Танки, БТРи, САУ і ЗРК: Яку техніку передав Порошенко для ЗСУ

Ревіталізація старої військової техніки з подальшою передачею її для потреб ЗСУ давно стала невід'ємною частиною розвитку української армії

Всі фото – Дмитро Вовнянко

 

Depo.ua продовжує слідкувати за новинками української зброї та техніки. 20 березня у Хмельницькій області за участі президента України Петра Порошенка відбулася передача Збройним силам України військової техніки, яка була відновлена або виготовлена на державних та приватних оборонних підприємствах.

 

Зокрема, були передані нові зразки бронеавтомобілів "Козак", вантажні автомобілі МАЗ, танки Т-64, БТР-3, САУ "Гвоздика", ЗРК "Оса", РЛС 36Д6М, літак Ан-26, винищувач МіГ-29 та вертоліт Мі-8.

 

Авіацію давайте наразі упустимо, а роздивимось ближче – що за сухопутну техніку отримали наші військові.

 

Бронеавтомобіль "Козак"

 

Судячи з фото, на Хмельниччині було презентовано бронеавтомобіль "Козак-5" для особового складу.

 

 

"Козак-5" побудований на шасі автомобілю Ford F-550 4×4, спеціально модифікованого під побудову бронеавтомобіля компанією Ford Motor Company. В рамках модифікації було посилено передню вісь, гальма та елементи підвіски замінені на більш міцні, встановлені великі колеса 335/80 R20 і замінені пари зубчастих передач у мостах.

 

Вперше "Козак-5" був представлений на Міжнародній спеціалізованій виставці "Зброя та безпека-2016" у розвідувальній і транспортній модифікаціях. Того ж року бронеавтомобіль пройшов тестовий заїзд на полігоні ВДВ Збройних сил України і зараз перебуває на озброєнні як ЗСУ, так і спецпідрозділів МВС і ДСНС.

 

Цей бронеавтомобіль має вагу 10 тон, кількість посадкових місць до 8 чоловік. Габарити його при цьому становлять: 5,38 м. у довжину, 2,36 м. у ширину і 2,32 м. у висоту по даху. Також він обладнаний балістичною бронею ПЗСА-5 (STANAG 4569 level 2).

 

"Козак-5" обладнаний дизельним двигуном Ford об'ємом 5,9 л. з потужністю 390 кінських сил. Максимальний крутний момент становить 997 Нм. При цьому автомобіль має колісну формулу 4х4, механічну коробку передач Ford TorqShift з кількістю швидкостей: 6+1. Паливний бак дозволяє мати запас ходу по шосе 1000 км.

 

 

Читайте також: Крута тачка: Що за "Козак-5" отримали українські сапери.

 

Танк Т-64

 

Як відомо, після розпаду СРСР Україна успадкувала 2345 танків Т-64 різних модифікацій. Щоправда, більшість з них не відповідала навіть тодішнім вимогам, водночас брак фінансування не давав можливості замінити їх новими танками. В таких умовах єдиною можливістю істотно підвищити боєздатність військ стала капітальна модернізація техніки, чим і зайнялись вітчизняні фахівці майже одразу.

 

Останніми роками було здійснено декілька варіантів різних модифікацій, серед яких і широковідомий Т-64БМ "Булат". Однак, судячи з фото представленої на Хмельниччині техніки, в даному випадку мова йде про іншу модифікацію, а саме – Т-64БВ, яка нещодавно була визнана пріоритетною для ЗСУ.

 

 

Порівняно з базовою версією, танки Т-64БВ отримали нові приціли нічного бачення ТПН-1-ТПВ (виробник – "Тримен-Україна" і UaRpa) для всіх членів екіпажу: командира, навідника та механіка-водія. При цьому прилади командира і навідника інтегровано в систему управління вогнем, забезпечуючи виявлення, розпізнавання і знищення ворога на відстані понад 1,5 км.

 

Окрім того, були встановлені системи супутникової навігації від держпідприємства "Оризон-Навігація" і нові цифрові радіостанції "Либідь К-2РБ" з дальністю дії до 70 км.

 

Щодо бронезахисту, то Т-64БВ обладнаний комбінованим динамічним захистом на основі броні "Контакт" і "Ніж".

 

Читайте також: Танк на перехідний період: Якою буде чергова модернізація Т-64.

 

БТР-3

 

Судячи з фото переданої техніки, мова йде про БТР-3ДА з бойовим модулем "Штурм-М".

 

 

БТР-3ДА є останньою з лінійки модифікацій бронетранспортера БТР-3, розробленого в Україні в 2000-му році. Він зроблений із врахуванням особливостей війни на сході України: швидший та маневреніший за попередників. Має оптико-електронний модуль з телевізійним та тепловізійним каналами і покращену броню.

 

Новий БТР оснащений чотиритактним 6-циліндровим дизельним двигуном з рідинним охолодженням Deutz BF6M1015CP і автоматичною трансмісією Allison 3200SP. При завантаженості у 16,5 тонн, доведеної до бойової маси, бронетранспортер БТР-3ДА розвиває максимальну швидкість по шосе 104 км/год.

