":

Довжина снаряду – 1,2 м

Калібр – 152/155-мм

Маса снаряду – 48 кг

Маса вибухової речовини – 8 кг

Дальність стрільби – 3-20 км

Діапазон робочих температур – від +50 до −40 °С

Тактико-технічні характеристики лазерної напівактивної головки самонаведення 9Э421:

Тип – лазерна напівактивна головка самонаведення

Калібр – 152/155-мм

Габаритні розміри:

- довжина – 156 мм

- діаметр – 114 мм

Маса – 2,5 кг

Стійкість до одиночного механічного удару з піковим прискоренням – до 10000 g

Працездатність в діапазоні температур навколишнього середовища – від +50 до −40 °С

Замість висновку

Таким чином, якщо Україна таки дійсно поставить на поток виготовлення керованого артилерійського снаряду "Квітник", то отримає суттєву перевагу не лише над ворогом на полі бою, але й на міжнародних ринках озброєнь. Адже аналогів подібній зброї у світі дуже мало.

Також ми писали раніше, що український снаряд "Квітник" лежить в основі спільної україно-польської розробки мінометної системи Rak (ARP 120) та 155-мм артилерійських снарядів гармато-гаубиць Krab i Kryl (ARP 155), а також повинен лягти в основу нового переносного протитанкового комплексу Pirat, який також розробляється спільно двома країнами.

Читайте також: Зброя майбутнього: Яку спільну систему ППО створюють Україна і Польща.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme