Замінувати все, що можна: Якою є нова тактика росіян на Донбасі

Днями представник ГУР МО України Вадим Скібіцький в ефірі телепередачі "PRO Військо" повідомив, що воєнна розвідка сьомий рік фіксує використання російськими військами на Донбасі забороненої зброї, а саме – протипіхотних мін.

При цьому, за його словами, російські бойовики не просто мінують територію уздовж лінії розмежування, – вони активно мінують райони поблизу КПВВ, внаслідок чого на російських мінах підриваються мирні жителі, у тому числі, діти.

За останніми даними, Росія замінувала 21 тисячу км2 території України – 7 тисяч км2 на підконтрольній уряду території Донбасу та 14 тисяч км2 на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і АР Крим.

Воєнна розвідка України чітко встановила, що ці вибухові пристрої, які застосовують проти українських військових і цивільного населення, здебільшого виготовлено на Росії, а саме: на підприємстві №15 у місті Чапаєвськ Самарської області та на заводі №80 у місті Дзержинськ Новгородської області. На цих підприємствах виготовляються як радянські зразки протипіхотних мін МОН-50 та ПОМ-2, так і нові російські розробки "Охота", які потім завозяться на територію України через непідконтрольні ділянки кордону.

Щоправда, чомусь останнім часом замість мін виробництва Російської Федерації (з фотографіями маркування, як раніше) сапери на Донбасі почали знаходити "невідомі вибухові пристрої", закладені не російськими військовими (як раніше), а невідомо ким – мабуть, "тою стороною".

А окрім традиційного мінування території силами диверсійно-розвідувальних груп, останнім часом бойовики "Л-ДНР" опанували дистанційне мінування, застосовуючи ручний протитанковий гранатомет РПГ, перероблений для використання протипіхотних осколкових мін ПОМ-2, які заборонені Оттавською конвенцією.

Читайте також: Заборонені протипіхотні міни на Донбасі: Що за зброю придумали бойовики "Л-ДНР".

Як наслідок – останнім часом підривів на мінах значно побільшало, адже в умовах "припинення вогню" бойовики взялися активніше мінувати територію. Причому, підриви відбувались навіть у місцях, які напередодні перевіряли сапери. Тобто бойовики цілеспрямовано вивчають маршрути пересування ЗСУ і після розмінування території нашими саперами, повторно точково ставлять міни там, де ймовірність підриву на них буде найвищою.

Такі дії бойовиків призводять до реальних втрат Об'єднаних сил у живій силі навіть під час "режиму припинення вогню", як би не намагались це замаскувати у штабі ООС, записуючи підриви на мінах у небойові втрати.

Адже часто у щоденних зведеннях можна прочитати щось на зразок такого: "Бойових втрат серед особового складу Об'єднаних сил немає. Водночас, на невідомому вибуховому пристрої підірвалися два військовослужбовця зі складу Об'єднаних сил. Один із них, на жаль, загинув, інший – отримав поранення".

Читайте також: Завершення війни від Зеленського: Що не так з "небойовими" втратами в ООС.

Очевидно, що мінна тактика бойовиків має на меті нагнати страху на українські підрозділи – щоб вони боялися виходити з бліндажів і виконувати бойові завдання (патрулювання, супровід тощо).

А враховуючи те, що військовослужбовці наразі у зоні ООС не настільки мотивовані, як це було ще кілька років тому, така тактика цілком може спрацювати. Адже коли людина знає, що вона у будь-який момент може нарватися на міну – навіть там, де ще вчора працювали сапери, то вона рано чи пізно почне відмовлятися виконувати бойові завдання. І це буде великою проблемою для командирів.

Бойовикам же потрібно, щоб Об'єднані сили втратили контроль над лінією розмежування. Це дозволить їм вільніше робити вилазки в тил українських позицій і ще більше тероризувати як українські опорники, так і місцеве населення поблизу лінії розмежування.

Таким чином людей прагнуть переконати, що ЗСУ начебто неспроможні їх захистити, і вирішить проблеми лише мир на умовах Кремля.

Але протидіяти подібній тактиці бойовиків реально. Для цього потрібно насамперед визнати, що підхід Зеленського "треба просто перестати стріляти" себе не виправдав.

Адже протягом останніх років так званої "окопної війни" за часів Порошенка українські бійці самі здійснювали негласні превентивні вилазки у тил ворога, "кошмарячи" бойовиків на підконтрольній їм території, знищуючи або захоплюючи ворожі опорники і тим самим не даючи їм можливості для власних активних дій.

Логіка проста і її дієвість перевірена часом: або ми "кошмаримо" бойовиків "Л-ДНР" на їхній території і їм не до мінування наших територій, або навпаки – через нашу пасивність вони мають достатньо часу і натхнення, щоб "кошмарити" нас.