Створення армії ЄС: Що Україна може запропонувати стратегічним партнерам

Упродовж трьох років між країнами Європейського Союзу точились дискусії навколо питання участі третіх країн у програмах PESCO, і лише зараз в ЄС погодились допустити інших до своїх оборонних проектів. Однією з третіх країн, зацікавлених у цій співпраці, є Україна.

Представник України при ЄС Микола Точицький розповів в інтерв'ю DW, що наша країна хотіла б долучитися до понад 20 з 47 актуальних на цей час проектів PESCO (Permanent Structured Cooperation, або Програма Постійної структурованої співпраці).

Зокрема, Київ цікавить участь у платформі обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них. Тут Україна має багато практичного досвіду, яким може ділитися, зокрема у протидії кібератакам, які постійно здійснюються на нашу країну.

Але, насамперед, Україну цікавить військову мобільність. Це один з найбільших проектів PESCO, до якого долучилися всі 25 держав-учасниць. Він має спростити й стандартизувати переміщення військ та техніки через кордони країн.  

Оборонні проекти, до участі у яких нарешті допустили треті країни, є однією з двох основних складових частин PESCO (інша – оборонні бюджети; туди поки нікого стороннього не допускають). Вони, у свою чергу, поділяються на два типи. Перший – це розробка і створення нової військової техніки чи озброєнь. Другий – підвищення операційної готовності, наприклад, заснування школи розвідки Євросоюзу.

Взагалі, PESCO називають першим кроком у напрямку створення армії ЄС, або, як її ще називають, – "військового Шенгену". І входження у цей процес України на стартовому етапі стане дуже корисним для нашої держави як в плані синхронізації своєї армії з армією ЄС, так і в плані майбутнього вступу України до Євросоюзу.

Однак, у рішенні Ради ЄС зазначається, що згода на долучення до оборонних проектів третім країнам буде надаватися "у виняткових випадках" і лише за умови, що участь третьої країни має дати проекту "значну додану цінність". Плюс така країна має допомогти успішній реалізації цього проекту.

Простіше кажучи, Україна має запропонувати щось таке, без чого самі європейці не обійдуться. Це може бути, наприклад, надання фахових технічних, інженерних чи технологічних ресурсів або ж організаційна підтримка проекту.

Крім цього, Рада ЄС встановила низку юридичних умов участі, але наш представник при ЄС стверджує, що Україна формально відповідає цим умовам. Тому, наразі юридичних перешкод для участі нашої країни в оборонних проектах ЄС немає – справа за технологіями.

В тому ж інтерв'ю Точицький зазначив, що насамперед Україна хоче долучитися до розробки та виробництва єдиної платформи бронетехніки ЄС. Зокрема, для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.

Воно й не дивно, адже Україна останніми роками досягла найбільше успіхів саме у виробництві і модернізації бронетехніки. Наші танки БМ "Оплот" визнані одними з найкращих і найсучасніших у світі (через що далеко не всім по кишені, особливо в країнах третього світу), а бронетранспортери БТР-4 "Буцефал" впевнено завойовує зовнішні ринки (вже продано кілька сотень бронемашин у п'ять країн світу, включаючи США).

Але все це – реалізація напрацювань, які залишились Україні у спадок від СРСР, адже і танки, і БТРи проектувались і виготовлялись на території України. На відміну від БМП (бойових машин піхоти), виробництво яких у СРСР було зосереджене на території Росії.

Саме тому Україні довелося створювати вітчизняну БМП, що називається, з нуля – в самому прямому значенні цього слова. "Харківське конструкторське бюро ім. О. Морозова", що входить до складу Держконцерну "Укроборонпром", повним ходом проводить роботи зі створення бойових машин нового покоління, які мають стати на озброєння української армії вже у 2020-х роках.

Читайте також: Бронетехніка майбутнього: Якою буде перша вітчизняна БМП для ЗСУ.

Звісно, до серійного виробництва вітчизняних БМП ще довго, але певні напрацювання, які могли б зацікавити європейців, вже є. Зокрема, вже розроблено конструкторську документацію та виготовлено дослідний зразок. А враховуючи те, що БМП-У з самого початку розроблялась, як радикально нова та сучасна бронемашина, вона може легко виграти конкуренцію у європейських аналогів – здебільшого, не надто успішно модернізованих моделей бронемашин (як то нова чеська БМП "Шакал", яка, за інформацією чеської преси, не подобається чеським і словацьким військовим).

Але найбільшим козирем України у цьому питанні є те, що нова БМП-У створюється за модульним принципом, а це дає можливість використання базової платформи для цілого сімейства гусеничних машин. Завдяки цьому, на базі БМП-У будуть створені командирська, командно-штабна, розвідувальна, медична, ремонтно-евакуаційна та інші машини.

Ну а українська броня давно і успішно зарекомендувала себе у всьому світі. Навіть без урахування того, що постійно ведуться роботи з її вдосконалення і зараз вітчизняні зброярі можуть запропонувати бронезахист на 10-12% вище того, до якого звикли наші іноземні партнери.

Також Україна може запропонувати виробничі потужності для збирання техніки. Наприклад, у тому ж Харкові. Та й не треба бути професором економіки, щоб розуміти, що в Україні вартість цих робіт буде дешевшою, аніж у будь-якій країні Євросоюзу. А це позитивно вплине на собівартість спільноєвропейської бронетехніки.

Тобто, наразі в України є все для того, щоб стати тої "третьої країною", яку європейці долучать до своїх до оборонних проектів: новітні напрацювання, можливість їх реалізації і вона відповідає юридичним вимогам. Залишилось лише не профукати цей шанс.

До речі, ЄС має успішні приклади реалізації масштабних спільних проектів. Зокрема, можна відзначити багатоцільовий винищувач четвертого покоління Typhoon ("Тайфун"), який розроблений та випускається міжнародною компанією Eurofighter ("Єврофайтер"). Цю компанію у 1986 році створив консорціум авіаційних компаній Великої Британії, ФРН, Італії і Іспанії.

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний європейський Typhoon.

І хто знає, можливо, отримавши вхідний квиток у цей закритий європейський клуб, Україна рано чи пізно отримає можливість участі й у цьому проекті. Враховуючи наші проблеми з бойовою авіацією, це було б дуже доречно.