Призов в армію: Чому військкомати готові "пробивати дно" задля виконання плану

Осінній призов 2019 року до війська в Україні розпочався лише 1 жовтня, однак у деяких регіонах військкомати вже встигли, що називається, зашкваритись.

Зокрема, у Херсоні працівники місцевого військкомату спільно з працівниками національної поліції просто на вулиці серед білого дня схопили молодого чоловіка і на очах у його родичів силоміць заштовхали його в мікроавтобус.

Подальша доля хлопця невідома, однак на основі досвіду попередніх подібних випадків можна здогадатись, що він вже перебуває на шляху до однієї з військових частин для проходження військової служби.

У Тернополі місцевий військкомат взагалі провів "сеанс одночасної гри": за одну ніч з 13 на 14 жовтня там "відловили" 40 хлопців, що, прогнозовано, вилилось у скандал – на ранок "визволяти бранців" з'їхались родичі та друзі.

Як кажуть рідні, хлопців затримували невідомі, які заламували їм руки, прикладали силу та насильно везли до військкомату. При цьому ніхто не представлявся, а повістки хлопці не отримували. У свою чергу працівники військкомату та представники поліції сказали батькам, що хлопців не затримали, а "запросили" до військкомату.

Як би дико це не прозвучало, та подібні випадки в Україні непоодинокі і у тому чи іншому регіоні мають місце буквально під час кожної призовної кампанії. Адже реалії сьогодення такі, що мало хто хоче служити в армії – навіть попри законодавчі гарантії неучасті у бойових діях.

І це при тому, що з кількох мільйонів чоловіків призовного віку під час осінньої хвилі, яка триватиме три місяці (1 жовтня – 31 грудня), на строкову службу планується призвати 15 200 осіб. Нагадаємо, що в Україні призивають придатних за станом здоров'я чоловіків, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Читайте також: Осінній призов: Що треба знати потенційному строковику ЗСУ.

"Шукаємо ввечері, на лавочках, спілкуємося і таким чином доставляємо у військкомат. Там їм вручають повістки. Після вручення повістки наступає кримінальна відповідальність, і уже важче десь просто не прибути у військкомат", – розповів про методи роботи з призовниками начальник "Муніципальної варти" Івано-Франківська Андрій Прусак.

"Наразі виконали план на 37%. … Це просто смішно, що з 25 тисяч юнаків призовного віку на Прикарпатті, ми не можемо призвати 460 осіб. Змушені їздити по домівках, витягувати їх, ловити. Всі ігнорують, ніхто не хоче йти", – бідкається івано-франківський обласний військовий комісар Володимир Ярмошук.

В інших регіонах ситуація аналогічна. Зокрема, в Ужгороді за стовідсоткового оповіщення до військкомату не прибули 68% молодих чоловіків. Але так було не завжди. Зокрема, у 2016 році військовий комісар Ужгородського міського об'єднаного військового комісаріату, підполковник Микола Журавльов в коментарі для Depo.ua повідомляв, що його військкомат план призову виконав на 111%. Про методи він промовчав, однак у той час в ужгородських Facebook-групах вистачало постів про те, що воєнкоми разом з поліцейськими дійшли до того, що знімали хлопців призовного віку з поїздів, роблячи рейди по вагонах.

Раніше подібний факт було зафіксовано у жовтні 2018 року і у Харківській області.

Читайте також: Зрив військового призову: Чому українці "забили" на армію.

В червні 2019 року ситуація у Харкові повторилась. В місцевих пабліках писали, що молодих хлопців "вихоплюють" прямо з натовпу в багатьох районах міста, після чого із застосуванням сили доставляють в місцеві комісаріати.

Грішить таким і столиця. 20 червня цього року у Києві молодого хлопця затримали люди у формі просто біля станції метро "Житомирська". За його словами, у нього забрали документи і повезли у військкомат на медогляд. Свої документи люди в формі не показали і з його адвокатом спілкуватись відмовились.

Тобто, як бачимо, тенденція прослідковується більш ніж очевидна. І хоча затримання ухилянтів на вулицях є, м'яко кажучи, не зовсім законним, комісаріати часто закривають на це очі і йдуть на порушення процедури задля виконання плану.

З іншого боку, ухилення від призову на строкову військову службу – це злочин, який карається статтею 335 Кримінального кодексу України. Власне, на це й тиснуть у військкоматах, коли ловлять призовників проти їх волі: або армія, або тюрма.

Разом з тим не варто шукати корінь зла саме у військових комісарах. Адже в більшості випадків вони намагаються банально вислужитись, виконуючи спущений зверху план. Кому вдається виконати цей план – той навіть на підвищення може розраховувати, а кому не вдається – тому ще й перепаде "на горіхи" від вищого командування.

Тут швидше вище військове командування на рівні Генштабу, спільно з Міністерством оборони, мало б задуматись над тим, що вони роблять не так, і як змінити ситуацію, щоб призовники стояли у черзі до військкоматів.

Але поки що все виглядає так, що навіщо їм напрягатись, займаючись військово-патріотичним вихованням і позитивною пропагандою служби в армії, якщо можна спустити військкоматам план і дозволити їм силоміць настягувати звідусіль молодих людей. А коли призовне "м'ясо" завершиться, можна і призовний вік розширити до 18 років замість 20, як є зараз. Відповідна ініціатива Генщтабу вже активно розглядається в Офісі президента і, кажуть, навіть отримала попереднє схвалення.

Разом з тим, ми не бачимо жодних ініціатив від Генштабу чи Міноборони, які могли б змінити ситуацію по суті, а не по формі. Наприклад, зробити строкову службу більш практичною: збільшити кількість стрільб, виїздів на полігони, тренувань тощо. Факультативно можна вивчати іноземні мови і вчити керувати автомобілем (з подальшим отриманням водійського посвідчення). Простіше кажучи, зробити так, щоб строкова служба справді нагадувала курс молодого бійця, а не вирвані з життя роки, як зараз.

Але поки що ми маємо те, що маємо.

Читайте також: Строкова служба: Чи наважиться Зеленський скасувати військовий призов.