Виконання "Мінська": Чи наважиться Зеленський підписати закон про амністію бойовиків "Л-ДНР"

Питання амністії бойовиків "Л-ДНР" є одним з тих питань, які обидві сторони протистояння розуміють по різному

Амністія російських бойовиків "ЛНР" і "ДНР", а точніше принципова відмова попередньої влади її здійснювати, стала одним з каменів спотикання сторін на шляху до виконання Мінських угод. І Росія, і самі бойовики вимагали зробити це першочергово, тоді як тодішній президент Петро Порошенко відмовлявся це робити взагалі.

 

І ось, з обранням нового президента і вже нової Верховної Ради це питання почало набувати нового змісту. Зокрема, кілька днів тому міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія не дозволить миротворчій місії ООН увійти на Донбас доти, доки Україна не амністує бойовиків, не закріпить особливий статус території в Конституції та не проведе вибори.

 

У президента Зеленського на диво швидко відреагували на цю заяву. Голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков в ефірі одного з українських телеканалів заявив, що жодна амністія учасників незаконних збройних формувань неприпустима, особливо для тих осіб, хто заплямував себе участю у військових злочинах.

 

"Якщо ми говоримо про амністію для бойовиків, людей, які замішані у військових злочинах, я думаю, що іншого варіанту бути не може, ніякі амністії в даному плані не поширюються ні в Україні, ні за кордоном", – заявив Разумков, партія якого, судячи з усього, матиме абсолютну більшість у новообраному парламенті.

 

Наразі ситуація виглядає так, що Росія випробовує нову українську владу на міцність, намагаючись намацати те питання, у якому команда Зеленського дасть слабину. І якщо це так, то дане питання ще не раз буде підніматись як у двосторонніх переговорах, так і в переговорах "нормандського формату".

 

А поки давайте пригадає юридичні аспекти цього питання – чи справді амністія бойовиків прописана у Мінських угодах і у якому саме вигляді?

 

Пункт 5 Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, підписаного в Мінську 12 лютого 2015 року, справді визначає необхідність забезпечення помилування та амністії шляхом введення в дію Закону України, яким заборонятиметься переслідування та покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей.

 

Що цікаво, на той момент Верховною Радою України вже був прийнятий Закон України № 5082 "Про недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей". Як видно з сайту Верховної Ради, проект закону було внесено у парламент 16 вересня 2014 року президентом України і визначено, як невідкладний. Верховна Рада тоді проявила чудеса оперативності і прийняла закон того ж дня, однак президент Порошенко його до кінця своєї каденції так і не підписав. Тобто, закон є, але він ще не набрав чинності.

 

Приймався цей закон на вимогу Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, який передбачав прийняття закону про недопущення переслідування та покарання відповідної категорії осіб.

 

Законом пропонується звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які на території Донецької і Луганської областей, де проводилась антитерористична операція, вчинили в період з 22 лютого 2014 року по день набрання чинності закону діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, і які під час вчинення зазначених діянь були учасниками збройних формувань або особами, задіяними в діяльності таких формувань, та/або брали участь в діяльності самопроголошених органів в Донецькій, Луганській областях або протидіяли проведенню антитерористичної операції.

 

Крім того, законом передбачено звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили в період з 22 лютого 2014 року по день набрання чинності таким законом на території Донецької та Луганської областей, на якій проводилась антитерористична операція, діяння, що містять ознаки адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

 

Разом з тим, цей закон містить цілий ряд застережень. Зокрема, у ньому прописано що названі особи звільнятимуться від кримінальної відповідальності за умови, що вони до спливу місяця з моменту набрання чинності законом звільнили або не утримують заручників, добровільно здали державним органам або не зберігають вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, військову техніку, не займають будівлі, приміщення державних органів і органів місцевого самоврядування та не беруть участі у блокуванні роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у Донецькій та Луганській областях.

 

Також дія цього закону не поширюватиметься на осіб, які:

 

– є підозрюваними, обвинуваченими (підсудними) і не брали участь у діяльності самопроголошених органів у Донецькій, Луганській областях або протидіяли проведенню антитерористичної операції, та/або

 

– підозрюються або обвинувачуються у вчиненні діянь, що містять ознаки злочинів, передбачених статтею 112 "Посягання на життя державного чи громадського діяча", статтею 113 "Диверсія", статтею 115 "Умисне вбивство",  частиною другою статті 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого), частиною другою статті 147 (захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, якщо такі дії були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки), статтею 149 "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини", статтею 152 "Зґвалтування", статтею 153 "Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом", статтею 187 "Розбій", статтею 201 "Контрабанда", статтею 258 "Терористичний акт", статтею 297 "Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого",                     статтею 348 "Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця", статтею 349 "Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника", статтею 379 "Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя", статтею 400 "Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги", статтею 442 "Геноцид", статтею 443 "Посягання на життя представника іноземної держави", статтею 444 "Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист" Кримінального кодексу України, або засуджені за вчинення злочинів, передбачених цими статтями, та/або

 

– вчинили дії, що призвели до падіння 17 липня 2014 року в Донецькій області літака компанії "Malaysia Airlines" рейсу МН17, та/або перешкоджали проведенню розслідування цієї авіакатастрофи.

 

Тобто, закон виписаний таким чином, що Україна наче й готова амністувати бойовиків "Л-ДНР", однак майже всі вони підпадають під прописані у законі винятки. Менше з тим, президент Порошенко все одно не наважився ввести цей закон у дію, тому що розумів – по той бік "поребрика" він не сподобається і з підписанням цього закону почнуться неконтрольовані процеси, які можуть привести конфлікт на Донбасі у нову гарячу фазу. Цікаво, чи наважиться на такий крок президент Зеленський, адже закон все ще очікує на президентський підпис…

 

І тут варто пригадати, що 1 липня секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Данилюк заявив, що нова влада має намір цілком реалізувати Мінські угоди, включно з амністією бойовиків.

 

"В принципі, ми хочемо цілком реалізувати "Мінськ" – це в наших інтересах. Ми хочемо реінтегрувати території і вважаю, що ми до цього готові. Верховна Рада VIII скликання вже ухвалила частину потрібних для цього законів, зокрема про "спеціальний статус" та амністію", – заявив Данилюк в інтерв'ю одному з українських видань.

 

В принципі, зараз, коли "ЗЕлена команда" отримала всю повноту влади, їй і справді нічого не заважатиме спробувати піти цим шляхом. Але до чого він приведе і їх, і країну – прогнозувати не береться ніхто.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook