Як працюватиме нова схема цивільного контролю Збройних сил

Відповідно до чинної "Стратегії національної безпеки України", вдосконалення системи демократичного цивільного контролю над органами сектору безпеки і оборони є одним із основних напрямів державної політики національної безпеки сучасної держави.

Крім цього Україна взяла на себе відповідні міжнародні зобов'язання, що зафіксовано у таких документах, як: "Партнерство заради миру: Рамковий документ", "Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО", а також "Кодекс поведінки стосовно воєнно-політичних аспектів безпеки", затверджений на Будапештському саміті ОБСЄ у 1994-му році.

На сьогодні в Україні основним документом, що регулює питання демократичного контролю, є закон "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" від 19 червня 2003-го року.

Разом з цим ​реформування сектору безпеки передбачено у Стратегічному оборонному бюлетені, який 20 травня 2016-го року було схвалено на засіданні РНБО і 6 червня затверджено президентським указом.

Система цивільного контролю над воєнною організацією і правоохоронними органами України складається з:

- Парламентського контролю;

- Контролю, здійснюваного Президентом України;

- Контролю з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- Контролю з боку судових органів та органів прокуратури, який здійснюється у спосіб, передбачений Конституцією та законами України;

- Громадського контролю.

При цьому суб'єктами цивільного контролю є:

- Верховна Рада України;

- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

- Президент України;

- Рада національної безпеки і оборони України;

- Кабінет Міністрів України;

- Центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом;

- Прокуратура України;

- Судові органи України;

- Громадяни України та громадські організації, утворювані відповідно до Конституції України для здійснення та захисту прав і свобод громадян та задоволення їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів;

- Засоби масової інформації.

Виходячи з цього, 31 жовтня поточного року Проектний офіс реформ при Міністерстві оборони запропонував нову Концепцію цивільного демократичного контролю над Збройними силами України. Цей документ більше півроку розроблявся разом із координатором проектів ОБСЄ в Україні і багатьма іноземними експертами.

Концепція вийшла досить дискусійною за змістом і ще не знаходить розуміння та, що найголовніше, сприйняття серед військових. Однак, на думку авторів, це повинно владнатись шляхом дискусій стосовно "гострих кутів" Концепції.

"Велика кількість військових, навіть на керівних посадах, не розуміють, навіщо це треба, навіщо потрібний цивільно-демократичний контроль, і яке місце в ньому має Міністерство оборони взагалі" – розповів керівник Проектного офісу реформ Андрій Загороднюк в ефірі "Радіо Свобода".

"Не можу сказати, що це було "на ура" одразу сприйнято, що саме в такому напрямку треба рухатися. Була оця дискусія, і були заперечення стосовно того, що під час війни не можна реформуватися і насамперед це йшло від військових" – заявила в коментарі для "Радіо Свобода" віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Зв словами авторів нової Концепції цивільного контролю Збройних сил, метою її є зробити так, щоб військових контролювали цивільні. Зокрема, на найвищому рівні – міністром оборони також має стати цивільна особа.

До речі, Україна вже має досвід цивільних міністрів оборони. В 1994-1996-х роках цю посаду обіймав Валерій Шмаров, в 2005-2007-х роках – Анатолій Гриценко і в 2007-2009-х – Юрій Єхануров. Однак, тоді цивільні "вигравали конкуренцію" у військових претендентів на загальних засадах, а вже у недалекому майбутньому очікується, що військові не зможуть претендувати на дану посаду.

Також автори Концепції скаржаться, що цивільний контроль часто плутають з громадським контролем. Насправді ж в Концепції йдеться, зокрема, і про підсилення парламентського контролю, який сьогодні практично не здійснюється ані за виконанням оборонної цільової програми, ані за закупівлями у сфері безпеки і оборони.

За словами розробників, громадськість може побачити лише те, що відкрите на сайті Міністерства оборони через систему Prozorro. Тобто те, до чого є доступ. В Концепції ж говориться про те, що рівень цього доступу повинен розширюватись. Для цього повинні вноситись окремі зміни в закони (зокрема, в Закон України "Про державну таємницю"), розкриватись інша інформація. А для цього в Міністерство оборони потрібно набирати цивільних людей, не скованих круговою порукою.

Як би там не було, станом на сьогодні Концепцію цивільного контролю Збройних сил розроблено і з початку листопада вона перебуває у стадії обговорення. Очікується, що парламентарі, представники силових та безпекових відомств, міжнародні експерти та громадянське суспільство обговорять шляхи підсилення парламентського та громадського нагляду за військовими і прийдуть до спільного знаменника.