Топ-5 перемог екс-міністра оборони Полторака

Після інавгурації нового президента України Володимира Зеленського одним з перших подав у відставку міністр оборони України Степан Полторак. Він не став триматись за посаду, забезпечивши новому президенту можливість безперешкодно, згідно чинного законодавства, призначити міністром ту людину, яку він вважатиме за потрібну.

 

Степан Полторак пробув на посаді міністра оборони чотири з половиною роки – час, більш ніж достатній для того, щоб робити оціночні висновки за результатами його діяльності. Цим і займемось. Сьогодні розглянемо те найкраще, що встиг зробити Полторак, очолюючи Міноборони.

 

1. Контрактна армія. Степан Полторак заступив на посаду міністра оборони 14 жовтня 2014 року, а вже до кінця 2016 року українська армія на 100% стала контрактною (збережений призов молоді на строкову службу є нічим іншим, як підготовкою кадрового резерву для армії).

 

Звісно, заслуга в цьому не лише міністра оборони і принципове рішення приймалось на рівні верховного головнокомандувача, але саме на міністра покладалась функція організації цього процесу і Полторак з нею успішно впорався.

 

Те, що міністерством оборони в цьому напрямку проводиться систематична цілеспрямована робота говорить той факт, що впродовж 2018 року до українського війська прийшли та підписали контракт понад 30 тисяч військовослужбовців, дві тисячі з яких – офіцери.

 

2. Реформа військкоматів. Попри саботаж даного питання з боку Верховної Ради України (5 лютого Рада відхилила законопроект №9285 про перейменування "військових комісаріатів" на "територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" – лише 177 голосів "ЗА" в другому читанні та в цілому), дана реформа, зусиллями Міністерства, оборони все ж рухається вперед.

 

Власне, сама реформа "по суті" стартувала 1 серпня 2017 року, коли в експериментальному порядку на матеріально-технічній базі Чернігівського обласного військового комісаріату та Козелецького районного військового комісаріату створили територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. 1 листопада 2017 року було оприлюднено перші позитивні результати експерименту і реформа отримала подальше "зелене світло".

 

26 квітня 2018 року Міністр оборони України Степан Полторак затвердив план створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Цей план передбачає поетапне переформування військкоматів у терцентри. До кінця 2018 року цей процес запустили в 4-х областях України, а саме 111 таких установ створюється на Чернігівщині, Рівненщині, Дніпропетровщині та Одещині. Після цього, до кінця 2019 року, планується завершити реформу у решті областей.

 

Одним з елементів реформи є введення єдиного реєстру військовозобов'язаних, у вигляді єдиної електронної бази даних, що покликано вирішити багато проблем як під час мобілізацій, так і під час призовів на строкову службу, унеможлививши, або, принаймні, максимально ускладнивши, саботаж та ухиляння.

 

Читайте також: Реформа військкоматів: Як Верховна Рада гальмує відхід від "радянщини".

 

3. Забезпечення військовослужбовців житлом. За дорученням президента Петра Порошенка, Міністерство оборони за рахунок коштів, які були конфісковані у представників попередньої влади і спрямовані до державної скарбниці, запланувало будівництво гуртожитків поліпшеного планування для військовослужбовців-контрактників.

 

Загалом сплановано збудувати 184 гуртожитки у 21 області України, у яких можна розмістити 23 тисячі воїнів-контрактників. Завершити цей процес планується за півтора роки

 

Варто відзначити, що ідея направити кошти зі спецконфіскації на потреби військовослужбовців-контрактників належала саме Степану Полтораку, який, отримавши відповідну відмашку, з ентузіазмом взявся її реалізовувати.

 

Більше того, Степан Полторак виступив з ініціативою надавати військовослужбовцям, які прослужать на контракті 25 років, безкоштовні квартири, або суму коштів, за яку вони зможуть собі купити ці квартири.

 

"Нам взагалі треба міняти підходи до забезпечення житлом військових. Поки військовий служить, він має жити у штатно-посадовому житлі, приїхав у Львів, взяв ключі, живе в квартирі. Або отримати компенсацію за житло. Якщо він звільняється, прослуживши 25 років, приїхав у касу, отримав там 50-60 тисяч доларів і купив собі квартиру не там, де йому сказали або там де він служив, а там, де він хоче і купив сам", – заявив Полторак 17 квітня 2019 року.

 

4. Впровадження принципу гендерної рівності в армії і трансформація Міноборони в цивільне відомство. 6 вересня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у ЗСУ, який набув чинності 27 жовтня того ж року.

 

І хоч суб'єктом законодавчої ініціативи в даному випадку виступила група народних депутатів, Міноборони підтримало даний законопроект і після його прийняття взялося реалізовувати – кількість посад і спеціальностей у війську, на яких можуть проходити службу жінки-військовослужбовці збільшилася на понад 100 спеціальностей.

 

Таким чином, станом на сьогодні 26 тисяч жінок в ЗСУ є військовослужбовцями, а 3,5 – офіцерами. Більше того, 12 жовтня 2018 року в Україні жінці вперше було присвоєно звання генерала.

 

Також у липні 2018 року міністр оборони підписав директиву, відповідно до якої за виключенням 18% усі посадові особи відомства стають цивільними.

 

Варто зауважити, що ці питання є немаловажними з точки зору відходу ЗСУ від "совкових" стандартів і переходу на стандарти країн-учасниць НАТО.

 

5. Інвентаризація майна Міністерства оборони. На початку 2018 року міністр оборони України Степан Полторак наказав провести інвентаризацію всього майна, яке міститься на заводах оборонного комплексу.

 

У підсумку за майже рік роботи комісія виявила близько 48 млн грн нестачі. Лише на бронетанкових заводах комісією було виявлено нестачу комплектуючих на суму 9 млн грн.

 

І хоч Полторак поставив задачу завершити інвентаризацію до 30 червня 2019 року, тобто її результатами скористається вже наступний міністр оборони, сам факт проведення цієї інвентаризації має велике значення для оборонного відомства, тому що її результати проливають світло на справжній стан речей в галузі. Стан далеко не ідеальний, але, як відомо, для того щоб вирішити якусь проблему, її треба визнати.

 

Звісно, були й інші перемоги Полторака за час обіймання посади міністра оборони, а також були й провали. Також не залишало враження, що реформування оборонного відомства, як і всі інші реформи в країні часів президентства Порошенка, відбувалось надто повільно. Але, якщо оцінювати ситуацію в цілому, то на фоні попередників міністр оборони України Степан Полторак виглядає більш ніж достойно. Будемо сподіватись, що його наступник зуміє розвинути залишені йому напрацювання.

 

Читайте також: "ЗЕлена команда": Що буде з армією, якщо міністром оборони стане Апаршин.