 

Оснащений баштовим модулем БМ-3 "Штурм" зі стабілізацією блоку озброєння у двох площинах. Озброєння модуля забезпечує ураження броньованої техніки, живої сили і вертольотів. У модулі встановлено 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-1. Боєкомплект становить 350 пострілів. Також на бойовому модулі розташовано дві пускові установки для протитанкових керованих ракет "Бар'єр" (чотири ракети, які мають характеристики бронепробиття 800 мм), а також 30-міліметровий автоматичний гранатомет КБА-117 та спарений кулемет КТ-7,62 мм (з боєкомплектом 2000 набоїв).

 

Комплекс керування вогнем складається з оптико-електронного прицільного комплексу ОТП-20. Він інтегрований з системою управління стрільбою ПТРК "Бар'єр" та стабілізатором озброєння СВУ-500. Це дозволяє вести вогонь на ходу. Окрім цього, на башті встановлені 81-мм димові або аерозольні гранати "Хмара", по три штуки з кожної сторони.

 

 

Читайте також: Зброя укропів. Небезпечний "Штурм-М" на БТР-3ДА для АТО.

 

САУ "Гвоздика"

 

2С1 "Гвоздика" – це 122-мм самохідна артилерійська установка (САУ) на базі шасі МТ-ЛБ, яка призначена для знищення живої сили, артилерійських батарей, дзотів, а також для забезпечення проходів в мінних полях та польових загородженнях.

 

Калібр снарядів даної установки складає 122 мм, а дальність стрільби – 15 км. Маса її снаряда 21 кг, повний боєкомплект установки – 40 снарядів. Швидкість пересування САУ складає до 60 км/год. Також дана установка може плавати.

 

 

Так сталося, що у 2013-му році, коли президентом України був проросійський Віктор Янукович, а міністром оборони України взагалі росіянин Павло Лебедєв, САУ 2С1 "Гвоздика" взагалі були зняті з озброєння Збройних сил України. Це призвело до того, що з початком російсько-української війни довелося заново комплектувати ними бригади і заново навчати персонал.

 

Станом на 2014-й рік Збройні сили України мали на озброєні 312 "Гвоздик", однак 12 з них було безповоротно втрачено внаслідок окупації Криму, а 159 одиниць перебували на базах зберігання і потребували відновлення. Отож, на початок війни на ходу була лише 141 одиниця 2С1 "Гвоздика". При цьому не обійшлося й без втрат і пошкоджень за роки війни.

 

Над відновленням та капітальним ремонтом такої техніки (а також іншого артилерійського озброєння) в Україні працює переважно ДП "Шепетівський ремонтний завод". Відновлені ним "Гвоздики" й були передані вчора на Хмельниччині.

 

 

Читайте також: Дефіцит техніки: Чому Україна купуватиме "Гвоздики" в Польщі.

 

ЗРК "Оса"

 

"Оса" – це радянський всепогодний автоматизований військовий зенітно-ракетний комплекс, призначений для прикриття сил і засобів мотострілецької (танкової) дивізії у всіх видах бойових дій.

 

Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9 M33, або аналогами.

 

Українське підприємство "Укррадарпроект" запропонувало власний варіант модернізації комплексу, яка передбачає заміну на нову елементну базу, що включає: заміну електронно-променевих трубок, заміну радіоламп та лампи біжної хвилі, заміну відикона та інших морально застарілих елементів, встановлення ПЗЗ матрицю в двох діапазонах, доопрацьовану телевізійно-оптична головку.

 

Також українська модернізація ЗРК "Оса" дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту на радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах дальності: 12 км, 25 км, 45 км, від зовнішнього командного пункту до 90 км.

 

Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі і фактично бути виявленим супротивником.

 

Українська ЗРК "Оса" озброєна зенітною керованою ракетою Т382 розробки КБ "Луч" та серійно випускається державною компанією "Артем". Ракета має два ступені і здатна знищувати цілі на відстані від 1,5 до 20 км (для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній дальності).

 

 

РЛС 36Д6М

 

Радіолокаційна станція (РЛС) 36Д6М – це мобільний трьохкоординатний радіолокатор огляду повітряного простору, що застосовується в сучасних автоматизованих системах управління протиповітряної оборони (ППО) і зенітно-ракетних комплексах (ЗРК) для виявлення у тому числі низьколітаючих повітряних цілей, прикритих активними, пасивними і комбінованими перешкодами.

 

36Д6М здійснює первинний огляд, визначає державну приналежність, автоматично супроводжує цілі, видає цілевказування на командний пункт ППО ЗРК. При необхідності вона працює в режимі автономного пункту управління. Інструментальна дальність комплексу – 360 км.

 

 

РЛС 36Д6М є вітчизняною модифікацією серійної оглядової РЛС, що входить до складу ЗРК С-300, які поставлялись раніше СРСР в рамках Варшавського договору. Аналогічні станції знаходяться на озброєнні Ірану і Китаю.

 

До речі, в середині 2000-х років США купили в України радіолокаційну станцію 36Д6М для виявлення низьколітаючих повітряних цілей, виготовлену запорізьким науково-виробничим комплексом "Іскра". Покупка була здійснена з метою вивчити РЛС, яка знаходиться на озброєнні потенційного ворога – Ірану.

 

 

Власне, ось таку техніку з рук президента отримали вчора бійці ЗСУ на Хмельниччині. Будемо сподіватись, що вона не осяде на полігонах та в ангарах, а буде використовуватись за призначенням у тому числі на передовій.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна