Загроза з моря: Чи зможе "москітний флот" захистити Україну

Російська агресія у Керченській протоці хоч і відкрила для світу справжнє обличчя Росії, але, разом з тим, поставила перед Україною нові питання і нові виклики

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Загроза з моря: Чи зможе "москітний флот…

Як відомо, 25 листопада кораблі Військово-морських сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ) у складі двох малих броньованих артилерійських катерів "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдового буксиру "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря і під час проходження через Керченську протоку були відкрито атаковані військовими кораблями Російської Федерації, після чого захоплені у полон росіянами.

Читайте також: Бійня в Керченській протоці: Чому Росія напала на українські військові кораблі.

Цей інцидент не лише нагадав українцям про те, що в країні йде війна, і вони живуть поруч з дуже агресивним сусідом, але й змусив керівництво країни до радикальних заходів протидії як поточним, так і перспективним загрозам.

Впровадженням воєнного стану владі вдалося дещо мобілізувати суспільство, однак підготовки кадрового резерву для Збройних сил України замало – потрібне й технічне оснащення. Зокрема, на морі.

Очевидно, розуміючи це, керівництво країни вирішило форсувати як будівництво військового флоту. За інформацією Українського мілітарного порталу, зараз на київському ПрАТ "Кузня на Рибальському" швидкими темпами йде будівництво одного малого броньованого артилерійського катеру проекту 58155 "Гюрза-М". Крім цього підписано контракт на будівництво ще однієї "Гюрзи-М" і двох десантно-штурмових катерів проекту 58503 "Кентавр-ЛК".

Спуск на воду і зачислення до списків Військово-морських сил ЗСУ всіх чотирьох катерів, за умови сталого фінансування, очікується впродовж наступного 2019 року. Також у 2019-му очікується спуск на воду першого швидкохідного ракетного катеру проекту 58260 "Лань".

Хоча з "Ланню" ситуація дещо складніша, оскільки це будівництво залежить, в першу чергу, від готовності протикорабельного ракетного комплексу "Нептун", який, попри чисельні успішні випробування, ніяк не можуть прийняти на озброєння. Раніше планувалось спустити перший катер "Лань" на воду до кінця 2018 року, однак через неготовність "Нептуна" цю подію відклали.

Також у 2019-му році очікується прихід в Одесу і зачислення до ВМС ЗСУ двох подарованих Сполученими Штатами Америки кораблів типу "Айленд" ("Island"), здатних виходити в море при потужних штормах, виконувати завдання у складних умовах, у тому числі вести вогонь.

Таким чином, український "москітний флот" у 2019-му має поповнитись одразу сімома одиницями нової техніки, які приєднаються до вже наявних шістьох малих бронекатерів "Гюрза-М" (щоправда, два з них поки що перебувають у російському полоні) і двох десантно-штурмових катерів "Кентавр-ЛК".

Звісно, основна частина з них після спуску на воду у Києві буде перегнана Дніпром в Одесу і Миколаїв (а пізніше - в Очаків), де розташовані, відповідно, Західна і Південна військово-морські бази. Однак можна зробити припущення, що частина нових катерів буде доставлена на Азовську військово-морську базу в Бердянську – єдину базу ВМС ЗСУ на Азовському морі, в якому ходом "злітає з котушок" Росія.

Два нових бронекатери "Гюрза-М" вже у бердянську ("Кременчук" і "Лубни") – у вересні 2018-го року їх переправили туди суходолом за допомогою спеціальної автомобільної платформи. За неофіційними даними, очікується перекидання в Азовське море ще трьох бронекатерів "Гюрза-М", які мають скласти основу азовського флоту ВМС України. Судячи з усього, два з них мали бути перегнані морем ("Бердянськ" і "Нікополь") і після вже згаданих подій у Керченській протоці опинились у російському полоні.

Звісно, повноцінно протистояти Росії на морі за допомогою "москітного флоту" Україна не зможе – надто велика різниця в кількості бойових кораблів. Як і не зможе повноцінно протистояти російському піратству, супроводжуючи комерційні кораблі, оскільки баланс сил в на морі поки не на користь України. Однак стримати ворога у разі спроби атаки з моря провідних українських портів (Одеси, Чорноморська, Миколаєва, Маріуполя, Бердянська) бронекатерам цілком під силу. Хоча для цього більш раціональним бачиться все ж посилення берегової оборони потужними протикорабельними засобами.

Зазначимо, що 6 вересня 2018 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі шляхом забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю. Якою саме – наразі не повідомляється, але можна припустити, що "першу скрипку" в цьому "ансамблі" гратимуть крилаті ракети "Нептун", а також адаптовані для враження надводних цілей зенітки С-125, які днями пройшли успішні випробування на полігоні в Одеській області.

Читайте також: Не тільки "Нептун": Як українці навчили "зенітку" С-125 топити кораблі.

Також логічно припустити, що аналогічні засоби високоточної ракетної зброї з'являться і у підрозділів берегової охорони на Чорному морі. Питання лише у часі та стабільності фінансування.

Фото – ВМС ЗСУ

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme