Строкова служба: Чи наважиться Зеленський скасувати військовий призов

Залишити не можна скасувати – деколи здається, що тема військового призову в Україні буде вічною і кожна нова влада ставитиме розділові знаки по-своєму

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Строкова служба: Чи наважиться Зеленськи…

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію довкола української армії. Осінній призов 2019 року до війська в Україні розпочнеться лише 1 жовтня, однак розносити повістки військкомати почали ще з 1 вересня. Та й гострі розмови довкола цього питання точаться на різних рівнях вже кілька тижнів.

Усього під час осінньої хвилі, яка триватиме три місяці (1 жовтня – 31 грудня) на строкову службу планується призвати 15 200 осіб, з яких 9 000 – безпосередньо у Збройні сили України, 4 400 – в Національну гвардію України, 1000 – в Державну прикордонну службу, 800 – в Державну спеціальну службу транспорту.

Призиватимуть придатних за станом здоров'я чоловіків, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Читайте також: Осінній призов: Що треба знати потенційному строковику ЗСУ.

Попри те, що призовники на законодавчому рівні захищені від участі в Операції Об'єднаних сил (принцип неучасті солдат строкової служби в бойових діях закріплений у військовій доктрині України, яку у вересні 2015 року затвердив президент України), і чи не єдина їхня місія – це опанувати ази військової підготовки та підготуватись до можливої служби за контрактом, охочих "відкосити" від армії вистачає і сьогодні. Військові комісари відзначають дуже низьку явку призовників.

За чинним законодавством, навіть якщо за певних обставин повістка не надійшла, громадянин призовного віку зобов'язаний з'явитися до військового комісаріату в десятиденний термін з дня початку чергового призову. Однак, на практиці, близько 80-90% громадян зазвичай нехтують цією вимогою закону.

"Значна частина молоді в різний спосіб намагається обійти службу у війську. Часто змінюють місце проживання, не повідомляючи про це у військкомат, підробляють документи про хворобу, подають недостовірні дані про свій стан здоров'я і навіть умисно спричиняють собі тілесні ушкодження", – розповів військовий комісар Печерського районного в місті Києві військового комісаріату майор Євген Кузнєцов.

На думку воєнкома, ігнорування законодавства молодими людьми призовного віку зумовлене безкарністю і лояльним законодавством до ухильників від служби (якщо призовник не прибув до військкомату без поважних причин, його очікує штраф 85-119 грн; а повторне правопорушення доведеться сплатити від 170-255 грн).

Майор Кузнєцов вважає, що для покращення іміджу строкової служби необхідно значно більше уваги приділяти військово-патріотичному вихованню в навчальних закладах, а також рекламувати та посилювати репутацію строкової служби в засобах масової інформації. При цьому, на думку воєнкома, треба робити акцент на соціальному статусі військовослужбовця строкової служби (повне державне утримання, безоплатний проїзд у транспорті, матеріальна допомогу перед призовом  та після звільнення в запас (3 842 грн в 2019 році, – ред.), безоплатне санаторно-курортне лікування тощо).

Читайте також: Зрив військового призову: Чому українці "забили" на армію.

У свою чергу, військовий комісар Золочівського районного військового комісаріату (Львівська обл.) майор Михайло Саєнко бідкається, що план залучення призовників важко виконувати, тому що ухилянтів від призову банально немає кому ловити.

"Оповіщення і навіть доставка до військкоматів призовників покладена на селищні (міські) ради. Та, як правило, їхні функції звужуються до опускання повістки в поштову скриньку чи усного нагадування батькам, що їхній син має з'явитися до військкомату. Не хоче брати на себе функцію з розшуку ухильників від військової служби і Національна поліція, яка твердить, що вони не можуть одягнути кайданки на людину, яка не вчинила злочину, або не підозрюється у скоєнні останнього", – нарікає воєнком, висловлюючи впевненість, що для вирішення цієї проблеми потрібна лише воля можновладців.

Він навіть пропонує прирівняти "косарів" до неплатників аліментів і не випускати їх за кордон та конфіскувати майно. Ну і, звісно, покласти обов'язки з розшуку призовників, що ухиляються, на поліцію.

Наведені приклади "кнута і пряника" віддають "совком" і свідчать про нерозуміння суті проблеми на рівні ланки виконавців – воєнкомів.

А між тим, серед самих можновладців єдиної думки з цього питання наразі немає.

Президент України Володимир Зеленський перед виборами обіцяв скасувати військовий призов і зробити армію повністю професійною, однак "скажений зелений принтер" до цього питання досі не дістався.

У той же час міністр оборони України Андрій Загороднюк в останньому інтерв'ю заявив, що Україна таки має перейти до повністю контрактної армії та відмовитися від строковиків.

"Я думаю, що це реально. Зараз йде оборонний огляд, відбувається перегляд структури ЗСУ, особливо що стосується тих зон, де в нас ООС – там ми бачимо тільки контрактників… Ми не бачимо строковиків у ООС. Система побудови ЗСУ не має базуватися на строковиках. Основний компонент – професійна армія. Це можливо зробити. Не можна сказати: у нас відтік, тому давайте закривати строковиками. Наше системне рішення – залучення професіоналів", – висловив своє бачення Загороднюк.

Щодо строків повного переходу на контрактну армію, то міністр пообіцяв на це питання дати попередню відповідь до кінця року, а остаточну – в наступному році.

Разом з тим, голова президентської фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія вважає, що в умовах війни Україна не може скасувати призов на строкову службу в армію.

"Я за скасування призову і перехід на суто професійну армію. Але в умовах війни ми не можемо собі цього дозволити. Після війни це питання буде доречним. У мирний час можна вивчати історію й експериментувати з різними моделями", – заявив Арахамія журналістам в кулуарах парламенту 20 вересня.

Між тим, питання скасування військового призову для України не нове і вже мало місце в недалекому минулому – 14 жовтня 2013 року військовий призов за віком було повністю скасовано. Однак, внаслідок війни з Росією, 1 травня 2014 року призов було відновлено.

Позиція тодішніх очільників держави з цього питання була категоричною і однозначною.

"Скасування призову точно не буде, і 20-річні юнаки повинні добре навчитися військовій справі", – стверджував президент України Петро Порошенко.

"В умовах протистояння з Російською Федерацією Україна не може відмовитися від призиву. Потреба у резервах є занадто великою і критичною для виживання нашої держави", – був солідарний з ним секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов.

"Такі експерименти ми вже проводили, коли скасовували призов на строкову службу, але це призвело до того, що у нас практично ціле покоління чоловіків виявилося не готовим до захисту своєї країни. Контрактна армія ніколи не виграє війну. У будь-якому випадку, під час активної фази ведення бойових дій ми будемо змушені вдатися до призову, мобілізації", – заявляв міністр оборони Степан Полторак.

Ефективність підготовки військовослужбовців під час строкової служби – то окреме питання, яке заслуговує більш широкого дослідження та висвітлення. Зокрема, заступник військового комісара Вінницького обласного комісаріату підполковник Ігор Ліщук стверджує, що більше 40% строковиків бажають в подальшому підписати контракт.

Як би там не було, а строкова військова служба сьогодні в Україні є фактом, з яким всі змушені миритись. Тому, поки її не скасують, юнакам доведеться або "топтати кирзу", або нести передбачену законом відповідальність за ухиляння від почесного обов'язку. От тільки процедура притягнення до відповідальності, як і процедура самого призову, вже надто застаріли.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme