Війна на Донбасі. Чого досягли ЗСУ в 2020 році

Depo.ua протягом року слідкував за ситуацією як на Донбасі, так і у Збройних силах України від батальйонів до Міністерства оборони. 2020 рік видався досить насиченим різними подіями.

Реформи

Наріжним комнем реформування ЗСУ стала реформа системи харчування, яка замість того, щоб бути у 2020 році успішно завершеною, опинилася на межі остаточного зриву.

Харчова реформа була однією з найвдаліших у збройних силах, і після успішного впровадження її в тестових військових частинах і низки виграних у 2019 році судів здавалося, що вже ніщо не завадить її поширенню на всю українську армію. Але почалося найцікавіше.

Невдовзі після призначення міністром оборони України Андрія Тарана у Міноборони офіційно повідомили, що ті військові частини, які не встигли перевести на нову систему харчування, будуть і далі забезпечуватись харчуванням так, як це було до початку реформи.

Ну а остаточно реформу поховали 9 листопада, коли оприлюднили урядові зміни до Постанови про організацію харчування особового складу ЗСУ. З них слідує, що в Міноборони замість того, щоб всі військові частини перевести на харчування за каталогом з відкритими тендерами, просто згорнули реформу системи харчування навіть для тих частин, у яких вона діяла, і остаточно повернули все "як було" за часів Януковича.

Читайте також: Знову корм замість їжі: Як Міноборони Зеленського поховало реформу харчування ЗСУ

Ще одна реформа, яку чинна влада з відверто позитивної примудрилася перетворити на неоднозначну, є створення системи територіальної оборони України.

З хорошого – президент України Володимир Зеленський запровадив День територіальної оборони України, який відзначатимуть у першу неділю жовтня. З поганого – самої територіальної оборони юридично досі не існує.

Протягом року члени РНБО звертались до президента Зеленського з проханням пришвидшити цей процес. Однак, коли 16 грудня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про територіальну оборону, який розробили ветерани АТО/ООС, члени РНБО, народні депутати і військові експерти, в Офісі президента заявили, що розроблять свій законопроект і також подадуть його у парламент.

Тепер за найоптимістичнішими прогнозами до сесійної зали Верховної Ради на розгляд це питання потрапить не раніше лютого-березня 2021 року.

Читайте також: Закон про тероборону: Чому у Зеленського затягують його прийняття

Зате нібито зсунулось з мертвої точки питання реформування Держконцерну "Укроборонпром".

3 грудня новопризначений очільник Держконцерну Юрій Гусєв заявив, що наступного року "Укроборонпром" припинить існування. Замість нього створять холдинг "Оборонні системи України", до якого увійдуть холдинги, які опікуватимуться авіаремонтом, бронетехнікою, високоточним озброєнням, боєприпасами, спеціальною хімією, радарними системами, морськими системами. Крім того, планують створити "Аерокосмічний холдинг", який займатиметься авіабудуванням, аерокосмічними компонентами, космічними системами.

За словами Гусєва, таке завдання перед ним поставив президент, який очікує результатів протягом найближчих 6-9 місяців. Тож у 2021 році маємо всі шанси спостерігати за цим процесом на власні очі.

Читайте також: Кінець "Укроборонпрому": Що чекає на Держконцерн з новим очільником

Також у 2020 році вирішили змінити умови проходження громадянами України військової служби. 10 квітня президент своїм указом вніс зміни до відповідного положення.

Тепер під час особливого періоду для військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення демобілізації на строк шість місяців, військова служба за контрактом може бути продовжена за новим контрактом на шість місяців.

Читайте також: Зміни під шумок карантину: Як у Зеленського перетворюють воїнів ЗСУ на кріпаків

Важливим кроком вперед є також реформа військових звань військовослужбовців. 4 червня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому відповідний закон, який приводить військові звання вищого офіцерського складу до стандартів провідних європейських країн та НАТО.

Ключові зміни у цьому законі стосуються вищого офіцерського складу і передбачають скасування військових звань "генерал-полковник" і "генерал армії України". Натомість запроваджуються нові військові звання: "бригадний генерал" та "генерал" в армії і "командор-адмірал" на флоті.

Читайте також: Нові військові звання: Хто кому тепер підпорядковується в ЗСУ

Крім цього, у вересні 2020 року був прийнятий у першому читанні закон про посилення військового обліку. Він має фіналізувати "реформу військкоматів", яку почали ще за часів п'ятого президента України Петра Порошенка, але не змогли завершити через відсутність стабільної більшості у парламенті.

Також закон дозволить президенту призивати резервістів на військову службу у будь-який час без оголошення мобілізації, а також запроваджує суттєво більші штрафи для ухилянтів від призову.

Крім цього, закон має запустити Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів у вигляді електронної бази даних (цю реформу також почали за часів Порошенка).

Читайте також: Закон про посилений військовий облік: Для чого Зеленському строкова служба резервістів

Ще у 2020 році проходила підготовка до переходу на нову систему військової освіти, який також має відбутись у 2021 році. Вона передбачає, що в умовах швидких змін тривалі періоди навчання офіцерів у вишах, як це має місце зараз, є невиправданими через стрімке старіння освітнього контенту та фінансово обтяжливими для держави.

У затвердженому проекті "Розвиток системи військової освіти та підготовки військових фахівців" передбачене системне оновлення професійних компетентностей відповідно до необхідного рівня військової освіти кожні 3-5 років служби.

Крім цього, у військовій освіті більше не буде оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів. У 2020 році були внесені пропозиції щодо змін законодавства про освіту, якими з 2021 року передбачається введення тактичного, оперативного та стратегічного рівнів, як це впроваджено у країнах-членах НАТО.

Читайте також: Майбутнє армії: Що не так з реформою системи військової освіти

Ну і звісно, жодні реформи неможливі без належного фінансування армії. У прийнятому в 2020 році державному бюджеті на 2021 рік безпосередні витрати на армію через Міністерство оборони складають 117,504 702 млрд грн, що на 0,5 млрд грн менше проти остаточної версії оборонного бюджету 2020 року.

Читайте також: Військовий Бюджет-2021: Чому українська армія під час війни отримала менше грошей

Кадрові зміни

4 березня під час так званого "перезавантаження уряду" відбулися зміни одразу на двох керівних посадах оборонного сектору: на посаді міністра оборони Андрія Загороднюка змінив 65-річний Андрій Таран, а Міністерство у справах ветеранів замість Оксани Коляди очолив 64-річний Сергій Бессараб.

Читайте також: Капітуляція та скандальні закупівлі: Хто такі Таран і Бессараб, які очолили Міноборони і Мінветеранів

Таран зразу викликав на себе негатив волонтерів (першим ділом він ліквідував Офіс реформ при Міноборони) та блогерів. Крім того, у міністра виникло протистояння з начальником Генштабу Русланом Хомчаком. А  от Бессараба на посаді не було ні чутно, ні видно.

Менше з тим, саме Бессараб ще до завершення року змушений був піти у відставку, поступившись місцем генерал-майору Юлії Лапутіній, яка до цього займала посаду заступниці начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.

Вона виграла конкуренту боротьбу у першого заступника звільненого міністра Бессараба – героя України Олександра Порхуна.

Читайте також: Генерал СБУ і герой АТО: Хто такі Лапутіна і Порхун, які можуть очолити Мінветеранів

Що стосується Андрія Тарана, то на початку грудня, коли конфлікт між ним Русланом Хомчаком виліз на поверхню, ходили чутки, що в Офісі президента розглядають варіант зі звільненням їх обох. Але зрештою можновладці зберегли посади.

Читайте також: Конфлікт Тарана і Хомчака: Кого звільнить Зеленський

11 червня Зеленський призначив на посаду командувача Військово-морських сил Збройних сил України контрадмірала Олексія Неїжпапу, тоді як попереднього командувача, адмірала Ігоря Воронченка, перевели на службу в Міноборони.

Читайте також: Герої АТО: Хто такі Воронченко, Неїжпапа, яких записали у топ-чини ВМС

Ну і не можна згадати чехарду змін на чолі Державного концерну "Укроборонпром". Айварас Абромавичус, який очолив держконцерн одразу після  інавгурації Володимира Зеленського, ще 29 липня заявив, що збирається змінити посаду. Після цього "Укроборонпром" почало помітно штормити – нового очільника на постійній основі держконцерн отримав лише 3 грудня. Ним став колишній голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв.

