Зі школи – в казарму: Чому у Зеленського вирішили призивати в армію 18-річних

В Україні жоден призов в армію не обходиться без того чи іншого скандалу

Зі школи – в казарму: Чому у Зеленського…

Вчора, 16 січня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, а також строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році.

Серед іншого, в указі зазначаються строки проведення чергових призовів на строкову військову службу на 2020 рік (квітень – червень, жовтень – грудень), а також вік призовників, який найбільше налякав всіх потенційно причетних до процесу.

"Призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров'я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу", – йдеться в указі.

"За Порошенка такого не було!", – обурено вигукнуть потенційні призовники, і будуть праві. Адже попри те, що у законі "Про військовий обов'язок і військову службу" прописаний вік призову з 18 років і він ніколи там не змінювався, п'ятий президент України Петро Порошенко у своїх указах зазначав, що обов'язковому призову підлягають юнаки з 20 до 27 років, тоді як 18-19-літні могли йти в армію лише добровільно.

Читайте також: Купіть кабанчика, назвіть "Зеля": Що українці кажуть про поновлення строкового призову з 18 років.

Звісно ж, такий контраст не міг пройти непоміченим і окрім паніки серед потенційних призовників він викликав і цілком логічні припущення військових журналістів та експертів про те, що справи у з комплектацією Збройних сил України перебувають у не найкращому стані, тому Зеленський і вдався до такого непопулярного кроку.

Щоправда, міністр оборони Андрій Загороднюк одразу ж поспішив заспокоїти всіх, що попри інші вікові терміни в президентському указі, для призовників нічого не зміниться.

"На весняний призов у квітні цього року ми не будемо залучати 18-ти та 19-ти річних юнаків до строкової служби, за виключенням тих випадків, коли вони добровільно виявлять бажання піти на службу в ЗСУ", – написав міністр у своєму Telegram-каналі.

А от що стосується осіннього призову, то тут не все так однозначно. Якщо вірити міністру оборони, то призовний вік з 20 до 18 років президент розширив, як любили казати за Совка: "на прохання трудящих".

"Ми розуміємо і враховуємо бажання молодих українців мати можливість пройти службу в такому віці, аби вже у 20 років планувати подальший життєвий шлях. Підтвердженням цьому є  звернення, які ми отримуємо", – зазначив Загороднюк у тому ж пості.

Та як би представники чинної влади не намагались видати бажане за дійсне, вже давно ні для кого не є секретом, що українська армія потерпає від недокомплекту. Причому, ця проблема є актуальною як для контрактної армії, так і для призовної її частини.

Наші джерела в ЗСУ повідомляють, що у контрактників подекуди цей показник сягає навіть 50%. З призовниками ситуація не краща. Щоразу під час призовних кампаній регіональні військкомати зіштовхуються з небажанням молодих людей проходити військову службу.

"… виконали план на 37%. … Це просто смішно, що з 25 тисяч юнаків призовного віку на Прикарпатті, ми не можемо призвати 460 осіб. Змушені їздити по домівках, витягувати їх, ловити. Всі ігнорують, ніхто не хоче йти", – бідкався минулої осені івано-франківський обласний військовий комісар Володимир Ярмошук.

І ця ситуація повторюється з року в рік по всій Україні. Але, очевидно, в Міноборони не придумали нічого кращого, як вирішувати проблему за рахунок розширення числа претендентів за віковим критерієм.

Читайте також: Довоювалися-2: Як недокомплект і корупція знищують українську армію.

Погодьтеся, у той час, коли в країні йде війна, ситуація з тим, що держава не може призвати у достатній кількості юнаків, щоб вони відслужили і були готовими до будь-яких подій, має всі ознаки "зради". Але замість мотивації знову застосовуються юридичний тиск.

Звісно, велика доля провини за це лежить на військкоматах, які у багатьох регіонах погрузли в бюрократії і корупції. Однак, на рівні державної влади також не робиться нічого, щоб це питання вирішити. Одна провалена реформа військкоматів чого варта. Але це вже тема для зовсім іншої статті…

Читайте також: Реформа військкоматів: Як Верховна Рада гальмує відхід від "радянщини".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"