Вічні граблі Зеленського: Чому чергове "перемир'я" закінчиться, не розпочавшись

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. Пізно ввечері 22 липня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції, на якому сторони домовились з 00:01 27 липня 2020 року почати дотримуватись режиму повного та всеосяжного припинення вогню.

З Офісу президента цю домовленість назвали "проривом", скромно забувши згадати, що за каденції попереднього президента Порошенка таких "повних і всеосяжних" режимів припинення вогню було аж 18, і всі вони порушувались російськими бойовиками "Л-ДНР" у перші ж дні. Та й, власне, за каденції Зеленського, це вже не перше подібне перемир'я – не давніше, як рік тому, влітку 2019 року щось схоже урочисто і з гордістю в голосі оголошував очільник української делегації в ТКГ Леонід Кучма.

Читайте також: Заборона на розвідку та захист: Чим "всеохопне припинення вогню" загрожує Україні.

Нагадаємо, тоді Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове припинення вогню, починаючи з півночі 21 липня. Як і попередні перемир'я, воно було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове. Однак, як і раніше, перемир'я було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Більше того, лише за офіційною інформацією, у період з 21 липня по 20 серпня (коли це "перемир'я" тривало на папері) внаслідок обстрілів з боку бойовиків загинуло 8 українських військовослужбовців, плюс  ще 17 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Однак зараз про це в Офісі президента згадувати не хочуть, видаючи добре забути старе за нове.

Як уже зазначалося вище, сама по собі ця ініціатива оголошувати режим тиші в другій половині літа не нова – у попередні роки таке перемир'я також оголошувалось, щоправда, називалось воно завжди "хлібним". За часів Порошенка взагалі любили давати власні назви таким процесам – були: "новорічне", "різдвяне", "великоднє", "хлібне", "шкільне" тощо.

У 2018 році "хлібне перемир'я" почалося 1 липня і мало тривати до кінця літа, однак, по факту, не проходило жодного дня без обстрілів з боку бойовиків, хоч їхня інтенсивність і була меншою.

Власне, "режим тиші" так-сяк дотримувався в світлу пору доби, коли на полях працювала зернозбиральна техніка. Однак, варто було останньому комбайну наприкінці дня з'їхати з поля, як бойовики одразу ж забувають про "перемир'я" і відновлювали свої провокативні дії.

Ну а кінцем "перемир'я" можна вважати 28 липня, коли під Кримським на Луганщині серед білого дня ворог здійснив спробу захопити позиції одного з підрозділів силами диверсійно-розвідувальної групи.

Тоді о 10 годині ранку ворожа ДРГ підкралась до українських позицій і застосувала широкий спектр арсеналу російського походження: від автоматів з глушниками до мін забороненого Мінськими угодами калібру 120-мм. Об'єднані сили, а саме – бійці 53-ї бригади – були змушені прийняти бій, після кількох годин якого зазнавши втрат (чотири вбитими і шість пораненими) противник відступив. Разом з тим, внаслідок бойового зіткнення двоє військовослужбовців Об'єднаних сил загинули і двоє отримали поранення.

Всього ж за період "хлібного перемир'я" 2018 року бойовики завдали 635 обстрілів, внаслідок яких 5 українських бійців загинуло і 32 отримали поранення. У свою чергу бійці ООС ліквідували 30 російських терористів і ще 61 відправили на лікарняний.

У 2017 році "хлібне перемир'я" почалось 24 червня і номінально тривало до 1 вересня, коли так само номінально стартувало "шкільне перемир'я". Однак, по факту, режиму тиші, як такого, влітку 2017 року не було жодного дня.

Особливо активними були терористи "ДНР" – вже 28 червня з самого ранку вони під прикриттям вогню з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї випустили півтора десятка 82-мм мін з західних околиць Донецька по позиціях Збройних сил України у Мар'їнці.

Читайте також: В АТО знову гаряче. Чому Донецьк ігнорує "хлібне перемир'я" (КАРТА).

Хоча й їхні луганські "колеги" по терористичному цеху також не пасли задніх.

Читайте також: "Хлібне перемир'я". Які бої тривають на Луганщині (КАРТА).

А вже 30 червня перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг констатував, що попри досягнуті в Мінську домовленості про встановлення так званого "хлібного перемир'я", режим повного припинення вогню на окремих територіях Луганської і Донецької областей так і не відбувся.

Що стосується 2016 і 2015 років, то тоді про жодні сезонні перемир'я Тристороння контактна група ще не домовлялась. Перше таке перемир'я почалось 31 серпня 2016 року і отримало назву "вересневе перемир'я", яке в наступні роки прозвали "шкільним перемир'ям". Але про це ще буде нагода поговорити.

Повертаючись до цьогорічного перемир'я, хочеться звернути увагу на один момент. Мова про заборону на наступальні і розвідувально-диверсійні дії, а також заборону на використання будь-яких видів літальних апаратів сторін, що автоматично ставить поза законом як повітряну, так і наземну розвідку.

Раніше саме завдяки такій розвідці можна було швидко виявляти вогневі точки бойовиків, прослідковувати їх наміри і діяти на випередження. Зараз же відповідні розвідувальні заходи бійцям і командирам на місцях доведеться здійснювати на свій страх і ризик. І, судячи з останніх даних, це не перебільшення.

Принаймні, колишній військовий Микола Воронін написав у Facebook, що з двох не пов'язаних між собою джерел, отримав інформацію про призначення головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком "смотрящих" за дотриманням режиму тиші в зоні ООС.

"Ротації по 3-4 тижні, спеціально навчені офіцери з управлінь ГШ. Завдання - виявляти, припиняти та писати рапорти на порушників", – написав він.

І хоч президент Зеленський і міністр оборони Таран вже встигли заперечити цю інформацію, і заявити, що українські військові на Донбасі завжди зможуть відповідати на обстріли бойовиків, та все ж є підстави думати, що диму без вогню не буває.

"У нас в Україні ніхто нічого не чекає. Ви знаєте, що коли по нас стріляють – ми завжди відповідаємо, і дуже потужно", – заявив Зеленський.

"Режим припинення вогню буде скасований після перших же пострілів окупантів", – запевнив Таран.

Але тоді виникає логічне питання: навіщо з таким пафосом оголошувати повне та всеосяжне припинення вогню з 27 липня, якщо вже 28 липня його доведеться скасовувати? Адже, як показує досвід усіх попередніх років війни, припиняти стріляти керовані Москвою терористи з "Л-ДНР" не збираються.