А до того на цю посаду сватали екс-регіонала Сергія Тихонова, який в Офісі президента завідує відділенням безпеки та оборонно-промислового комплексу, а потім призначили на тимчасовій основі Ігоря Фоменка, який з листопада 2019 року працював заступником генерального директора "Укроборонпрому" з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки. Однак зрештою на Банковій обрали антикризового менеджера не з оборонної системи.

Читайте також: Його сторінку вилучили з "Вікіпедії": Хто такий Ігор Фоменко, новий очільник "Укроборонпрому"

Шлях до НАТО

Здавалося б – після того, як у 2019 році євроатлантична інтеграція була закріплена у Конституції України, дорога до членства у НАТО для України остаточно відкрилась. Але ні.

18 листопада 2020 року відбулося засідання круглого столу на тему "Відносини Україна – НАТО в контексті сталого миру на Донбасі", під час якого директорка Центру інформації та документації НАТО Вінета Клейне нагадала Україні, що короткого шляху до членства в Альянсі не існує. Також вона натякнула, що Україна рухається до НАТО у темпі "один крок вперед і два назад".

Якщо поглянути на 2020 рік, то Україною й справді не було зроблено нічого фундаментально-важливого для того, щоб говорити хоча б про отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) у найближчому майбутньому.

Більше того, Андрій Таран одразу ж після вступу на посаду у березні заявив про недосяжність для України стандартів НАТО, а тому, мовляв, Україну в НАТО ніхто не чекає. Кажуть, Тарану тоді добряче влетіло від верховного головнокомандувача, після чого він змінив свою риторику щодо цього питання. На брифінгу "Оборонні аспекти євроатлантичної інтеграції України: основні аспекти та завдання на перспективу" 1 грудня він навіть висловив сподівання, що Україна отримає План дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО наступного року на саміті Альянсу.

Однак, в НАТО звикли слідкувати за справами, а не за словами, тому в середині грудня дали зрозуміти, що Саміт НАТО в 2021 році розгляне питання надання ПДЧ лише для Грузії.

Читайте також: Шлях до НАТО: Три напрямки, які має розвивати Україна

Озброєння ЗСУ

За офіційною інформацією, у 2020 році державне оборонне замовлення було виконане на 99,5% і до військ були поставлені 10,5 тисяч одиниць техніки і 3,2 млн штук боєприпасів. На жаль, цього року без конкретики.

Крім цього, було проавансовано виготовлення і постачання озброєння та військової техніки у 2021 році на суму 6,5 млрд гривень.

Серед іншого запам'яталося, як 7 жовтня президент Володимир Зеленський офіційно оголосив, що Україна підписує меморандум з Великою Британією про розбудову військово-морського флоту на суму 1,25 млрд фунтів стерлінгів.

Натомість, вітчизняні катерні проекти "Корвет" та "Лань", які мали бути реалізовані у 2020 році, відклали до кращих часів.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Флот

Також 11 грудня Міністерство оборони України уклало контракт з ДП "Антонов" про закупівлю трьох літаків Ан-178, а 29 грудня за участі президента Володимира Зеленського відбулося підписання меморандуму між Міноборони та держпідприємством "Антонов" про співпрацю з будівництва літаків для потреб армії.

При цьому жодного нового бойового літака ВПС ЗСУ у 2020 році так і не отримали – як і за попередні 28 років незалежності. Натомість, доводилося вкотре обмежуватись ремонтом та модернізацією 20- та 30-річних радянських винищувачів та бомбардувальників.

З хорошого – у 2020 році нарешті екіпажі ударних дронів Bayraktar TB2 поставлених протягом попереднього року, почали льотну підготовку. Однак до застосування їх у війні на Донбасі говорити ще рано.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Авіація

У важкій бронетехніці у 2020 році остаточно взяли курс на імпортозаміщення деталей для сучасного вітчизняного танку БМ "Оплот".

