Україна озброює світ: Що за ракетні комплекси ми постачаємо Саудівській Аравії

Україна посідає 12 місце у списку 25 найбільших експортерів зброї у світі, оприлюдненому 11 березня 2019 року Стокгольмським міжнародним інститутом досліджень проблем миру (SIPRI). У той же час, голова наглядової ради "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус озвучив зухвалу обіцянку збільшити доходи від експорту озброєнь уп'ятеро до 2025 року, щоб досягти рівня в 2 млрд доларів на рік.

 

Depo.ua пропонує серію матеріалів про найбільших імпортерів української зброї та техніки. 

 

Читайте також: Україна озброює світ: Що за бронетехніку ми постачаємо Таїланду.

 

Читайте також: Україна озброює світ: Що за бронетехніку ми постачаємо Іраку.

 

Читайте також: Україна озброює світ: Перу купуватиме літаки, прозвані в народі "Бандерами".

 

Читайте також: Україна озброює світ: Що за бронетехніку ми постачаємо Індонезії.

 

Читайте також: Україна озброює світ: Що за бронетехніку і гвинтокрили ми постачаємо в Нігерію.

 

Саудівська Аравія визнала незалежність України в 1992 році, а вже в квітні 1993 року був підписаний Протоколу про створення дипломатичних відносин між двома країнами.

 

Однак офіційна співпраця у оборонній сфері почалась пізніше, після підписання 19 червня 2003 року між Україною та Саудівською Аравією угоди "Про торговельно-економічне, науково-технічне та інвестиційне співробітництво". Згодом, 1 листопада 2017 року, між країнами була досягнута домовленість про активізацію співпраці у військово-технічній та енергетичній сферах.

 

Згідно з даними Реєстру звичайних озброєнь ООН про експорт та імпорт Україною зброї, у 2018 році з України до Саудівської Аравії були спрямовані 950 пускових установок протитанкових ракет і боєприпасів до них. 2019-го Саудівська Аравія продовжила закупівлю ПТРК в Україні. За даними Defense Express, саудівці вже отримали 140 новеньких ПТРК "Скіф" і "Корсар", а також 840 керованих ракет до них.

 

ПТРК "Скіф"

 

"Скіф" – це переносний протитанковий ракетний комплекс, призначений для ураження живої сили противника, рухомих і нерухомих броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену чи монолітну броню, у тому числі з динамічним захистом, а також малорозмірних цілей типу довготривалих вогневих точок, легкоброньованих об'єктів та вертольотів.

 

У ПТРК "Скіф" застосована напівавтоматична система наведення за променем лазера. Виявлення цілі й наведення забезпечується за допомогою оптичного та інфрачервоного прицілів, що дозволяє вести вогонь в складних погодних умовах. Власне, це те, що робить його аналогом російського "Корнета".

 

Особливістю комплексу є можливість наведення ракети на ціль із закритих позицій та сховищ, що знижує ризик знищення навідника зворотнім вогневим ударом противника.

 

Іншою характерною рисою комплексу є траєкторія польоту ракети: після пуску вона летить над лінією візування на висоті близько 10 метрів і знижується на рівень цілі на кінцевій ділянці польоту. Лазерний промінь при цьому світить у хвіст ракети й тільки за частку секунди перед ударом перекладається на ціль.

 

Також у комплексі – ракети калібрів 130-мм і 152-мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними і осколково-фугасними бойовими частинами.

 

Базова модифікація ПТРК "Скіф" складається з встановленої на тринозі пускової установки, транспортно-пускового контейнера для ракет, приладу наведення й пульту дистанційного керування, який дозволяє вести вогонь з дистанції до 50 метрів.

 

ПТРК використовує ракету Р-2, уніфіковану з ПТРК "Бар'єр". Довжина ракети складає 1270 мм, довжина контейнера за ракетою – 1360 мм, вага ракети калібру 130-мм – 16 кг.

 

По суті, "Скіф" – це модифікована експортна версія українського протитанкового керованого ракетного комплексу "Стугна-П". У порівнянні з базовою версією "Стугни-П", модифікований "Скіф" зазнав адаптації пускової установки для її використання в умовах м'яких ґрунтів та піску – на вимогу потенційного замовника.

 

Окрім пускової установки, "Скіф" також обзавівся потужним тепловізором, що дозволяє першим пострілом знищувати цілі попри надскладні погодні умови, як вдень, так і вночі.

 

При цьому, сама ракета не зазнала змін, бо з самого початку розроблялася для застосування в будь-яких кліматичних і погодних умовах, без винятків.

 

Читайте також: Що таке ПТРК "Скіф", який має витіснити росіян зі світових ринків озброєнь.

 

 

ПТРК "Корсар"

 

"Корсар" – це легкий переносний ракетний комплекс, який призначений для ураження нерухомих і рухомих сучасних броньованих цілей та інших об'єктів, що мають комбіновану, рознесену чи монолітну броню, у тому числі з динамічним захистом, а також малорозмірних цілей типу довготривалих вогневих точок, танків в окопі, легкоброньованих об'єктів та вертольотів.

 

З нього можна вести вогонь як зі станка, так і з бруствера. Також "Корсар" може бути використаний в складі бойових модулів. Зокрема, у бойовому модулі "Блік-2М" розробки Київського бронетанкового заводу, призначеному для встановлення на легкоброньовану військову техніку, наприклад ББМ "Дозор-Б".

