Загострення на Донбасі: Що стоїть за обстрілами Щастя (КАРТА)

До минулих вихідних місто Щастя, що на Луганщині, не обстрілювали досить довго, навіть важко згадати – коли саме. Але варто було бойовикам внадитись сюди, як цей процес набув усіх рис постійності.

Так, в суботу, 3 березня терористи обстрілювали позиції об'єднаних сил біля Щастя з гранатометів різних типів. Як з'ясувалося вже наступного дня – це була лише пристрілка.

В останній день напередодні оголошеного безстрокового перемир'я, у неділю 4 березня, бойовики обстріляли оборонні позиції ЗСУ в цьому районі з мінометів калібру 82-мм, протитанкових гранатометів, зенітних установок, БМП. Безперервний обстріл тривав півтори години.

А в понеділок, 5 березня, незважаючи на спільне рішення Тристоронньої контактної групи щодо припинення вогню, починаючи з 00:00 годин з 5 березня, російсько-окупаційні війська не припинили обстрілів позицій ЗСУ поблизу Щастя, використовуючи 82-мм міномети, автоматичні станкові гранатомети і стрілецьку зброю.

Дісталося також і мирним поселення у місті – постраждало 7 приватних та комунальних будинків по вул. Гагаріна, Республіканській, Приозерній, Матросова, та дитячий садочок по вул. Матросова. На щастя, ніхто з місцевих мешканців не постраждав.

Аналізуючи сліди влучання по місту, можна зробити висновок, що бойовики цілеспрямовано вели вогонь по житловим кварталам, усвідомлюючи що може постраждати мирне населення. Про це говорять фотодокази, які виклав на своїй сторінці у Facebook заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко.

Що характерно, у Щасті під обстріл потрапили цивільні об'єкти, які не мають стратегічного значення: кілька приватних будинків, комунальні заклади і дитячий садок. При цьому Луганська ТЕС, яка належить олігарху Рінату Ахметову, традиційно не постраждала, хоча за всіма законами логіки мала б бути ціллю №1. При цьому, є всі підстави припускати, що обстріл свідомо проводився саме по цивільних об'єктах.

Тут варто пригадати, що настільки серйозно Щастя не обстрілювалось більше року – з серпня 2016-го року, коли бойовики проявляли активність по всій лінії розмежування напередодні саміту G-20 в китайському Ханчжоу, де підіймалось українське питання.

Зараз наче ніяких світових самітів не передбачається, тому напрошується наступний висновок: терористи цілеспрямовано обстрілюють саме цивільні об'єкти з метою здійняти паніку серед цивільного населення і тим самим спробувати дискредитувати українську владу.

Також не варто забувати, що Щастя знаходиться в безпосередній близькості до окупованого Луганська – так званої "столиці" так званої "ЛНР". І хоч стрімкий наступ українських сил на Луганськ з боку Щастя неможливий через дуже стрімку і бурхливу річку Сіверський Донець (а в цій частині Луганщини лінія розмежування проходить по гирлу річці), бойовики, очевидно, все одно не можуть спокійно спати через таке сусідство. Власне, Станиці Луганської це також стосується – їй також дістається.

Отож, у порівнянні з Авдіївкою, Світлодарською дугою, Маріуполем чи навіть Бахмутською трасою, Щастя і його околиці не є стратегічно важливим напрямком для бойовиків. Очевидно, саме тому вони й вдаються до провокацій тут лічені рази на рік – щоб нагадати про власну присутність і посіяти паніку та страх серед мирного населення на підконтрольній Києву території.

Читайте також: Чому Щастя не обстрілювали цілий рік.