Геополітика та вибори: Що дав Україні воєнний стан

Досить швидко минули 30 днів, відведені указом президента і схвалені Верховною Радою, для проведення воєнного стану

Фото – ТСН

Якщо не відбудеться нічого надзвичайного, то сьогодні, 26 грудня, о 14:00 в Україні припиниться дія воєнного стану, запровадженого 30 днів тому (оправда, навіть якщо і станеться щось надзвичайне, незрозуміло хто буде продовжувати воєнний стан, адже Верховна Рада вже закрилась "на канікули").

Як відомо, 26 листопада, після збройної агресії російських військових щодо кораблів ВМС України у Керченській протоці, Верховна Рада підтримала введення воєнного стану на 30 днів у десяти областях України, які межують з Російською Федерацією, або мають загрозу прямого вторгнення.

Одразу після його введення як окремі політики, так і фейсбучні активісти, цитуючи законодавство, почали розганяти "зраду" про спробу узурпації влади президентом Порошенком, з подальшим перенесенням/скасуванням президентських виборів.

Власне, Стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" говорить, що: "Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності; він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню й органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та зміцнення національної безпеки, а також тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень".

І хоч закон справді наділяє органи влади (в першу чергу військове командування, а потім вже центральної та місцевої влади) надзвичайними повноваженнями під час воєнного стану, верховний головнокомандувач ЗСУ і президент України Петро Порошенко одразу поспішив запевнити всіх: цей воєнний стан потрібен в першу чергу для того, щоб мати можливість оперативно і адекватно протидіяти прямому збройному вторгненню військ Російської Федерації, про надзвичайно високу ймовірність якого повідомляла розвідка. Якщо ж такого вторгнення не відбудеться, то пересічні українці не відчуть на собі жодного обмеження прав і свобод, а дія воєнного стану автоматично завершиться через 30 днів.

"Якщо не відбудеться початок широкомаштабної агресії Росії, вторгнення, воєнний стан продовжено не буде", – пообіцяв Порошенко і додав, що після закінчення воєнного стану розпочнення підготовка до виборів президента. До речі, дата виборів – 31 березня – була закріплена окремою постановою у Верховній Раді.

Геополітичний аспект

Перший наслідок введення воєнного стану Україна отримала миттєво: того ж вечора на позачерговому засіданні Радбез ООН відхилив ініціативу Росії з вимогою засудити дії України в Керченській протоці і вирішив розглядати цей інцидент за зверненням України (тобто, зі звинуваченням в агресії безпосередньо Росії).

Згодом, 17 грудня, Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо мілітаризації Криму, в якій, зокрема, зафіксувала вимогу звільнити українські кораблі та моряків "без додаткових умов", а також висловила занепокоєння постійним збільшенням Росією кількості своїх військ і зброї у Криму, зокрема літаків і ракет, здатних доставляти ядерну зброю.

Ну а 23 грудня Генасамблея ООН підтримала резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна", внесену офіційним Києвом.

Українські дипломати відзначають, що введення воєнного стану значно покращило шанси на успішне голосування всіх цих декларацій, оскільки таким чином Україна дала зрозуміти, що вона готова відстоювати свою свободу і незалежність і сама докладає для цього всіх можливих в даній ситуації зусиль.

Військовий аспект

Після проголошення воєнного стану чоловіча частина населення країни завмерла в очікуванні мобілізації чи навчальних зборів. Однак Порошенко одразу ж запевнив, що рішення про запровадження воєнного стану не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги, а також в областях, де оголошено воєнний стан, відбудуться навчальні збори з резервістами та територіальною обороною.

Таким чином, починаючи з 3 грудня були проведені збори військовозобов'язаних у складі бригад (до 15 діб) і у складі навчальних центрів (до 20 діб). При цьому на збори викликався лише оперативний резерв І черги.

Крім того, в областях, у яких діяв воєнний стан, було проведено масові зборів з військовозобов'язаними територіальної оборони тривалістю до 10 діб, під час яких було проведене бойове злагодження бригад та батальйонів територіальної оборони, з метою підготовки до захисту своїх областей.

Читайте також: Масштабні збори резервістів: Кого і навіщо заберуть в армію перед святами.

До восьми навчальних центрів Збройних сил України направлено більше трьох тисяч військовозобов'язаних із усіх куточків нашої країни. Підготовку організовано за 42 військово-обліковими спеціальностями та більш ніж 120 різними спеціалізаціями (посадами). Під час зборів бійців тероборони акцент ставився на вдосконаленні хлопцями та дівчатами навиків з вогневої, тактико-спеціальної, медичної та інших предметів бойової підготовки.

