Торг за Донбас: Що Москва хоче отримати за миротворців

Західна ідея з миротворчим контингентом на Донбасі, схоже, знову перейшла у "глухий кут"

Торг за Донбас: Що Москва хоче отримати…

Мюнхенська конференція завершилася, а після неї з'явився черговий предмет для тривалих розмов - миротворча місія на Донбасі. Ще незадовго до Конференції спочатку Reuters, а потім і нардеп Мустафа Найєм з трошки різними деталями, опублікували пункти так званої "доповіді Расмуссена" - екс-генсека НАТО та радника Петра Порошенка. У ній - схема розміщення миротворців на Донбасі. Те, що саме ця схема взята за основу у Мюнхені повідомив спецпредставник США по Україні Курт Волкер. Мовляв, те, про що йдеться у доповіді, близьке до домовленостей між ним і Владиславом Сурковим, досягнутих під час останнього рандеву у Дубаї.

Основні пункти по Расмуссену досить прості. По-перше, на Донбас потрібно завести 20-30 тисяч миротворців, ще близько 4 тис. поліцейських. 5 тис. людей знадобиться для спостереження за 409 км українсько-російського кордону. При тому, у контингенті будуть країни, що не є членами НАТО, як близькі до Росії, так і ні. Наприклад, називалася Швеція, Фіндяндія, Австрія - одна з них може очолити контингент, а також Білорусь, Монголія, Казахстан... По-друге, місія розгортатиметься у три етапи, останнім з яких стане вихід на українсько-російський кордон. Вибори в "Л-ДНР" мають бути проведені під егідою ОБСЄ і Ради Європи вже після передачі контролю над кордоном миротворцям. А вже після того, як вони відбудуться і їх визнає світова спільнота, миротворці підуть і передадуть контроль над кордоном Україні. Для реалізації цього необхідне припинення вогню, виведення російських сил і засобів з Донбасу, амністія, а також дозвіл України на розміщення місії (зокрема і на кордоні).

Втім, план, який підходить Києву, Вашингтону та заходу загалом, не влаштовує Москву.

Чому Росія проти

Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що миротворчу місію ООН на Донбасі варто узгоджувати з "ДНР" та "ЛНР".

"Компроміс може бути досягнутий виключно в результаті діалогу, в даному випадку недостатньо мати тільки діалог між Москвою і Києвом", - зазначив він.

І така позиція Росії цілком очікувана. Бо вона стійка вже кілька років, ще з часів Мінська. Київ офіційно не йде на переговори з терористами. Більше того, підпису Порошенка очікує Закон про реінтеграцію Донбасу. А в ньому "Л-ДНР" - це окупаційні адміністрації, а Росія - країна-агресор. Такі формулювання одразу ставлять хрест на можливості будь-якого діалогу.

Заступник голови АП України Костянтин Єлісєєв підтвердив "Радіо Свобода", що про миротворців з "Л-ДНР" жодного діалогу не буде. Головне - узгодити все з партнерами. А голова МЗС України Павло Клімкін навіть рахував, що на розгортання місії знадобиться 6-10 місяців. Та про яке розгортання він говорить без домовленостей з ворогом, які потрібні, але у переговорах з яким він прямої участі не бере, невідомо.

З одного боку - ми бачимо глухий кут. І без перговорів з "Л-ДНР" ніби справді неможливо домовитися про щось, бо миротворці не заїдуть на Донбас навіть якщо буде прийняте рішення Радбезу ООН та всі законодавчі моменти Україною. Зрозуміло також, що бойовики діють по команді Москви. Тому виглядає це так, що Росія намагається торгуватися. Там знають, що Київ не буде говорити з їхніми маріонетками. А без цього вирішення конфлікту лишатиметься заблокованим. Такими діями Москва намагається отримати щось від Заходу. Можливо, якийсь план із поступовим зняттям санкцій за впровадження миру на Донбасі. Хоча наразі санкції проти Москви діють через анексію Криму.

На Росії розуміють, що миротворчий контингент на Донбасі одразу унеможливить тиск на Україну. Бо, з одного боку, це дасть змогу Києву, навіть попри відсутність успіхів у переговорах щодо організації виборів та іншого, особливо не нервуватися, бо в ОРДЛО буде забезпечений мир. І не треба буде дуже поспішати з амністією, виборами та особливим статусом. З іншого, не гарантує Москві перемогу їхніх кандидатів на виборах і повернення Донбасу в Україну у якості свого сателіта.

Втім, ми також розуміємо, що навіть сівши за стіл переговорів з бойовиками, що звісно ж неможливо, та все ж, нам не вдасться жодним чином просунутися вперед. Бо переговори так само затягуватимуться і модеруватимуться з Москви за простою логікою: "буде так, як хочемо ми, або ніяк".

Саме тому сьогодні миротворча історія на Донбасі виглядає такою ж безперспективною, як і "Мінськ" з нормандським форматом. Бо точок дотику між Росією і Заходом немає. Так само, як і між Україною та Москвою. Єдина надія на прямі контакти Суркова з Волкером. І те, що американський спецпредставник знайде той самий ультиматум або компроміс, який налякає, або влаштує Москву. Що це буде: загроза прямих санкцій за Донбас, або персональний фінансовий удар США по багатеньких росіянах, наразі невідомо. Вірити у поступки заходу і механізм із послаблення санкцій дуже не хочеться.

Ясно, що переговори по Донбасу триватимуть ще дуже довго. Оскільки, ще в січні Сурков називав пропозицію Волкера вартою розглядання. А Волкер висловлював сподівання, що прогрес буде досягнутий. Та вийшло так само, як і після минулих їхніх зустрічей - жодного компромісу, лише торги.

Навіть якщо і буде досягнута домовленість про поетапне введення контингенту, десь вдасться знайти і профінансувати 30 тисяч миротворців і 4 тисячі поліцейських, надалі все одно постане питання контролю над кордоном. Бо Росії буде вигідно, щоб там стояли умовні білоруси, а не шведи. Наразі Донбас - це своєрідне вікно для діалогу між Кремлем та Заходом. І використати його по повній цілком в інтересах Путіна.

За Донбас потрібно буде заплатити. Питання лише кому і чим.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme