ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Яку зброю використовують мобільні групи терористів на Донбасі

Росія постачає своїм викормишам не лише повноцінні танки і гармати, але й менш громіздкі, але від того не менш смертоносні види озброєння

Depo.Війна
15 березня 2017 11:00
ФОТО: depo.ua

У зв'язку з тим, що останнім часом почастішали випадки рейдів терористичних мобільних ДРГ та штурмових груп на українську територію, або у так звану "сіру зону", Depo.ua спробував з'ясувати – чи саме воюють такі підрозділи.

Перше, що звертає на себе увагу при аналізі видів озброєння, які можуть бути використані в партизанській війні, це те, що майже вся вона була виготовлена в 1960-1990 роки минулого століття. Воно й зрозуміло: Росія успадкувала від СРСР величезні арсенали колись модернової зброї, яка зараз і морально, і технічно застаріла, але утилізація якої дорого коштує. То чому б не "сплавити" її бойовикам у різних спровокованих нею гарячих точках планети, зокрема на Донбас? Тим більше, що "алкоголікам і наркоманам", які складають основу так званої "армії ДНР", новітню зброю давати шкода.

Однією з найпопулярніших у бойовиків є установка 9П132 "Град-П" (Партизан). Ця установка була свого часу розроблена Радянським Союзом для Республіки В'єтнам, але активно використовується для дестабілізації ситуації по всьому світу. Не стала винятком і Україна.

Використовувати даний вид озброєння терористи почали ще з літа 2014 року, про що є маса доказів в інтернеті, у тому числі відеозаписи самих бойовиків. Воно й зрозуміло – непомітно доставити таку зброю на тоді ще не окуповану територію було набагато простіше, аніж повноцінні РСЗО, танки чи гармати.

Однак, інформація про надходження все нових і нових партій 9П132 "Град-П" а також їх використання регулярно зустрічається у зведеннях як штабу АТО, так і "Інформаційного спротиву". Востаннє було зафіксовано його використання на Донбасі 10 січня цього року на Луганському напрямку.

До речі, історично якось так склалося, що даний вид озброєння активно використовується бойовиками саме в "ЛНР". Це пов'язують з тим, що 9П132 "Град-П" у великій кількості мають на озброєнні так звані "казаки" Козіцина, які традиційно бандитствують саме на Луганщині.

Дана установка представляє собою одну направляючу 122-мм калібру для стрільби одиночним боєприпасом від РСЗО БМ-21 "Град". Установка швидко збирається і розбирається (2 – 2,5 хв.), може монтуватися на легкому транспортному засобі і оснащується оптичним прицілом. Все це робить її ідеальною зброєю як для мобільних штурмових загонів, так і для диверсійно-розвідувальних груп.

Що характерно: використовувати її майже непомітно можна як проти українських військ чи підконтрольних Україні населених пунктів, так і проти населених пунктів, які перебувають під контролем терористів – для цього треба лише розвернути установку на 180 градусів.

Крім цього бойовиками активно використовуються сучасні російські протитанкові ракетні комплекси 9К129 "Корнет", які також у "Воєнторзі" не купиш.

Даний вид озброєння було зафіксовано ще у 2014 році в районі Старобешевого Донецької області. Там на колишніх позиціях бойовиків українською розвідкою було знайдено витрачені транспортно-пускові контейнери від ракет комплексу "Корнет" з відповідним маркуванням (ракети 9М133 і її тандемної кумулятивної бойової частини 9Н156-1). Як відомо, бої у цьому районі відбувались наприкінці серпня 2014 року.

Для боротьби з броньованими цілями сепаратисти використовують також 12,7 мм кулемет НСВ, більш відомий як "Утьос". У розпорядженні бойовиків є й певна кількість більш сучасних російських великокаліберних кулеметів "Корд" калібром 12,7 мм. Доказом цього є, зокрема, один такий кулемет, що був захоплений спецпідрозділами МВС на початку травня під час штурму селища Семенівка під Слов'янськом.

Для боротьби з українською бронетехнікою активно використовуються протитанкові самозарядні рушниці систем Симонова (ПТРС) і Дегтярьова (ПТРД) калібром 14,5 мм.

Для боротьби ж з авіацією сил АТО бойовики також використовують озброєння радянських часів. Це зенітні установки ЗУ-23, прийняті на озброєння радянської армії ще в 1960 році, а також ціла лінійка переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). Найбільшого поширення набули морально застарілі ПЗРК "Стріла-2", "Стріла-2М", "Стріла-3" і "Стріла-10", а також більш новіші ПЗРК "Голка" і "Голка-1". Крім цього дуже рідко, але все ж фіксується використання терористами зовсім модернових ПЗРК "Верба" (Росія) і ПЗРК Grom Е2 (Польща).

Ну і крім цього на озброєнні в терористів знаходиться велика кількість ручних протитанкових гранатометів і реактивних протитанкових гранат (РПГ) одноразового використання. Це широко розповсюджені в світі РПГ-7 і РПГ-18 "Муха". "Муха" давно знята з виробництва через слабку, за сучасними мірками, бронебійну силу її гранати, але куди ж дівати неліквіди з російських складів, як не на Донбас?

Відзначено на Донбасі використання РПГ-22 "Нетто", РПГ-26 "Аглень" і РПГ-27 "Таволга", РПГ-29 "Вампір". Використовується бойовиками і станковий протитанковий гранатомет СПГ-9 "Копьйо", і автоматичний гранатомет (АГС-17) "Пламя".

Широке застосування отримало використання переносного протитанкового ракетного комплексу (ПТРК) "Фагот", який практично не використовується в російській армії, і ПТРК "Метис" і ПТРК "Конкурс".

Як бачимо, у терористів на Донбасі є все для того, щоб вести проти збройних сил України диверсійно-партизанську війну. І, судячи з усього, саме таку війну вони й намагаються нав'язати Україні останнім часом. Принаймні, останні втрати української армії у живій силі пов'язані не стільки з арт обстрілами, скільки з діяльністю мобільних штурмових чи диверсійно-розвідувальних груп.

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна