Загострення в ООС: Як загибель українського солдата пов'язана з "нормандськими" переговорами

Новий рік у зоні проведення Операції Об'єднаних сил почався з чергового загострення ситуації, внаслідок якого загинув український військовослужбовець

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Загострення в ООС: Як загибель українськ…
Фото: ЕРА

Протягом останніх днів, 11-12 січня, бойовики "Л-ДНР" суттєво активізувалися. Це проявляється як у розширенні географії обстрілів, та і в інтенсивності вогню.

Про серйозність ситуації свідчить також той факт, що у штабі ООС визнали бойовою втратою загибель українського бійця. 

Читайте також: Завершення війни від Зеленського: Що не так з "небойовими" втратами в ООС

Загострення сталося напередодні важливої події геополітичного масштабу – зустріччю у "нормандському" форматі радників глав держав. Україну на цій зустрічі представляв очільник Офісу президента Андрій Єрмак, а Росію – заступник голови адміністрації президента Путіна Дмитро Козак, якого називають куратором українського питання.

Традиційно, Росія намагається або змусити Україну пристати на її умови, або нав'язати світові думку, що Україна не хоче домовлятися про мир. І нагнітання ситуації у зоні бойових дій є одним з важелів тиску Москви на Київ.

Як зазначив колишній очільник МЗС України Володимир Огризко в ефірі телеканалу "Україна 24", за кілька днів до цієї зустрічі Дмитро Козак навіть розіслав всім своїм колегам по "нормандській четвірці" листи, у яких вкотре наголосив, що певні результати можливі лише за виконання російських умов. А саме: прямі переговори з "ЛНР" та "ДНР" і визнання того, що Росії на Донбасі немає; а також спочатку вибори на цих територіях, а потім все інше.

"Якщо українська делегація погодиться на такі умови, то прогрес можна очікувати. Але на тлі всього того, що відбувалося минулого року, це була б абсурдна ситуація, яка б дуже дорого коштувала нашій владі", – висловив думку Огризко.

Якщо говорити про результати вчорашньої "нормандської" зустрічі у Берліні, то російський представник вже заявив, що ніяких остаточних рішень не вдалося досягти, тому за пару тижнів учасники ще раз зустрінуться онлайн. Українська ж сторона відзвітувала, що "дискусія мала непростий, але конструктивний характер". Щоправда, у чому був конструктив – не повідомила.

При цьому Росії, яка усіма доступними їй способами уникає зустрічі лідерів країн "нормандського формату", вигідне саме таке безрезультатне завершення зустрічі у форматі радників глав держав. Мовляв: раз тут не змогли ні про що домовитись, то про зустріч на найвищому рівні навіть нема сенсу говорити.

Адже Росія давно дала зрозуміти, що Донбас її в контексті приєднання нових територій не цікавить. Так само як і не цікавить завершення спровокованої нею війни. Ідеальним варіантом для Росії є продовження у часі цього конфлікту, за прикладом Придністров'я у Молдові чи Абхазії та Південної Осетії в Грузії. Адже непідконтрольна Києву частина державної території з тліючим військовим конфліктом – це своєрідний якір, який гальмує Україну як на шляху економічного відродження (війна вимагає багато уваги і ресурсів, які могли б бути спрямовані на реформи), так і на шляху євроінтеграції. Власне, для цього все і затівалося Путіним після перемоги Євромайдану.

А суть "нормандського формату" для України полягає у тому, щоб всім разом (Україні, Німеччині і Франції) натиснути на Росію, поставивши її у настільки некомфортне становище, щоб у неї не залишилось іншого шляху, як забратися з українських Донбасу і Криму. Розуміють це і у Кремлі, тому й уникають таких зустрічей на найвищому рівні, попутно розхитуючи ситуацію в самій Україні. Адже падіння рейтингу української влади – далеко не найгірший сценарій розвитку цієї ситуації для Москви.

Варто відзначити, що момент росіяни обрали ідеальний. Рейтинг президента Зеленського і так залишає бажати кращого, а тут ще й тарифні бунти назрівають. У цій ситуації чи не єдиним успішним кейсом, яким могли козирнути на Банковій, було досягнення сталого перемир'я на Донбасі (і Зеленський справді на цьому наголошує майже у кожній своїй промові). То чому б росіянам не вибити й цю "табуретку" з під-ніг українського президента?

Адже у Кремлі прекрасно усвідомлюють, що так зване "припинення вогню" діє лише тому, що вони дозволяють йому діяти. Варто лише дати команду своїм маріонеткам з "Л-ДНР" активізуватися, і перемир'ю кінець. Звісно, одно-дводенне загострення ще можна буде назвати "порушенням, але не зривом режиму припинення вогню". Але якщо таке загострення триватиме кілька тижнів поспіль, то весь імідж Зеленського-миротворця згине, "як роса на сонці". І тоді йому вже нічим буде козиряти в промовах. А слабка влада у воюючій країні дуже вигідна ворогам.

Тому ниніщнє загострення на Донбасі можна сприймати як прозорий натяк Зеленському від Путіна: або він пристане на російські умови і збереже за собою імідж хоч і капітулятивного, та все ж миротворця, і тим самим остаточно обвалить собі рейтинг, або до колекції своїх президентських проблем отримає ще одну у вигляді гарячої фази війни, і також зазнає рейтингових втрат.

І якщо раніше Зеленський справді міг думати, що "мир за будь яку ціну" є прийнятним, то за роки президентства він мав багато нагод переконатись у хибності такої позиції. Та й буквально перед очима стоять події у Єревані, де вірмени піддали обструкції лідера своєї країни і нещодавнього улюбленця нації, який пішов на капітуляційний мир у Нагірному Карабасі заради закінчення багаторічної війни. Навряд чи Зеленський хоче собі такої ж слави.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme