Нова українська ракета може знайти Плотницького та Захарченка

Підігріло увагу і відео з випробувального полігону та інтерв'ю секретаря РНБО Олександра Турчинова.

На відео добре видно папку з емблемою КБ "Промінь", а також те, що пуск проводиться з бази РСЗВ "Смерч". У зв'язку з цим напрошується одразу кілька висновків.

Цілком може бути знятий пуск зенітної ракети ЗРК "Дніпро", який уже достатньо довго розробляється киянами. В умовах підвищеної загрози з боку російської авіації це є досить гідним засобом боротьби за перевагу в повітрі. При стартовій вазі в 140 кг зенітна керована ракета має можливість вражати як літаки, так і безпілотники, що летять, як з дозвуковою, так і з надзвуковою швидкістю на зустрічних і догінних курсах на висоті від 25 метрів до 10 тисяч кілометрів. Причому як вдень, так і вночі, під будь-яким ракурсом, у передню і задню півсферу, у простих та складних метеорологічних умовах. Крім того, конструкторами КБ "Промінь" закладена можливість застосування ракети при активній постановці противником перешкод і маневреній протидії цілі.

Проте в КБ "Промінь" були серйозні напрацювання і ще за однією програмою – створення коригованого снаряду реактивної системи залпового вогню, керованого за GPS/Глонас. У принципі для умов війни на Донбасі, коли ефективне застосування авіації блокується наявністю у НЗФ досить великої кількості ЗРК "Тор", "Оса" і "Стріла-10", це рішення прямо таки напрошувалося. Адже РСЗВ із такими ракетами зможуть завдавати удару з безпечної відстані і з великою точністю. При цьому, ймовірно, ще й збільшили вагу бойової частини.

Загалом тема досить таємнича, секретність на рівні, і можна лише гадати, що в результаті ми побачимо незабаром у строю. 

Передбачуваний зовнішній вигляд ОТРК «Грім-2»

Тим не менш, ці події змушують подивитися на українську ракетну програму під іншим кутом. Фактично серйозні українські ракетні напрацювання при належному фінансуванні можуть бути дуже швидко поставлені в дію.

Необхідність заміни єдиного у збройних силах України ракетного комплексу "Точка-У" назріла вже дуже давно. Роботу над новим комплексом – "Борисфен" - розпочало КБ "Південне" аж 1994 року. Але через нестачу фінансування у 2003 році роботи на цьому напрямі припинили. Однак на основі цього проекту виник багатофункціональний оперативно-тактичний комплекс "Сапсан", основу якого становить одноступінчата балістична ракета. У 2009 році на його створення було виділено близько 7 млн доларів і до моменту закриття програми в 2013 році інженерами був проведений практично повний цикл випробувань (а прийняття на озброєння було заплановано в 2015 році).

З початком війни на Донбасі з'явилися не підтверджені офіційними особами повідомлення, що програму почала фінансувати неназвана іноземна держава (за деякими даними – Туреччина). Загалом комплекс за своїми характеристиками дуже цікавий – фактично українські інженери змогли вирішити проблему універсальності, і заміною лише головної частини ракета перетворюється в зенітну дальнього радіусу дії і протикорабельну середнього радіусу. Виходить такий собі комплекс "три в одному".

Як ракета класу "земля–земля", згідно із заявленими характеристиками, "Сапсан" може вражати практично будь-які цілі на відстані від 5 до 480 кілометрів. При цьому стартова вага семиметрової ракети складає від однієї до трьох тонн.
За словами головного конструктора КБ "Південне" Олександра Дегтярьова, за умови гідного фінансування (а на початок 2016 року ця сума, за попередніми оцінками, становила близько 3,7 млрд грн) на дослідне випробування цей комплекс надійде 2018 року.

Радіус дії ОТРК «Грім-2» з розрахунку 290 кілометрів, пуск з району Краматорська

Ще однією досить перспективною розробкою дніпропетровців є оперативно-тактичний ракетний комплекс "Грім-2", який по суті являє собою аналог російського ОТРК "Іскандер". Таке цілком можливо, оскільки частину вузлів для росіян виготовляли в Києві на заводі КП СПБ "Арсенал".

Це досить потужна зброя стримування: чи то жарт – вага бойової частини 480 кг, а розрахункова площа ураження - більше 10 000 м2! І це на дальностях від 80 до 290 км. А якщо додати до цього цілий спектр боєголовок – від осколково-фугасних до касетних, то ефективність "Грім-2" в рази перевершує дуже застарілу "Точку-У" (яка тим не менш показала себе з найкращого боку під час боїв на Донбасі).

До того ж комплекс "Грім-2" має базуватися на шасі вантажного автомобіля високої прохідності і буде забезпечений набором систем та обладнання для автономного здійснення підготовки до пуску і власне пуску ракети, який здійснюється за мінометним типом.

У 2015 році планувалося запустити комплекс у серійне виробництво на "Південмашзаводі" і за короткий час повинні були бути поставлені 200 (!) одиниць. Однак 26 червня 2013 року тодішній міністр оборони України Павло Лебедєв (якого, до речі, зараз компетентні органи підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами) відмовився від програми розробки оперативно-тактичного багатофункціонального ракетного комплексу з єзуїтським формулюванням: "через неефективність використання бюджетних коштів".

Передбачуваний зовнішній вигляд ОТРК «Сапсан»

Є також серйозна заявка і на прийняття на озброєння протикорабельного ракетного комплексу "Нептун". Хоча на сьогодні він є засекреченою розробкою, але, за словами заступника начальника озброєння ЗС України полковника В'ячеслава Шостака на виставці "Зброя та безпека 2015", комплекс проектується із самого початку в двох варіантах: корабельному та береговому. Ракета для комплексу вже є – це варіант радянської Х-35, двигуни для якої вироблялися на запорізькому підприємстві "Мотор Січ".

Створення нового ПРК цілком зможе вирішити проблему захисту морських рубежів України. Принаймні, отримання на озброєння може відбутися набагато швидше, ніж будівництво фрегата або крейсера.

Хай там як, а на всі питання відповість час, благо, чекати залишилося недовго.