 

 

Дальність стрільби "Корсара" – до 2,5 км, що вдвічі більше, ніж у гранатомета РПГ. При цьому ракета, що летить по лазерному променю, є керованою. Час у польоті на максимальну дальність – 12 секунд. Бронеуразливість тандемної кумулятивної бойової частини за динамічним захистом становить не менше 550 мм, а осколково-фугасної з ударним ядром – не менше 50 мм.

 

Що характерно, для стрільби з "Корсара" використовуються ракети вітчизняного виробництва. Це, як відомо, є одним з головних критеріїв живучості подібних проектів. Маса української ракети в контейнері – 14,8 кг (з тандемним кумулятивним зарядом), або 14,0 кг (з осколочно-фугасним зарядом), при тому що американські аналоги мають масу ракети 16 кг.

 

Також "Корсар" відрізняється відносно невеликими габаритними розмірами: калібр ракети – 107 мм, довжина контейнера – 1180 мм, а зовнішній діаметр контейнера – 113 мм.

 

Температурний діапазон застосування від –40 до +60 °C. В той же час американські та ізраїльські комплекси не розраховані на роботу нижче –20 °C.

 

Вартість "Корсара", за словами військових експертів, втричі нижча, ніж у зарубіжних конкурентів (близько 130 тис. дол), а вартість ракети – вчетверо (20 тис. дол).

 

Читайте також: Як український "Корсар" наводитиме страх на терористів.

 

Оперативно-тактичний комплекс "Грім-2"

 

У 2016 році ми повідомляли, що Королівство Саудівська Аравія і Україна ведуть переговори щодо укладення контракту із закупівлі українських тактичних ракетних комплексів "Грім-2" із залученням фінансів на проектно-конструкторські розробки. Згодом Саудівська Аравія перерахувала близько 40 млн доларів на відповідні доопрацювання даного тактичного ракетного комплексу, що, фактично, й дало старт проекту.

 

Важливим є те, що він складається майже повністю з українських комплектуючих і передбачає кооперацію майже 50 підприємств. По суті, навколо проекту "Грім-2" створюється виробництво повного циклу, починаючи від ракетного палива і закінчуючи бойовою частиною ракети.

 

2 січня 2018-го року з'явилась інформація про готовність нового комплексу "Грім-2" до випробувань, а вже 24 серпня того ж року "Грім-2" проїхав Хрещатиком під час Параду Незалежності.

 

Читайте також: Грім, Богдана, Вільха: Які новинки озброєння проїдуть Хрещатиком під час Параду Незалежності.

 

 

"Грім-2" – це комплекс оперативно-тактичного призначення з високою точністю ураження і прохідністю протиракетної оборони понад 96%. Це досягається за рахунок того, що дані ракети здатні летіти не тільки по балістичній прогнозованій траєкторії, але і по аеробалістичній – непередбачувано змінюючи траєкторію по ходу польоту, що гарантує прорив всіх існуючих сьогодні систем ППО, навіть російських С-300 і С-400.

 

Відомо також, що бортова система управління ракети інерційна, комплектується системами навігації і наведеннями різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними).

 

Бойовий блок одноступеневої балістичної ракети проектується масою 480 кг. Моноблочна схема використовує осколково-фугасну або проникаючу осколково-фугасну ампулу. Вага боєзаряду дає можливість говорити, що він здатний знищити противника на площі 10 тисяч квадратних метрів, при використанні касетного заряду, або на площі 2-3 гектара звичайним осколково-фугасним зарядом.

 

Особливо авторами проекту підкреслюється, що комплекс "Грім-2" пристосований для стрільби як балістичними, так і крилатими ракетами, що робить його універсальним і придатним як для протиповітряної оборони, так і для берегової охорони, а також дозволяє використовувати, як далекобійний оперативно-тактичний комплекс.

 

Мінімальна дальність стрільби цього комплексу складає 50 км, максимальна – 280 км в експортної версії і 350 км – для потреб ЗСУ (це пов'язано з "Режимом контролю за ракетними технологіями", який забороняє продаж іноземним державам ракет "земля – земля" з більшою дальністю). Однак, судячи з наявної інформації з цілого ряду джерел, 350 км – це "юридична" дальність (прописана згідно існуючих юридичних обмежень), а реальна дальність "Грому-2" може скласти до 500 кілометрів.

 

Таким чином, тактичний ракетний комплекс "Грім-2" може розглядатися як потужний засіб неядерного стримування агресора.

 

Читайте також: Під прицілом Москва. Як "Грім-2" вплине на війну з Росією (КАРТА).

 

 

Вигідні перспективи

 

Як бачимо, попри певну екзотичність країни, Саудівська Аравія є досить надійним і дуже перспективним партнером для України. Окрім поточних замовлень вже готових українських видів зброї, саудити не бояться вкладати кошти в розвиток українських перспективних технологій – той же проект "Грім-2" тому наочний приклад.

 

Але не традиційною зброєю єдиною. Якщо вірити останнім новинам, то Саудівська Аравія може стати каталізатором відродження української космічної галузі. Зокрема, у 2018 році проскочила інформація, що українське конструкторське бюро "Південне" розробляє футуристичний космічний корабель для Саудівської Аравії, більше схожий на літак, аніж на традиційну українську ракету. І якщо цей проект вдасться реалізувати, то українська космічна галузь зможе опанувати створення, окрім ракетних носіїв, ще й космічного планера і нових двигунів.