Народна оборонка: Чому Україна обрала французький шлях

Вчора, 4 квітня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення про створення міжвідомчої координаційної комісії з питань імпортозаміщення в оборонній сфері. За словами урядовців, робиться це з метою організації діяльності з імпортозаміщення і кооперації суб'єктів/об'єктів господарської діяльності в оборонно-промисловому комплексі України.

Передбачається, що створення міжвідомчої координаційної комісії при Кабміні буде сприяти координації органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування при визначенні шляхів, заходів і механізмів зниження залежності оборонно-промислового комплексу від імпорту товарів, постачання яких повністю або частково зупинене.

Як відомо, ще 21 травня 2015-го року Верховна Рада України денонсувала 5 військових угод з Росією, які діяли з листопада 1995-го року. У червні того ж року Кабмін денонсував ще одну військову угоду з Росією про контроль за якістю продукції, що постачається для Збройних сил України та Збройних сил Росії, а у жовтні того ж року – угоду з Росією про обмін інформацією про ПЗРК "Ігла" та "Стрєла" при експорті чи імпорті з/до третіх країн. Окрім цього, в листопаді 2017-го року Кабмін припинив дію угоди з Росією про порядок взаємних поставок озброєння і військової техніки, комплектуючих виробів і запасних частин, організації ремонту та надання послуг військового призначення.

Крім цього, у березні 2017-го Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) оголосило про створення загальнонаціонального реєстру для підприємств-учасників промислової кооперації у сфері імпортозаміщення в оборонно-промисловому комплексі України. В створюваний реєстрі планується зібрати всю імпортовану продукцію, яку оборонні підприємства прагнуть замінити українською.

Взагалі, процес імпортозаміщення в оборонній сфері безперервно триває ще з 2014-го року – коли розпочалась російська агресія проти України. Однак, до систематизації і координації цього процесу на найвищому рівні справа дійшла лише зараз, в уряді Гройсмана.

Логіка у створення приурядовій міжвідомчої координаційної комісії з питань імпортозаміщення в оборонній сфері є, адже це питання лежить не лише у військовій чи політичній площині . Для України, яка після чергової економічної кризи шукає своє місце у світі, імпортозаміщення є чудовою нагодою покращити власну економіку, залучивши до виготовлення оборонної продукції (яка, крім всього іншого, високо цінується на міжнародному ринку) сотні вітчизняних підприємств різних галузей.

Варто відзначити, Україна впевнено рухається у цьому напрямку. Зокрема, починаючи з 2015 року, "Укроборонпром" підписав 21 меморандум із обласними державними адміністраціями у сфері оборонної промисловості, а у найближчий час до програми імпортозаміщення мають приєднатися останні чотири області – Київська, Рівненська, Чернівецька та Донецька. Внаслідок цього тепер на "оборонку" України працюють 447 підприємств, які забезпечують роботою більше 200 тисяч фахівців.

Українські підприємства отримують замовлення від підприємств-учасників "Укроборонпрому" на виготовлення комплектуючих, запасних частин для озброєння та військової техніки, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт щодо створення продукції військового та подвійного призначення.

При цьому, більше 35% номенклатурних одиниць оборонно-промислової галузі, які раніше постачались з Росії, зараз самотужки виготовляє держконцерн "Укроборонпром".

Всього ж, за приблизними підрахунками фахівців, станом на сьогодні сумарно близько 80% комплектуючих для ОПК Україна виготовляє самостійно, і лише 20% імпортує (рік тому було 67% вітчизняного і 33% імпорту). При цьому, за офіційною інформацією, станом на квітень 2017-го року Україна майже повністю відмовилась від російських комплектуючих для товарів оборонно-промислового комплексу.

Тенденція імпортозаміщення наглядно проглядається на прикладі бронемашин БТР-4. Станом на 2014-й рік у їх виробництві кількість деталей з Росії становила 45%, ще 45% були українськими, а ще 10% – імпортувались. У 2015-му році кількість російських деталей становила 0%, а ще 35% – імпортувались з інших країн. А вже у 2017-му році Україна самостійно виробляла 88% всіх агрегатів та вузлів для БТР-4, імпортуючи при цьому лише 12%.

З БТР-3 ситуація ще краща. Станом на 2014-й рік у їх виробництві кількість деталей з Росії становила 35%, 55% були українськими, а ще 10% – імпортувались. У 2015-му році вже обходились без російських деталей, і лише 30% – імпортувались з інших країн. А вже у 2017-му році Україна скоротила імпорт до 11%, 89% деталей виробляючи самостійно.

Що стосується гордості українського оборонпрому – танків БМ "Оплот", то вже у 2018-му році має зійти з конвеєра перша партія кількістю 10 танків, які будуть повністю зібрані з вітчизняних комплектуючих. Більше того – у ході процесу доробок та заходів з імпортозаміщення планується паралельно вирішити питання стабільного випуску вітчизняної силової установки і системи управління вогнем, які, у свою чергу, можна буде використати при модифікації танків Т-64 і Т-72.

Враховуючи те, що відучора процес імпортозаміщення буде координуватись на найвищому рівні, можна собі лише уявити, якого прориву вдасться досягнути у цій сфері найближчим часом. Не виключене навіть повне імпортозаміщення вже протягом поточного року.

Тим більше, що нам є на кого рівнятись: наш союзник Франція не лише обходиться без імпорту у оборонній сфері, але й на 100% забезпечує свою армію усіма видами озброєння власного виробництва – від патронів до реактивних винищувачів і атомних підводних човнів.