Загострення в ООС: Що таке "Град-П", з якого бойовики обстріляли наші позиції після дворічної перерви

31 січня бойовики обстріляли позиції ЗСУ біля Авдіївки із застосуванням переносної ракетної системи "Град-П". До цього "Гради" не застосовувалися на Донбасі понад півтора роки

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Загострення в ООС: Що таке "Град-П", з я…
Фото: Скріншот

Про кричуще порушення перемир'я Українська місія при ОБСЄ поінформувала іноземних дипломатів під час останнього засідання Форуму безпекового співробітництва.

Як доказ було продемонстровано фотографії місця вибуху та фрагмент хвостової частини 122-мм ракети від "Граду".

"Такі дії демонструють подальше ігнорування та порушення Росією та її силами на Донбасі рішення ТКГ від 22 липня 2020 року, яке забороняє будь-які обстріли, включаючи снайперський вогонь", – йдеться у заяві української делегації.

Воно й зрозуміло, що обстріли "Градом" є порушенням режиму "повного та всеосяжного припинення вогню". Але можна не сумніватися, що про припинення цього самого режиму навіть після таких обстрілів не оголосять, як не оголосили після всіх інших обстрілів, які мали місце протягом останнього часу.

Між іншим, востаннє до цього бойовики обстрілювали українські позиції з "Градів" аж 11 квітня 2019 року – напередодні другого туру президентських виборів в Україні. Тобто, майже два роки тому. Але найцікавіше те, що той обстріл також відбувся в районі так званої Ясинуватської розв'язки.

Швидше за все, як і тоді, цього разу бойовики також цілили в завод "Авдіївський коксохім" – він давно є жирною мішенню для терористів "ДНР" і з початку ведення бойових дій неодноразово зазнавав масованого обстрілу, внаслідок чого зупинявся 13 разів. За роки війни на його території розірвалося понад 320 снарядів (переважно "Граду", бо інші не долітають), 9 працівників загинули, понад 50 осіб дістали поранення.

Не виключено, що російські терористи хотіли таким чином створити техногенну надзвичайну ситуацію, щоб спровокувати на фронті нове напруження і посилити тим самим тиск на українську владу напередодні чергового раунду переговорів Тристоронньої контактної групи – принаймні, вони часто так робили раніше.

До речі, безпілотник ОБСЄ ще 25 січня зафіксував 21 одиницю реактивних систем залпового вогню "Град" на окупованій території поблизу лінії розмежування – у місцях, де їх бути не повинно і де їх ще нещодавно не було. Тобто, терористи перекинули їх ближче до лінії фронту нещодавно і, мабуть, зовсім не для того, щоб провітрити холодним степовим вітром Донбасу.

Що стосується самої ракетної установки "Град-П", з якої було здійснено обстріл, то це досить цікавий і навіть оригінальний вид озброєння.

Установка 9П132 "Град-П" (Партизан) була свого часу розроблена Радянським Союзом для Республіки В'єтнам, але активно використовується для дестабілізації ситуації по всьому світу включно з Україною.

Використовувати даний вид озброєння терористи почали ще з літа 2014 року, чому є маса доказів в інтернеті – у тому числі, відеозаписи самих бойовиків. Воно й зрозуміло – непомітно доставити таку зброю на тоді ще не окуповану територію було набагато простіше, аніж повноцінні РСЗО, танки чи гармати.

Дана установка представляє собою одну направляючу 122-мм калібру для стрільби одиночним боєприпасом від РСЗО БМ-21 "Град". Установка швидко збирається і розбирається (2-2,5 хв.), легко заряджається, може монтуватися на легкому транспортному засобі і оснащується оптичним прицілом. Все це робить її ідеальною зброєю як для мобільних штурмових загонів, так і для диверсійно-розвідувальних груп.

Що характерно: використовувати її майже непомітно можна як проти українських військ чи підконтрольних Україні населених пунктів, так і проти населених пунктів, які перебувають під контролем терористів – для цього треба лише розвернути установку на 180 градусів. Тому, раз про неї знову згадали, то можна очікувати і провокацій з обстрілами території "Л-ДНР" з подальшим звинуваченням у цьому України. Особливо на фоні заборони проросійських каналів.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme