Відтік із ЗСУ: Чому з армії масово звільняються контрактники

Depo.ua продовжує відслідковувати ситуацію у Збройних силах України. Днями в інтернет злили цікаві документи, які стосуються поточної ситуації в українській армії, а саме – службову записку т.в.о. начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-майора Миколи Думенка на ім'я начальника Генштабу Віктора Муженка "щодо відтоку військовослужбовців за контрактом з військової служби у Збройних силах України", датовану 6 травня 2019 року.

 

 

 

 

Спершу цей документ з'явився на сайті "Міністерство схованної правди", який спеціалізується на подібного роду темах. Звісно, достовірність документу можна піддавати сумнівам, та й ресурс, який їх опублікував, виглядає не найнадійшнішим джерелом інформації, тому ми вирішили розібратись у ситуації.

 

Отже, згідно з цією службовою запискою, з початку 2019 року в Збройних силах України було звільнено з військової служби 9386 військовослужбовців при цьому 81% зі звільнених не виявили бажання продовжувати контракт і звільнилися після завершення поточного. Багато це, чи мало?

 

У березні поточного року Міністерство оборони офіційно повідомило, що загалом, зараз військову службу за контрактом "осіб рядового, сержантського і старшинського складу" проходять близько 118 тисяч військовослужбовців, з них у 2018 році підписали контракт понад 32 тисячі, тоді як звільнилося за той же період часу лише трохи більше 6 тисяч контрактників. От і думайте, чи достатні масштаби відтоку для того, щоб кричати "зрада".

 

Разом з тим, закривати очі на проблему також не варто, адже є підстави прогнозувати, що за 2019 рік статистика буде дещо гіршою. Наші джерела у Збройних силах України все частіше повідомляють про недокомплектованість бригад, рот і батальйонів. Та й не тільки наші джерела. Про це пише й журналіст Юрій Бутусов, наприклад.

 

"Сьогодні укомплектованість бригад ЗСУ на фронті становить менше 50%. До кінця ротації підрозділу на передовій нерідко можна побачити роту з 40 осіб, або батальйон, в якому 200 чоловік тримають фронт у 10-11 кілометрів", – написав він у своїй статті для DT.UA.

 

На його думку, некомплект з самого початку закладений керівництвом ЗСУ в самій структурі армії.

 

"Максимальна чисельність ЗСУ за законом – 250 тисяч чоловік, фактична – 230, а штатна чисельність – понад 330 тисяч. Тобто армія за фактом є кадрованою, і готується воювати комплектними військами не зараз, коли це гостро необхідне, а коли-небудь потім, коли буде оголошена мобілізація, і прийдуть люди, щоб наповнити бойові підрозділи реальними бійцями за штатом", – розмірковує Бутусов.

 

Крім цього, значну роль у процесі масового звільнення контрактників із ЗСУ зіграв закон № 6052 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби)", який набув чинності 20 червня 2018 року.

 

Ми вже писали рік тому, що, по суті, в цьому законі закладена "міна сповільненої дії", яка може суттєво підірвати обороноздатність усієї армії, побудованої на контрактній основі.

 

Читайте також: Всі на вихід: Чи розвалить новий закон українську армію.

 

Мова йде про прописану в законі можливість під час дії особливого періоду (крім мобілізації і воєнного стану) військовослужбовцям, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24-х місяців військової служби за контрактом, розірвати контракт і звільнитися з військової служби, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

 

Те ж саме стосується й військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18-ти місяців з дати продовження дії контракту.

 

Тобто, військовослужбовці, які уклали контракт "до закінчення особливого періоду" в першій половині 2016 року і раніше, після набуття чинності даного закону можуть в будь-який момент абсолютно спокійно розірвати контракт і залишити армію. Раніше такої можливості у них не було – вони були зв'язані контрактними зобов'язаннями аж до переможного кінця, коли б він не настав.

 

Як і слід було очікувати, багато військовослужбовців залюбки скористались цим правом і їх можна зрозуміти.

 

"Люди реально втомилися від постійної відірваності від сім'ї. Особливо ті, хто служить не один рік. Вони хочуть і вдома трохи бути, а не лише в зоні ООС і на полігоні", – розповів нам про причину масових звільнень чинний контрактник, який зі зрозумілих причин побажав залишитись неназваним.

 

Яким чином Міноборони намагається втримати бійців на військовій службі? Переважно, акцент робиться на матеріальну складову. У грудні 2018 року міністр оборони України Степан Полторак підписав указ про підвищення зарплат військовим. Згідно з ним, військовослужбовці-контрактники отримуватимуть понад 10 тисяч гривень, а мінімальна зарплата військових, які служать к зоні ООС, становитиме більш як 20 тисяч гривень.

 

Та, як бачимо, цього недостатньо, адже не дивлячись на таку мотивацію, відтік контрактників зі Збройних сил України все одно триває. Та й фінансові причини звільнення майже ніхто на перше місце не ставить.

 

"Я звільняюся з особистих причин, а не з фінансових. Хочу відпочити кілька місяців, а там видно буде – може й повернусь ще. Хоча у перспективі повернення бентежить і те, що зараз мінімальний контракт – один рік. А я не готовий місяцями перебувати не на передовій, а у ППД, де постійно тисне на свідомість відчуття марно прожитих днів. Що ж стосується маленької зарплати, то всі нормальні бійці зарплату ставлять на друге місце. Набагато більше турбує ставлення до бійців та "совок", який з кожним роком все більше повертається в армію після того, як він, здавалося б, "помер" у 2014-му", – анонімно прокоментував ситуацію інший боєць.

 

Насправді, більша проблема вбачається не у тому, що військовослужбовці звільняються з контрактної служби (люди – не рóботи і їм притаманна втома, зокрема, накопичена роками), а у тому, що резервісти, яких лише у першій черзі числиться 122 тисячі осіб, не горять бажанням поповнювати ряди контрактників. Як би не старалось Міністерство борони переконати людей своїми мотивуючими плакатами і бордами, та все ж станом на сьогодні контрактна служба виглядає не такою вже й модною.

 

Разом з тим, все в руках у нової влади. Якщо президент Володимир Зеленський і його команда зможуть навести лад у Збройних силах України, не підірвавши одночасно обороноздатність країни – буде честь їм і хвала. До речі, призначаючи Руслана Хомчака начальником Генерального штабу ЗСУ, Зеленський висловив очікування, що тому вдасться побороти "радянщину" в армії.

 

Читайте також: "ЗЕлена команда": Чого очікувати від нового начальника Генштабу Хомчака.