Якою буде промисловість Донбасу після деокупації

"Захисники Донбасу" ріжуть цей самий Донбас на металобрухт і вивозять у всім відомому напрямку. Може це й на краще?

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Якою буде промисловість Донбасу після де…

Місяця не проходить, щоб не проскочила новина про те, як окупанти на тимчасово-окупованій частині Донбасу щось стратегічно-важливе спакували та вивезли до Росії, або ж просто порізали та здали на металобрухт. Ось і на цьому тижні стало відомо, що росіяни порізали та вивезли дві шахти у Первомайську.

Цього разу постраждали ВАТ "Первомайське шахто-будівельне управління" (Первомайськ, вул. Робоча), а також ТОВ "Інтер-інвест вугілля" (колишня шахта ім. В.Р. Менжинського, Первомайськ, вул. Жукова, 15).

Перед цим, у квітні поточного року, російські мародери здійснили демонтаж та вивезення обладнання з шахти ім. Фрунзе, що в Ровеньках на Луганщині. Наприкінці березня дісталося також шахті імені Скорчинського у Донецьку, яку росіяни порізали на металобрухт.

Не цураються окупанти й заводів. Так, в травні росіяни демонтували та вивезли обладнання з території "Алчевського металургійного комбінату", а у березні цього року було проведено демонтаж та вивезення на Росію виробничих потужностей ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" у Ясинуватій, зокрема демонтувавши холодильне обладнання та реалізували його як металобрухт.

Крім цього встановлено, що 23 лютого через пункт пропуску "Ізварине" на Росію "виїхало вісім великогабаритних вантажівок з металобрухтом, здобутим шляхом розкрадання промислових об'єктів Донбасу".

Це далеко не повний список того, що безпосередньо росіяни встигли намародерити за поточний рік. Крім них відомі й інші випадки. Наприклад, в Рубіжному, що на Луганщині, місцеве підприємство ТОВ "Краситель" порізали на метал працівники цього ж підприємства.

А крім цього ще й місцеві бандюки раді старатись. Так, за інформацією групи "Інформаційний спротив", у тому ж березні цього ж року бойовики угруповання "Спарта" отримали дозвіл від так званого "міністерства оборони "ДНР" на вивезення металевих виробів, які по документах йдуть, як трофейні. Зрозуміло, що мова йде не лише про збиті вертольоти та підбиті танки – під шумок під автоген підуть і шахти з заводами, тільки дай дорогу.

І це лише за поточний рік і в порядку мародерства. Тобто, зараз банально розтягують на металобрухт те, що у попередні роки не було акуратно спаковане і вивезене на територію Росії. А таких випадків також вистачало. За час війни на Донбасі до РФ вивезли устаткування щонайменше чотирьох українських підприємств.

У серпні 2014-го року у російських ЗМІ повідомили про вивезення до Росії (конкретно, до Чувашії) "Луганського машинобудівельного заводу". Згідно з повідомленням, перевезли "23 працівника та станки".

На початку вересня 2014-го року повідомили, що зі "Сніжнянського машинобудівного заводу" Мотор-Січ" у  Сніжному до Росії вивезли унікальні штампи-лекала, які визначають точність виробництва лопаток для авіатурбін (використовуються під час виробництва вертольотів).

У жовтні 2014-го року стало відомо про вивезення до Росії ще одного підприємства – "Луганського електромашинобудівного заводу", який виробляв обладнання для залізниці. Завод перевезли у прикордонний Камєнск-Шахтінскій. Обладнання вивозили російськими КамАЗами з так званого "гуманітарного конвою".

У лютому 2015-го року повідомили, що до Росії вивозять  ще два підприємства з Луганська. Йдеться про компанію "Полі-Пак" (виробник ковбасних обгорток та гнучких упаковок), а також "Луганський завод трубопровідної арматури "Маршал". Підприємства нібито вирішили відкрити виробництво у Воронежі.

Крім цього, у  Краснодоні пограбований завод "Юність", в Луганську – "Патронний завод", у Донецьку пограбований завод "Топаз", що виробляє радіо-локаційні станції "Кольчуга", здатні засікти американські винищувачі "Стелс"

Варто зазначити, що мародерство на окупованій частині Донбасу процвітало завжди. Так завод "Точмаш"  розташовувався у Київському районі Донецька, який найчастіше обстрілювали під час бойових дій. Після обстрілів на заводі неодноразово виникали пожежі – горів механічний цех. Закінчилось все тим, що залишки устаткування бойовики вивезли у невідомому напрямку.

Найбільший в Україні виробник аміачних добрив, концерн "Стірол" з Горлівки припинив роботу ще у травні 2014-го року, тому що сильно постраждав під час боїв – було зруйновано резервуар для зберігання газоподібних речовин і господарські споруди. У тій же Горлівці відомі випадки порізки на брухт металоконструкцій "Шахти ім. Лєніна", Причому, мова йшла навіть про підйомне і насосне обладнання та силові кабелі.

З вище написаного можна зробити висновок, що росіяни свідомо з самого початку знищували агропромисловий комплекс Донбасу, щоб вбити одразу двох зайців: отримати ринок збуту для своїх товарів, плюс збільшити залежність від себе маріонеткових псевдореспублік.

Однак, завжди так не буде. Рано чи пізно Донбас повернеться до складу України і тоді постане цілком логічне питання: що з ним робити далі? Відповідь на це питання можна знайти хоча б в підручниках історії. Адже ситуація, яка зараз складається з АПК Донбасу дуже нагадує ту, що була на початку Другої світової війни. Нагадаємо, що тоді, побоюючись німецької окупації, радянське керівництво прийняло рішення демонтувати та вивезти за Урал майже всі стратегічні заводи і фабрики. Звісно ж, після війни ніхто назад їх не повернув, та й непотрібно було – за той час технології просунулись далеко вперед і на території України будувались нові, сучасні на той час індустріальні об'єкти.

Дуже схоже, що аналогічна доля спіткає і Донбас. На місці старих ресурсоємких заводів буде збудовано нові та сучасні. Паралельним курсом можна буде зробити те, на що протягом всіх років Незалежності не вистачало політичної волі – позакривати дотаційні нерентабельні шахти. А профінансує це все, звісно ж, Росія – у вигляді компенсації за матеріальні та моральні збитки, завдані нею за роки війни на українському Донбасі.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme