Дефіциту не буде: Яка "зрада" криється в нових українських боєприпасах

Всі фото – РНБО

Питання забезпечення української армії боєприпасами залишається гарячим від самого початку війни з Росією, а після минулорічних диверсій на складах в Балаклії та Калинівки – й поготів. При чому, експерти сперечаються лише в термінах, на які Збройним силам вистачить запасів боєкомплекту, а сам факт дефіциту не виникає сумнівів ні в кого.

Зокрема, колишній заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ з логістики, генерал-майор Юрій Толочний припускає, що за збереження нинішнього стану речей, через "рік-два, максимум три" ситуація у цій сфері стане критичною. А от військовий експерт Інституту євроатлантичної співпраці Михайло Жирохов у своїх прогнозах більш оптимістичний: "Кількості боєприпасів, яка залишилась, швидше за все, Україні вистачить ще на 5-6 років".

Читайте також: "Зрада" від генерал-майора: Чи закінчуються у ЗСУ боєприпаси.

Розуміє це й керівництво держави, тому виробництво власних боєприпасів було поставлене в пріоритет першої черги. Буквально в листопаді минулого року ми писали, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі затвердило програму розвитку виробництва боєприпасів, а буквально вчора РНБО відзвітувала, що на Гончарівському полігоні Збройні сили України випробували боєприпаси українського виробництва.

Читайте також: Завод боєприпасів в Україні: Чому він таки з'явиться.

Зокрема, відбулася важлива фаза випробувань найбільш дефіцитних 152-мм снарядів, а також 60-мм мін для нових українських мінометів. І, зі слів секретаря РНБО Олександра Турчинова, відбулась успішно.

"Українська зброя та боєприпаси показали відповідність заданим характеристикам та найближчим часом будуть взяті на озброєння ЗСУ, що значно посилить вогневу спроможність нашої армії", – повідомив Турчинов.

Разом з тим, не всі налаштовані так оптимістично, як секретар РНБО. Зокрема, військовий експерт, директор Defense Express Сергій Згурець переконаний, що не все так просто.

"Боєприпас повинен пройти цикл випробувань, який ширше, ніж "постріляти і забезпечити безпеку при пострілі". Йдеться про розрахунок поведінки боєприпасу в повітрі, про те, як він потрапляє в ціль на різних відстанях. Це як раз ті балістичні розрахунки, які, на мій погляд, зараз не зроблені. Без цих речей говорити про те, що ми розробили новий боєприпас, і він хороший – блеф. Зараз потрібні нові балістичні таблиці для всіх нових боєприпасів… які створює Україна", – висловив він думку в нещодавньому інтерв'ю.

За його словами, специфіка використання артилерійських боєприпасів в тому, що ними стріляють з використанням так званих таблиць стрільби. Ці таблиці визначають поведінку боєприпасу на певних відстанях і висотах. І зараз виходить так, що боєприпаси нові, а таблиці у нас ще радянських часів і якщо стріляти по ним, то дуже важко влучити в ціль. Це підтвердили і напрацювання приватних компаній, які зробили математичне обчислення для всіх боєприпасів і довели, що балістичні таблиці радянських часів неефективні.

Разом з тим, питання власного виробництва боєприпасів для України сьогодні є дуже актуальним, адже країна перебуває у стані хоч і не оголошеної, але все ж війни. Навіть під час "режимів тиші" і різного роду "перемир'їв", українським військовослужбовцям щодня доводиться стріляти з різних видів зброї, спустошуючи тим самим склади, які дістались у спадок ще від СРСР. А радянські запаси мало того що не бездонні і часто некондиційні, так ще й внаслідок останніх диверсій суттєво "прорідилися".

Наразі виручають країни-учасниці колишнього соцтабору, зокрема Литва, Польща і Болгарія, які продають нам свої запаси часів Варшавського договору. Однак, вічно так тривати не може і не повинно – завжди потрібно зменшувати залежність від інших держав. Адже міжнародна торгівля зброєю, окрім комерційної, має ще й політичну складову, а це завжди несе в собі певні ризики. Навіть зараз не всі країни-партнери, з певних причин, хочуть/можуть продавати нам летальну зброю та набої для неї.