Заборонені протипіхотні міни на Донбасі: Що за зброю придумали бойовики "Л-ДНР"

Схоже, керовані Росією бойовики "Л-ДНР" придумали новий спосіб завдавати втрат українським бійцям, не привертаючи при цьому уваги української влади

Заборонені протипіхотні міни на Донбасі:…

Останніми вихідними поблизу населеного пункту Водяне у Приазов'ї бойовики "ДНР" у вечірній час здійснювали дистанційне мінування перед українськими позиціями, застосувавши ручний протитанковий гранатомет РПГ, пристосований для використання протипіхотних осколкових мін ПОМ-2.

Читайте також: Вихідні в ООС: Бойовики перейшли до обстрілів мінами (КАРТА).

Що за міна

Міна ПОМ-2 – це заборонена Оттавською конвенцією протипіхотна осколкова міна з механізмом самоліквідації, що призначена для виведення з ладу особового складу противника. Її особливістю є те, що встановлюється вона тільки засобами дистанційного мінування і майже не підлягає розмінуванню – знешкодити її можна лише шляхом підриву.

Ураження наноситься осколками, на які дробиться корпус після підриву заряду вибухової речовини. Підрив міни відбувається у момент, коли людина чіпляється за один з датчиків цілі у вигляді тонкої капронової нитки оливкового кольору завдовжки 9,5 метрів кожна. Радіус ураження складає до 16 метрів.

Час бойової роботи такої міни може становити від 4 до 100 годин, після чого спрацьовує пристрій самоліквідації, який знищує міну підривом (в середньому – через 23 години після встановлення). Тобто, постраждати від міни ПОМ-2 можна навіть не зачепивши її датчиків – просто перебуваючи у зоні ураження під час спрацювання механізму самоліквідації.

Міна ПОМ-2

Способи встановлення

Але найцікавішим є те, що встановити цю міну можна лише дистанційно – за допомогою переносного комплекту мінування. Міни ПОМ-2 поміщаються по 4 штуки в касету КПОМ-2, кожна з яких розміщується в металевому циліндрі (підкасетнику), який виштовхується за допомогою спеціального заряду на відстань близько 30 метрів.

Після падіння міни на поверхню землі починається процес приведення її у бойове положення. Спочатку розкриваються замки шести пружних лопатей, які відкинувшись у сторони від корпусу, піднімають його у вертикальне положення і забезпечують постійне вертикальне положення міни. Потім з верхньої частини корпусу відстрілюється хрестовина, після підняття якої в різні боки відлітають чотири підпружинені якорі. Кожен з яких витягає за собою тонку капронову нитку, яка і є датчиком цілі. Весь процес триває 50-60 секунд.

Однак, 35 метрів – досить незначна відстань в умовах степу. Ворожу ДРГ, яка здійснюватиме мінування таким чином, можна буде помітити і знешкодити навіть за допомогою стрілецької зброї. Тому бойовики "Л-ДНР", або їх російські куратори, вигадали інший спосіб мінування території в безпосередній близькості до українських бліндажів – за допомогою переробленого ручного протитанкового гранатомету РПГ-7. Подібні випадки встановлення мін ПОМ-2 бійці ООС почали фіксувати з весни 2020 року.

Що за гранатомет

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 – це різновид гранатомету, що призначений для ураження броньованої техніки, фортифікаційних споруд або живої сили противника за допомогою пострілу гранатометною гранатою.

Він складається з пускового пристрою багаторазового використання у вигляді гладкоствольної труби телескопічного типу та гранати, яка вкладається в пусковий пристрій. Пусковий пристрій складається із зовнішньої та внутрішньої труб, має швидкострільність до 4-6 пострілів на хвилину і прицільну дальність до 500 метрів.

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7

Переробивши пусковий пристрій під міни ПОМ-2, бойовики "Л-ДНР" отримали змогу мінувати територію на відстані до півкілометра, що суттєво вплинуло на ситуацію у зоні ООС. Таким чином вони отримали можливість з великої відстані закладати міни в безпосередній близькості від позицій українських Об'єднаних сил, що збільшило кількість "небойових" втрат з українського боку внаслідок підривів на "невідомих вибухових пристроях".

Читайте також: Завершення війни від Зеленського: Що не так з "небойовими" втратами в ООС.

Як це працює

Простіше кажучи, з "тої сторони" прилітає металевий предмет "невідомого походження" і все. Моментального вибуху не відбувається, тому назвати це обстрілом важко, особливо, коли дуже не хочеться цього робити. Однак через деякий час цей металевий предмет вибухає – або через спрацювання датчиків цілі (хтось зачепив капронову нитку), або внаслідок самопідриву через завершення часу бойової роботи міни. І якщо внаслідок такого вибуху Об'єднані сили зазнають втрат, то у звіті прес-центру штабу ООС з'являється повідомлення про підриви на "невідомих вибухових пристроях".

Власне, переважно на цих мінах підриваються українські бійці під час режиму припинення вогню, у тому числі, під час гасіння лісових та степових пожеж.

Але найгірше у цій ситуації те, що українська влада не поспішає звинувачувати російських бойовиків у порушенні міжнародних норм ведення війни. Адже, нагадаємо, міни ПОМ-2 заборонені Оттавською конвенцією. Натомість продовжується політика вдавання, що на Донбасі мають місце лише "провокативні обстріли", які не перешкоджаю "миру", що панує там вже понад 80 днів.

Читайте також: Мир очима Зеленського: Чому наш головнокомандувач розповідає світу, що на Донбасі майже не стріляють.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"