Відповідь на Азові: Коли Україна заблокує Таганрозьку затоку

Попри те, що Україна посилила свою військову присутність в Азовському морі, зокрема двома бронекатерами "Гюрза-М", російська блокада торгових суден, котрі слідують через Керченську протоку в наші порти та з них продовжується. Як це працює на пальцях пояснив керівник проекту Майдан Закордонних справ Андрій Клименко.

Проста ситуація. Болгарське судно слідує з Маріуполя до Туреччини. І перевозить 7 тис. тон зерна. Воно прийшло на якірну стоянку 8 діб тому. Російське судно, яке прийшло на ту ж саму стоянку з Ростова сьогодні вночі вже за 7 годин пішло в Керченську протоку і далі в Туреччину. І таких прикладів з весни 2018-го вже купа. Росія діє згідно з угоди з Україною про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Як Росія так і Україна можуть затримувати торговельні судна під прапорами третіх держав на перевірку. Росія користується своєю силою - у них тут зосереджено щонайменше 40 кораблів, серед яких шість артилерійських "Шмелів", двох корветів з "Калібрами" - "Град Свияжск" та "Великий Устюг" - шести десантних "Серна" та ін. Головними бойовими одиницями нашого флоту тут є катери "Гюрза-М" - "Лубни" і "Кременчук".

Андрій Клименко також наводить діаграму, яка демонструє, що окупанти фактично регулюють графік роботи портів Бердянська та Маріуполя.

На діаграмі "Тривалість штучної затримки суден, що йдуть до Маріуполя, Бердянська перед входом до Азовського моря" червоним обведені періоди різкого зниження тривалості затримки в Керченський протоці. Вони регулярні. Чому так? - це елемент технології", - пише Клименко у "Фейсбуці".

"Спочатку в Керчі (звідки керують процесом) чекають, поки всі судна, що стоять в портах Маріуполь та Бердянськ, приймуть вантаж та підуть за призначенням, тобто поки в портах не залишиться жодного судна. Потім витримують судна, що йдуть за вантажем до Маріуполя та Бердянська, яких тим часом вже накопичилося десятка півтора в Керченській протоці, ще 1-2 доби, щоб дати можливість портовикам погуляти без роботи та без грошей. Потім раптом випускають всіх, хто є в протоці. Що відбувається? - а те, що за декілька годин черга утворюється при вході в порт Маріуполь, бо кожне судно повинно пройти процедури відкриття кордону. Але не тільки. Майже всі причали - спеціалізовані (руда, вугілля, метал, зерно...), і не факт, що всі півтора десятка суден йдуть в Маріупольський порт до різних причалів. Але і це не все...

Коли основну "порцію" суден пропустили і бачать, що черга в Маріуполі вже утворилась, тоді швидко пропускають ще 4-5 суден, які прибули до протоки нещодавно і чекали значно менше, ніж попередні. (Це і є саме ті, що обведені червоним на діаграмі). Навіщо? - а щоб черга на рейді Маріуполя була більшою...", - пише Клименко.

Зрозуміло, що все це б'є по економіці України. У серпні цього року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян казав, що вантажопотік по порту Маріуполя впав на 10%, а по Бердянському - на 20%. Згодом про російський удар по економіці блокадою говорив і Петро Порошенко, розповідаючи Washington Post, що продукти металургії, які йдуть з Маріупольського порту, складають 25% експортної виручки України. І день простою кораблів коштує тисячі доларів. Маріупольський порт і справді може простоювати по кілька діб. До цього додалися й обмежувальний розмір суден, яким дозволений прохід у Керченську протоку. З серпня 2017-го вони можуть мати висоту не більше 35 метрів, бо Кримський міст. Через це вантажі перевозять меншими кораблями, а в порт Маріуполя не могли зайти 140 суден, що завдало суттєвих фінансових втрат. Наразі цей порт має оборот 6 млн тон на рік, а до війни було близько 12 млн.

Як саме затримують кораблі

Судна, які йдуть в українські порти, затримуються перший раз перед Кримським мостом. Згодом вони заходять у Керченську протоку, але деякі зупиняють для перевірки вже в Азовському морі. Судновласники можуть втрачати по $6 тисяч доларів на день, як пише у власному репортажі Deutschlandfunk. І їм невигідно давати в оренду судна для перевозок вантажів у наші порти, бо ніхто не дасть гарантій на скільки саме затримають корабель завтра. Росія на цьому і грає, обвалюючи нашу економіку.

Але Україна вже почала діяти. Ми провели військові навчання між Маріуполем та Бердянськом, Генштаб посилив на Азовському узбережжі угрупування Збройних Сил України, в тому числі Сухопутних військ, у Бердянську підходить до завершення будівництво військової бази, а операція з проривом кораблів "Донбас" і "Корець" взагалі наробила галасу і показала слабкість Кремля.

Читайте також: "Донбас" і "Корець" в Азовському морі: Навіщо Україна "пробивала" Керченська протока

Завдяки цим діям, а також критиці Заходу, тактика Росії на морі змінилася. Андрій Клименко пише, що з середини вересня 2018 спостерігалося помітне зменшення тривалості затримки суден в цьому районі. Але з жовтня тенденції посилилися.

"Середня затримка на 1 судно, годин, склала: Липень = 28,4 /Серпень = 73,1 / Вересень = 47,0 / 01-15 жовтня = 98,0 годин - тобто 4 доби, це максимум за весь період", - пише Клименко.

"Максимальна затримка 1 судна, годин, в першій половині жовтня теж побила рекорди: Липень = 150 / Серпень = 176 / Вересень = 155/ 01-15 жовтня = 186, тобто майже 8 діб чекало дозволу судно EEMSLIFT NELLI (Нідерланди) - абсолютний максимум.

Тепер про сумарну втрату часу суднами на вході, годин: Липень = 1762 / Серпень = 4971 / Вересень = 2540 / За 15 днів жовтня = 3143". Щодо ситуації на виході з Азовського моря - підсумки, як не дивно, робити рано... Тому що там теж будуть рекорди. Наприклад, величезний канадський балкер FEDERAL NAGARA, IMO: 9805257, довжина 200 м, вантаж 34 000 тон, стоїть вже 11 днів. І такий не один", - додає він.

Що робити Україні далі

Зрозуміло, що росіян все влаштовує. Наша країна подала до міжнародного постійного арбітражного суду, втім, Кремль не боїться. Вони намагаються діяти в рамках нашої угоди про Азовське море від 2003-го року і міжнародного морського права. Жодних силових протистоянь, просто перевірки, які по часу не регламентовані. Але і перетримувати не бажано, бо Захід може обуритися і побачити в цьому навмисні дії. А там і до нових санкцій недалеко.

І ми також маємо починати діяти в цьому правовому полі. А саме, влаштовувати перевірки окремим вантажним суднам, нафтовим танкерам, які слідують у російські порти. Найбільш зручно це робити у Таганрозькій затоці. Згідно Конвенції з морського права, ми можемо перевіряти судна, якщо в нас буде інформація про можливу причетність конкретного корабля до перевезення наркотиків, нелегальної торгівлі зброєю та людьми. В цьому напрямку необхідно працювати і все детально спланувати.

На карті ми бачимо порти Єйська і Таганрога, а також Азова. Галочкою помічений можливий район діяльності українських кораблів для зупинки суден, які в них прямують.

Основна номенклатура вантажів Єйського міжнародного порту - вугілля, металопрокат, агропродукти та зерно. Приймаються і відправляються вантажі в порти держав Чорного і Середземного морів: Туреччини, Греції, Італії, Ізраїлю, Єгипту, Болгарії та ін.

Вантажообіг порту Єйськ в 2017 році виріс на 7,5% - до 4,64 млн тон.

Основні вантажі Таганрозького морського торгового порту - метал і вугілля. Він приймає судна, що курсують по Азовському, Чорному і Середземному морях, а також судна типу річка-море. Україна підозрювала його у співпраці з "ДНР", бо він різко збільшив рівень перевалки вантажів. Ті, цілком можливо, можуть йти для сепаратистів.

Азовський порт приймає судна з акваторій Чорного і Середземного морів. Через порт перевалюються вантажі з Південної і Південно-Східної Європи, Північної Африки і Близького Сходу.

Все це в загальному для портів - сотні мільйонів доларів на рік чистого прибутку.

Безперечно, ми маємо лише два кораблі на Азові, які можуть зупиняти кораблі, що слідують в російські порти. Це бронекатери "Гюрза-М" - "Лубни" та "Кременчук". Їх мала осадка (менше 1 м) та габарити не дозволяють їм діяти далеко від берега в неспокійних водах осіннього та зимового Азовського моря. Саме в цей час починаються шторми. Втім, ми можемо принаймні спробувати зупиняти кораблі з найбільш важливими вантажами на перевірку, коли вони йдуть з ресурсами. І тримати їх по кілька діб. Так чи інакше, для судновласників, компаній - це грошові втрати. Окремий товар взагалі може зіпсуватися. Як і Росія ми в чомусь зможемо впливати на роботу їхніх портів. І хоча на Росії значно більші ресурси для подібних дій та їхнього пожвавлення - це бодай якась симетрична відповідь. Військового конфлікту, швидше за все, не буде. Бо у випадку нападу росіян на наші кораблі - це порушення угоди від 2003-го року, далі послідують санкції, в тому числі, за піратство.

Коли Москва, в умовах санкцій почне втрачати реальні гроші, навіть сотні тисяч доларів на місяць, їхня тактика може змінитися. Бо ця країна розуміє виключно мову сили.

Залишається сподіватися, що в 2019-му році, коли ми спустимо на воду перший ракетний катер "Лань" з "Нептунами" на борту, а також припливуть з США два "Айленди", Україна почне показувати силу таким чином.