Як бактерії допоможуть розміновувати Донбас
Майбутнє людства – за біотехнологіями, і збройні сили також не є винятком. Причому, мова йде зовсім не про бактеріологічну зброю масового ураження, як хтось міг подумати, а про використання мирних бактерій у мирних цілях
- Головна
-
21 квітня 2017 09:00
За офіційними даними станом на 1 березня 2017 року українські сапери від початку антитерористичної операції знешкодили близько 144 тис. мінно-вибухових пристроїв, очистивши 2821,5 га території. В середньому це близько 133 мінно-вибухових пристроїв за добу протягом 3-х років поспіль!
А чи задумувався хтось: як саме відбувається процес розмінування у зоні АТО і які перспективи чекають Україну у цій сфері після завершення війни на Донбасі? Depo.ua спробував дослідити це питання і ось що з того вийшло.
Інженерним підрозділам ЗСУ, або просто саперам, як їх називають "у народі", під час війни на Донбасі доводиться мати справу з різними типами вибухових пристроїв. Це і протитанкові міни, і фугаси, і саморобні вибухові пристрої, і так звані "розтяжки" з ручних гранат, а також снаряди ствольних видів зброї, які з певних причин не розірвалися. До останніх належать як снаряди реактивної артилерії (навіть "сигари" "Граду" чи "Урагану" буває не розриваються), так і мінометні та гранатометні снаряди різного калібру.
Нерозірвані снаряди простіше виявляти, тому що вони переважно лежать на поверхні, але важче утилізувати, тому що снаряд, який пройшов через канал ствола, вважається приведеним у бойовий стан і може вибухнути у будь-який момент. Такі снаряди зазвичай нейтралізуються шляхом підриву безпосередньо на місці їх виявлення.
А ось з різними типами мін доводиться важче. Міни зазвичай закопуються в землю, а місця мінування з часом заростають травою. З часом виявити такий вибуховий пристрій дуже важко, але менш небезпечним від цього він не стає.
Інженерні підрозділи ЗСУ у своїй роботі під час війни на Донбасі для виявлення мін користуються, що називається, старими дідівськими методами: за допомогою спеціально навчених собак і/або металошукачів "прочесують" місцевість, після чого виявлені міни або підривають на місці (здебільшого так роблять з фугасами), або відкопують і знешкоджують (здебільшого протитанкові міни), якщо дозволяють обставини.
Але бувають випадки, коли "гратися" зі знайденими мінами нема часу. Наприклад, коли мова йде про повноцінні мінні поля у зоні бойових дій. Тоді використовується спеціальна техніка, на кшталт УР-77 "Метеорит", яку ще називають "Змій Горинич".
УР-77 – це радянська установка розмінування, що була створена ще у 1970-і роки на базі самохідної гаубиці 2С1 "Гвоздика" і зараз перебуває на озброєнні як ЗСУ, так і проросійських терористів. Робоча частина установки, яка в народі називається "Кобра", містить два відсіки, в кожний з яких поміщається по 90-метровому шлангу з вибуховою речовиною і детонуючим кабелем усередині.
Працює установка наступним чином: за допомогою спеціального реактивного снаряду шланг з вибуховою речовиною вилітає вперед і падає в районі ймовірного чи виявленого мінного поля, потім машина своїм ходом здає назад, щоб шланг вирівнявся в пряму лінію, після чого командир машини здійснює вибух даного шлангу, який у свою чергу призводить до вибухів усіх вибухових пристроїв у даному районі. В результаті підриву одного такого шлангу в мінному полі утворюється "коридор" шириною до 6 метрів і довжиною до 90 метрів, по якому можуть рухатись як піхота, так і бронетехніка. Весь процес триває 3-5 хвилин.
І хоч така установка призначена в першу чергу для протитанкових мін, під час війни на Донбасі її вдало використовують і при нейтралізації протипіхотних мін. В такому випадку ширина "коридору" становить до 14 метрів.
Однак, війна – війною, і рано чи пізно вона завершиться. Однак, не для всіх. Як жартують самі сапери: після закінчення війни для них вона лише почнеться. Адже саме їм доведеться "виколупувати" з донбаської землі оті сотні тон мінно-вибухових пристроїв, які "сховали" непрохані "гості" з Росії та навчені ними місцеві посіпаки.
За найскромнішими підрахунками самих саперів, після закінчення війни роботи для них буде ще років на 10-15 мінімум. Та що там казати – вони досі знаходять нерозірвані снаряди часів як Другої світової війни, так і навіть Першої світової, яка на території України завершилась рівно століття тому. І з кожним роком шукати міни класичними методами стає все важче, тому будь-які сучасні технології стануть у нагоді.
Однією з таких новітніх розробок є сенсорні бактерії, винайдені ізраїльськими вченими. Вони створили бактерії, які в присутності тринітротолуолу (вибухової речовини, що міститься в багатьох мінах) випускають флуоресцентне світіння. Воно, в свою чергу, вловлюється дистанційно за допомогою керованої оптоелектронної системи, що дозволяє виявляти мінно-вибухові елементи не наближаючись до них.
Наскільки відомо, ізраїльські вчені використали культуру кишкової палички E.coli, в яку помістили спеціально модифіковану ДНК. При попаданні в бактеріальну клітину слідів летючого тринітротолуолу або продуктів його розпаду, в ній починає синтезуватися білок, що випускає флуоресцентне світіння. Також дослідники розробили оптоелектронну систему, яка фіксує світіння бактерій і зчитує його інтенсивність.
Працює це наступним чином: бактерії-сенсори поміщують в намистини міліметрового діаметра, зроблені з в'язкого полісахариду, який пропускає слідові кількості летючих вибухових речовин, і розсипають ці намистини по мінному полю, сканування якого здійснюють з відстані 20 метрів. Далі в тих місцях, де під землею знаходяться міни чи будь-які інші елементи, які містять тринітротолуол, намистини починають "світитись".
Особливо добре даний метод підходить до давніх мін і снарядів, тому що з них тринітротолуол як слід просочився на поверхню ґрунту. Тобто цей метод закриває найбільш проблемний на сьогодні фронт саперних робіт.
Однак, даний винахід досі перебуває на стадії тестування в армії Ізраїлю і нам залишається лише сподіватись, що поки завершиться війна на Донбасі – бактерії-сенсори пройдуть всі необхідні випробування і будуть взяті на озброєння, у тому числі Збройними силами України. Інакше процес розмінування післявоєнного Донбасу може стати дуже тривалим і дуже болючим.
Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
Всі новини на одному каналі в Google News
- 11:57Київські посадовці організували схему вирубки 100-річних дубів у Чорнобильському заповіднику
- 11:14Говоритимуть не тільки про блокаду кордону: Шмигаль і Туск зустрінуться у Варшаві
- 11:01У Міненерго розповіли, чи готують підвищення тарифів на електрику
- 10:58У Хмельницькому призупинили опалювальний сезон
- 10:48Дві людини загинули внаслідок обстрілів на Херсонщині
- 10:10В Києві провели засідання Ради оборони міста через загрозу нових ракетних ударів та небезпеку проникнення ДРГ
- 09:54Байден трохи випереджає Трампа в передвиборчому опитуванні
- 09:53На деокупованій території біля Харкова на міні підірвався чоловік
- 09:12Росіяни вдарили балістикою по Миколаєву. Відомо про 12 поранених ФОТО
- 08:55Вночі та зранку 28 березня ворог знову атакував Одещину ракетами та безпілотниками
- 08:48 Обстріли на Харківщині: Синєгубов повідомив про 2 убитих і 20 поранених ФОТО
- 08:33В Україні вже ліквідовано майже 440 тисяч російських окупантів
- 08:04Окупанти атакували Україну ракетами та ударними дронами
- 07:41Окупанти двічі за ніч "Шахедами" обстріляли Харків: Куди влучили
- 07:36На Харківщині окупанти вбили 12-річну дитину ФОТО
- 07:15Запоріжжя зазнало атаки дронів, поранені дві жінки
- 00:05Лео заручився? Кохана актора "засвітила" обручку ФОТО
- 23:22Збитки від удару по ДніпроГЕС сягають 140 млн грн, - Міндовкілля
- 20:06 Майже пів сотні боїв та більше 70 обстрілів: в Генштабі розповіли про ситуацію на фронті