А поки цього не відбудеться, то головним вектором розвитку танкових військ ЗСУ буде чергова модернізація радянського танку Т-64. Йдеться про проект "Краб", який передбачає модернізацію танка таким чином, щоб його можна було експлуатувати ще 25 років. Щоправда, сам так очікується не раніше 2022 року.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Важка бронетехніка

З легкої бронетехніки відомо, що у 2020 році НВО "Практика" достроково завершило виконання державного оборонного замовлення та передало на озброєння ЗСУ більше 40 спеціальних броньованих автомобілів "Козак-2".

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Легка бронетехніка

Обмін полоненими

У 2020-му відбувся лише один обмін полоненими – 16 квітня 2020 року.

Українська влада домовилася про звільнення 20 співвітчизників: 2 військових, 1 правоохоронця та 17 цивільних. Обмін відбувався у двох місцях – на КПВВ "Майорське" у Донецькій області та неподалік міста Щастя, що на Луганщині. Бойовикам передали 14 осіб – у списках спочатку значилося 18 прізвищ, але 4 з них не погодилися повертатися до "Л-ДНР".

Інформацію про те, кого українська сторона включила у списки на обмін, Офіс Президента не розголошував.

Припинення вогню і розведення військ

22 липня 2020 року під час чергового засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції сторони домовились з 00:01 27 липня почати дотримуватись режиму повного та всеосяжного припинення вогню.

Режим передбачав двосторонню заборону на розвідку, у тому числі, за допомогою БПЛА, а також на вогонь з усіх видів зброї, від артилерії до снайперських гвинтівок.

Однак, вже через 20 хвилин після початку режиму всеосяжного припинення вогню, о 00:20 27 липня, окупанти здійснили обстріли українських позицій. До ранку штаб ООС зафіксував три таких обстріли, що фактично означало завершення перемир'я.

Попри це, представники української влади, включно з президентом Зеленським, продовжують притримуватись позиції, що кілька обстрілів на Донбасі можна вважати лише порушенням режиму припинення вогню, а не його зривом.

Таким чином офіційно цей режим припинення вогню триває й досі, ставши таким чином найдовшим з усіх аналогічних режимів.

Читайте також: Обстріли під час "тиші": Коли Зеленський визнає, що його ідея провалилася

Що стосується розведення військ, то у 2020 році таких процесів не відбувалося. Натомість, 5 листопада Тристороння контактна група (ТКГ) затвердила чотири нових ділянки розведення сил і засобів: три з них знаходяться на Луганщині і одна – на Донеччині. Коли саме там почнеться розведення – наразі невідомо.

Читайте також: Розведення сил: Що за нові "зони безпеки" погодили на Донбасі (КАРТА)

Втрати

Що стосується найбільш сумної частини річних підсумків, то за останніми даними Генштабу, у боях на Сході України за весь 2020 рік загинуло 49 українських бійців ("бойові безповоротні втрати ЗСУ").

При цьому поранених за рік ("бойові санітарні втрати ЗСУ"), за даними Генштабу є 332 бійці.

Кількість небойових втрат військовослужбовців ЗСУ за період проведення бойових дій під час ООС за 2020 рік становить 70 осіб.

До небойових втрат належать смерті військових від хвороб, нещасних випадків, самогубств та інших причин.

Читайте також: Завершення війни від Зеленського: Що не так з "небойовими" втратами в ООС

Висновки

Як бачимо, рік видався досить непростим і неоднозначним. Це і провалені ключові реформи, і майже зірвана інтеграція в НАТО. Разом з тим, у 2020 році були закладені певні фундаменти під позитивні зміни, які мають відбутися у наступних роках. Тому у новий 2021 рік Україна вступає з надією на краще.

Також хочеться вірити, що війна на Донбасі завершиться нашою перемогою, а не сумнівним миром.

Читайте також: Війна на Донбасі: Чого досягли ЗСУ в 2019 році

Читайте також: Війна на Донбасі: Чого досягли ЗСУ в 2018 році

Читайте також: Війна на Донбасі. Чого досягли ЗСУ в 2017 році

Читайте також: Війна на Донбасі. Чого досягли ЗСУ в 2016 році