Також з метою якіснішої підготовки резервістів начальником Генерального штабу було прийнято рішення щодо проведення військового стажування на первинних командних посадах у навчальних центрах 250 курсантів вищих військових навчальних закладів.

За підсумками зборів лише у Харкові понад 30 осіб підписали контракт і проходитимуть службу у військовому резерві, плюс ще близько 60 хлопців оформлюють необхідні документи і незабаром теж стануть до лав воїнів-резервістів обласного з'єднання тероброни.

Крім цього в середині грудня відбулись масштабні тактико-спеціальні навчань підрозділів системи МВС України з метою перевірки готовності діяти, жити, працювати і перемагати в умовах повномасштабного військового вторгнення ворога.

"Це достатньо багаточисельні і серйозні навчання, в яких узяли участь близько 1200 чоловік особового складу, було задіяно понад 100 одиниць військової та спеціальної техніки. Навчання продемонстрували високий рівень підготовки наших гвардійців, прикордонників, ДСНС, працівників Нацполіції", – повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов.

"За підсумками трьох тижнів ми вже можемо підбити попередні результати дії правового режиму воєнного стану. У напрямку зміцнення обороноздатності держави зроблено вже чимало. Ми посилили протиповітряну оборону держави, наростивши сили Повітряних сил на загрозливих напрямках, підвищили інтенсивність органів управління і військ, особливо на територіях 10-ти областей, які межують з Російською Федерацією", – заявив Петро Порошенко на прес-конференції 20 грудня.

В цілому ж можна констатувати, що під час воєнного стану військові сили були приведені в бойову готовність, доукомплектовані понад ста одиницями техніки, провели передислокацію військ, бойове злагодження бригад та батальйонів територіальної оборони, уточнили і затвердили мобілізаційний план.

Також можна відзначити, що під час воєнного стану українські військкомати провели чи не найагресивнішу призовну кампанію за весь час існування ЗСУ, масово відловлюючи призовників просто на вулиці.

Читайте також: Призов-2018: Чому воєнкоми дійшли до облав на вулицях і вокзалах.

Що ж стосується ситуації в зоні ООС, то вона під час воєнного стану практично не зазнала змін.

Читайте також: Воєнний стан: Що змінилося у війні на Донбасі.

Антитерористичний аспект

Завдяки введенню воєнного стану українські прикордонники отримали право не впускати до країни кожного, чия особа здасться їм підозрілою. Зокрема, станом на 24 грудня до України не пропустили більше півтори тисячі громадян Російської Федерації. Більшість з яких були професійними "тітушками".

Чи варто нагадувати, що саме такі "політичні туристи" каламутили воду навесні 2014-го року, підбурюючи людей на Сході України до масових виступів проти української влади і захоплення адмінбудівель?

Крім цього, 20 грудня в СБУ заявили про затримання на Сході України трьох агентурно-бойових груп російської розвідки. Деталі обіцяли розкрити на спеціальному брифінгу контррозвідки СБУ на цю тему.

Релігійний аспект

Це, а також рішучі дії українських спецслужб щодо російських та проросійських провокаторів, можливі під час воєнного стану, дозволили 15 грудня без ексцесів провести в Києві Об'єднавчий собор українських православних церков.

Зокрема, можна виділити проведену роботу з 12-ма священниками УПЦ МП, яких звинуватили у держзраді, а також слідчі дії за місцем проживання намісника Києво-Печерської Лаври Павла, відомого у кримінальних колах, як "Паша-Мерседес". Його у підсумку звинуватили у підготовці кривавої провокації в день Об'єднавчого собору.

Політичний аспект

Якщо ж говорити про вибори, то певний вплив на них воєнний стан все ж справив. Щоправда, вибори не президентські, а в ОТГ. 3 грудня Центральна виборча комісія визнала неможливим проведення місцевих виборів у 10 областях України, зокрема на Донеччині та Луганщині, через запровадження там воєнного стану. Таким чином 23 грудня заплановані раніше там вибори не відбулися.

Отож, як бачимо, перший в історії України воєнний стан хоч вплинув на багато аспектів життя країни, однак виявився не таким страшним, як його малювали скептики (якщо не зважати на обмеження продажу алкоголю в зазначених областях). В цілому ж є всі підстави вважати, що введення воєнного стану пішло на користь. Зокрема, українці знову згадали, що вони живуть в країні, яка 5-й рік вимушено перебуває у стані війни.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна