Як бактерії допоможуть розміновувати Донбас

Майбутнє людства – за біотехнологіями, і збройні сили також не є винятком. Причому, мова йде зовсім не про бактеріологічну зброю масового ураження, як хтось міг подумати, а про використання мирних бактерій у мирних цілях

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Як бактерії допоможуть розміновувати Дон…

За офіційними даними станом на 1 березня 2017 року українські сапери від початку антитерористичної операції знешкодили близько 144 тис. мінно-вибухових пристроїв, очистивши 2821,5 га території. В середньому це близько 133 мінно-вибухових пристроїв за добу протягом 3-х років поспіль!

А чи задумувався хтось: як саме відбувається процес розмінування у зоні АТО і які перспективи чекають Україну у цій сфері після завершення війни на Донбасі? Depo.ua спробував дослідити це питання і ось що з того вийшло.

Інженерним підрозділам ЗСУ, або просто саперам, як їх називають "у народі", під час війни на Донбасі доводиться мати справу з різними типами вибухових пристроїв. Це і протитанкові міни, і фугаси, і саморобні вибухові пристрої, і так звані "розтяжки" з ручних гранат, а також снаряди ствольних видів зброї, які з певних причин не розірвалися. До останніх належать як снаряди реактивної артилерії (навіть "сигари" "Граду" чи "Урагану" буває не розриваються), так і мінометні та гранатометні снаряди різного калібру.

Нерозірвані снаряди простіше виявляти, тому що вони переважно лежать на поверхні, але важче утилізувати, тому що снаряд, який пройшов через канал ствола, вважається приведеним у бойовий стан і може вибухнути у будь-який момент. Такі снаряди зазвичай нейтралізуються шляхом підриву безпосередньо на місці їх виявлення.

А ось з різними типами мін доводиться важче. Міни зазвичай закопуються в землю, а місця мінування з часом заростають травою. З часом виявити такий вибуховий пристрій дуже важко, але менш небезпечним від цього він не стає.

Інженерні підрозділи ЗСУ у своїй роботі під час війни на Донбасі для виявлення мін користуються, що називається, старими дідівськими методами: за допомогою спеціально навчених собак і/або металошукачів "прочесують" місцевість, після чого виявлені міни або підривають на місці (здебільшого так роблять з фугасами), або відкопують і знешкоджують (здебільшого протитанкові міни), якщо дозволяють обставини.

Але бувають випадки, коли "гратися" зі знайденими мінами нема часу. Наприклад, коли мова йде про повноцінні мінні поля у зоні бойових дій. Тоді використовується спеціальна техніка, на кшталт УР-77 "Метеорит", яку ще називають "Змій Горинич".

УР-77 – це радянська установка розмінування, що була створена ще у 1970-і роки на базі самохідної гаубиці 2С1 "Гвоздика" і зараз перебуває на озброєнні як ЗСУ, так і проросійських терористів. Робоча частина установки, яка в народі називається "Кобра", містить два відсіки, в кожний з яких поміщається по 90-метровому шлангу з вибуховою речовиною і детонуючим кабелем усередині.

Працює установка наступним чином: за допомогою спеціального реактивного снаряду шланг з вибуховою речовиною вилітає вперед і падає в районі ймовірного чи виявленого мінного поля, потім машина своїм ходом здає назад, щоб шланг вирівнявся в пряму лінію, після чого командир машини здійснює вибух даного шлангу, який у свою чергу призводить до вибухів усіх вибухових пристроїв у даному районі. В результаті підриву одного такого шлангу в мінному полі утворюється "коридор" шириною до 6 метрів і довжиною до 90 метрів, по якому можуть рухатись як піхота, так і бронетехніка. Весь процес триває 3-5 хвилин.

І хоч така установка призначена в першу чергу для протитанкових мін, під час війни на Донбасі її вдало використовують і при нейтралізації протипіхотних мін. В такому випадку ширина "коридору" становить до 14 метрів.

Однак, війна – війною, і рано чи пізно вона завершиться. Однак, не для всіх. Як жартують самі сапери: після закінчення війни для них вона лише почнеться. Адже саме їм доведеться "виколупувати" з донбаської землі оті сотні тон мінно-вибухових пристроїв, які "сховали" непрохані "гості" з Росії та навчені ними місцеві посіпаки.

За найскромнішими підрахунками самих саперів, після закінчення війни роботи для них буде ще років на 10-15 мінімум. Та що там казати – вони досі знаходять нерозірвані снаряди часів як Другої світової війни, так і навіть Першої світової, яка на території України завершилась рівно століття тому. І з кожним роком шукати міни класичними методами стає все важче, тому будь-які сучасні технології стануть у нагоді.

Однією з таких новітніх розробок є сенсорні бактерії, винайдені ізраїльськими вченими. Вони створили бактерії, які в присутності тринітротолуолу (вибухової речовини, що міститься в багатьох мінах) випускають флуоресцентне світіння. Воно, в свою чергу, вловлюється дистанційно за допомогою керованої оптоелектронної системи, що дозволяє виявляти мінно-вибухові елементи не наближаючись до них.

Наскільки відомо, ізраїльські вчені використали культуру кишкової палички E.coli, в яку помістили спеціально модифіковану ДНК. При попаданні в бактеріальну клітину слідів летючого тринітротолуолу або продуктів його розпаду, в ній починає синтезуватися білок, що випускає флуоресцентне світіння. Також дослідники розробили оптоелектронну систему, яка фіксує світіння бактерій і зчитує його інтенсивність.

Працює це наступним чином: бактерії-сенсори поміщують в намистини міліметрового діаметра, зроблені з в'язкого полісахариду, який пропускає слідові кількості летючих вибухових речовин, і розсипають ці намистини по мінному полю, сканування якого здійснюють з відстані 20 метрів. Далі в тих місцях, де під землею знаходяться міни чи будь-які інші елементи, які містять тринітротолуол, намистини починають "світитись".

Особливо добре даний метод підходить до давніх мін і снарядів, тому що з них тринітротолуол як слід просочився на поверхню ґрунту. Тобто цей метод закриває найбільш проблемний на сьогодні фронт саперних робіт.

Однак, даний винахід досі перебуває на стадії тестування в армії Ізраїлю і нам залишається лише сподіватись, що поки завершиться війна на Донбасі – бактерії-сенсори пройдуть всі необхідні випробування і будуть взяті на озброєння, у тому числі Збройними силами України. Інакше процес розмінування післявоєнного Донбасу може стати дуже тривалим і дуже болючим.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme