Тепер з керованими ракетами: Як в Україні покращують парк радянської бойової авіації

Зокрема, 1 серпня особисто президент виступив "ньюсмейкером" і заявив через свою прес-службу про те, що Повітряні сили отримали відразу два модернізованих винищувача МіГ-29МУ-1. Принагідно зауважимо, що обидві машини з числа "кримських" - до анексії півострова належали 168-му льотно-випробувального комплексу (аеродром Кіровське). У травні 2014 р були вивезені з Криму, з березня 2017 року - на ремонті на Львівському державному авіаремонтному заводі. Обидві машини досить "свіжі" за українськими мірками - 1990 року випуску, пише Depo.ua з посиланням на "Ділову столицю".

Також варто сказати, що з моменту початку ATO від 10 до 15 машин були повернуті в льотний стан. Однак варіант модернізації і раніше викликав легке здивування. МіГ-29 модернізують мінімально - за спрощеним варіантом МіГ-29МУ-1. Це досить старе (2006 г.) бюджетне рішення, відпрацьоване "львів'янами" на азербайджанському замовленні.

Крім того, у співпраці з "Фазотрон-Україна" була модернізована радарна система Н019, встановлена нова супутникова навігаційна система СН-3307-01, інтегрована в стандартну навігаційну систему МіГ-29, яка може використовувати дані GPS.

В результаті значно поліпшуються можливості винищувача в повітряному бою. Так, дальність виявлення повітряної цілі типу винищувач, яка на оригінальному МіГ-29 коливається від 70 км в передній півсфері і до 35 км в задній, була збільшена до 100 км і 45 км відповідно. Це дозволяє ефективно застосовувати керовані ракети класу "повітря-повітря" Р-27ЕР з напівактивною радіолокацією і Р-27ЕТ з інфрачервоними головками самонаведення і більш потужним двоступінчастим ракетним двигуном, а також великим радіусом дії, які виробляються на "Артема".

Вже заявлено і про існування більш просунутого варіанту МіГ-29МУ-2, який дозволить льотчику використовувати не тільки некероване авіаційне озброєння, але і керовану зброю, причому як керовані ракети класу "повітря-поверхня", так і керовані бомби. Так, згідно з відкритими даними, на цій модифікації вдосконалена система управління зброєю 20ПM, встановлена ​​бортова інтегрована апаратура навігації і посадки "Курс-93М" і замінена навігаційна система РСБН A-323. Однак жодної машини за цим варіантом сьогодні не модернізовано - або інформація про це не потрапляє у відкриті джерела.

Варто зазначити, що передача двох МіГ-29 в війська є цілком плановою і всього в цьому році військові планують отримати 25-30 модернізованих машин. У тому числі штурмовиків Су-25 і бомбардувальників Су-24. Останні, як видно, надійдуть у вкрай цікавому в технологічному плані варіанті модернізації від Одеського авіаційного заводу - принаймні хотілося б на це сподіватися.

Велику увагу, на тлі загострення в Азовському морі, звернули також на морську авіацію. У червні успішно завершилася епопея з єдиним в країні вертольотом Ка-226, який після багатьох років поневірянь передали до складу 10-ї Сакської бригади морської авіації. Коротенько нагадаємо, що машина споруди АТ "Кумертауське авіаційне виробниче підприємство" була закуплена за непрозорими схемами в 2007 р і спочатку призначалася рятувальникам.

У підсумку платити за митні процедури не було кому і почалися судові спори, на час яких вертоліт залишили на зберігання на території ДП "Львівський авіаційний завод".

В на початку 2015 року його планували передати Дніпропетровській обласній державній адміністрації для подальшого використання в АТО, зокрема, для транспортування поранених до медичних установ. В кінцевому підсумку гелікоптер вирішили передати авіації ВМСУ. Правда, цінність такого придбання вельми сумнівна, тому що навряд чи буде можливо постачання запасними частинами безпосередньо від російського виробника. На цьому тлі доведеться шукати інші варіанти за кордоном, які явно будуть недешевими.

Хоча машини і вкрай застарілі, проте в разі модернізації вони цілком зможуть справлятися зі своїми прямими функціями до прийняття на озброєння базових патрульних літаків Ан-148.

В цілому ж можна говорити про те, що Повітряні Сили впевнено розвиваються. Так, згідно з офіційними даними "Білої книги України-2017", протягом 2017 р проведено 12 льотно-тактичних навчань ескадрилій, здійснено понад 39 тис. стрибків з парашутом. При цьому середній наліт екіпажів склав 40-52 години, що в порівнянні з довоєнними показниками складає відчутне зростання.