Справа Чубенка. Чому Росія ніколи не віддасть Україні бойовика Погодіна

Іформацію про звільнення в Криму колишнього командира банди бойовіків "Керч" Вадима Погодіна поширив російський опозіційній журналіст Олександр Тверськой. Бойовики та їхні посібники на своїх сторінках у соцмережах також поділилися звісткою. "Керч" на волі", - підтвердив Олександр Бородай.

Вадим Погодін був затриманий 20 червня в окупованому Криму на вимогу Інтерполу. Лише 21 липня Генпрокуратура України звернулася до російських колег з вимогою передати їй вбивцю. І ось вчора, 29 липня, Погодіна випустили.

Історія з Погодіним тягнеться з 2014-го року. Це було 23 липня. 16-річного голкіпера краматорського "Авангарда" Степана Чубенка затримали в Донецьку. Його зняли з поїзда, бо побачили на рюкзаку синьо-жовту стрічку і знайшли "троянду" львівських "Карпат". Більше додому хлопець не повернувся. Його вбили пострілом у потилицю в Горбачево-Михайлівці, куди відправили рити окопи.

Бойовики звинувачували хлопця у співпраці із "Правим сектором", а також в тому, що він брав участь в Одеських подіях, 2-го травня 2014-го, які вони назвали "Одеська Хатинь". Також Чубенку приписували, що він допомагав ЗСУ звільняти Краматорськ і навіть зривав прапори "ДНР" в місті.

Батьки Чубенка підтверджували в інтерв'ю ЗМІ, що він брав участь у проукраїнських мітингах. Вони навіть вивозили його у квітні на Росію, звідки родом мати, щоб вберегти, проте хлопець вирішив повернутися і боротися за Україну. У липні він їхав до друга в Київ, чомусь робив це через Донецьк...

У "ДНР" справу так само розслідували, навіть упіймали одного з винних. Головними його двигунами були батьки Чубенка. Його мати, росіянка Сталіна, навіть приїздила до Олександра Захарченка.

Розслідування вивело на трьох бойовиків: Погодіна (позивний "Керч"), Сухомлінова (Буба), Москальов (Жора).

Що було далі

Погодіна, Москальова та Сухомлинова звинуватили у вбивстві, скоєному групою осіб за мотивами ідеологічної ненависті, суд постановив помістити їх під варту. В квітні 2015-го прокуратура "ДНР" повідомила, що не може знайти цих осіб. Згодом Москальова таки зловили в "ДНР".

На допиті він розповів наступне (з протоколу допиту):

"В кінці липня 2014 року в смт Горбачево-Михайлівка прибув Погодін В.В., який дав наказ військовослужбовцям підрозділу "Керч" доставити до нього Чубенка С.В. Потім Погодін В.В., без достатніх підстав підозрюючи Чубенка С.В. в участі в українській організації "Правий сектор", вважаючи останнього причетним до спалення в Одесі 2 травня 2014 року учасників Антимайдану, а також відмінних від його (Погодіна В.В.) політичних та ідеологічних поглядів, що суперечать ідеям побудови Донецької Народної Республіки, вирішив зробити навмисне вбивство неповнолітнього Чубенка С.В.

Для виконання зазначених злочинних цілей він залучив військовослужбовців підрозділу "Керч" Сухомлинова М.В. і Москальова Ю.А., яким повідомив, що Чубенко С.В. є членом організації "Правий сектор", за що Чубенка С.В. треба розстріляти.

Сухомлинов М.В, перебуваючи на краю окопу, зробив постріл в область потилиці неповнолітнього Чубенка С.В., який знаходився на колінах в окопі зі зв'язаними за спиною руками. Після пострілу Чубенко С.В. подавав ознаки життя, Погодін В.В. взяв у Сухомлинова пістолет і зробив ще не менше чотирьох пострілів в потиличну область голови Чубенка С.В., від яких той помер на місці. Потім Погодін віддав наказ Москальову Ю.А. (З метою приховування слідів злочину) здійснити поховання трупа Чубенка С.В".

Окрім цього, один зі свідків, як повідомляє "Новая газета", розповів, що Чубенка били ногами, вибили зуби, поки сидів під комендатурою із зв'язаними за спиною руками.

Москальов переконав суддів у тому, що особисто не стріляв. Він відсидів недовгий термін, а потім втік з Донбасу на батьківщину до Росії, в Чувашію. Але там його також затримали на вимогу Інтерполу - всі троє бойовиків були оголошені в міжнародний розшук. Проте в Україну його не видали і він вийшов на волю. Сухомлинов зник на Росії після скоєння злочину. Уродженець Донецька Погодін був затриманий, як вже повідомлялося, лише влітку цього року. Але ненадовго. На захист Погодіна виступали командири терористів, включно з Ігорем Стрєлковим, а також кілька депутатів російської Думи - Бєлік та Шаргунов. І він вийшов...

Чому Росія ніколи не видасть Україні Погодіна

Насправді, ситуація з Погодіним, попри міжнародний розшук і вимогу Генпрокуратури України видати їй бойовика (хоч воно і з'явилося із значним запізненням) для Росії досить показова. Москва банально не може видати терориста з кількох причин.

По-перше, Погодін ще до війни був досить відомим персонажем у кримінальних колах Донецька. Він неодноразово засуджений. Як розповів "Новій газеті" старший оперуповноважений з розкриття злочинів проти особистості Управління карного розшуку ГУ МВС України Донецької області Ігор Новосельцев, Погодіна затримував УБОЗ, вела СБУ, але він виходив чистим з води, бо "мав зв'язки нагорі".

Відповідно, Погодін брав участь і знає багато інформації про кулуарні подробиці організації операцій "ДНР" на Донбасі навесні-влітку 2014-го року. Окрім того, що Погодін надовго б сів до в'язниці за вбивство, а також сепаратизм, він міг би бути дуже цінним свідком, назвати багато прізвищ людей, котрі організовували псевдореспубліки, як з Росії, так і України. Таких швидше вбивають, ніж видають.

По-друге, Росія може виїхати в цій історії на тому, що Погодін не порушував саме російського законодавства. Більше того, влітку 2014-го року розстріли здійснювалися рішеннями польових командирів відповідно їх власного розумінняя доцільності подібних актів. Стрєлков, будучи міністром оборони "ДНР", для обґрунтування розстрілів в Слов'янську видавав відповідний наказ з посиланням на радянське законодавство. Той випадок, коли власного законодавства в псевдореспубліках не було, а українським вже не керувалися.

По-третє, Погодін в російському медіапросторі - це один з командирів "ополчєнія", який вбив "фашиста". Ніхто не зрозуміє, як це так, видавати героя "фашистам" за вбивство "фашиста". Хоча ця обставина, насправді, неважлива у порівнянні із зв'язками Погодіна та небажанням Росії видавати потенційного свідка.

В Україні ж заочний суд над Погодіним, Сухомлиновим і Москальовим відбувається у Торецьку - максимально наближеному до місця злочину. Але він вже другий рік знаходиться в неактивній фазі. Хоча і логіки у ньому, без екстрадиції злочинців, немає - хіба "для галочки".

Що в цій історії буде далі? Україна може вести переговори з Росією про екстрадицію, враховуючи те, що у нас є достатньо їхніх громадян - ті самі прикордонники ФСБ, затримані на перешийку, а також вже розпіарений Агеєв. Зрозуміло, що за Погодіна і цих людей буде замало. Окрім цього, Україна має домагатися законної екстрадиції Погодіна, котрий знаходиться в міжнародному розшуку і повинна апелювати до того ж Інтерполу щодо бездіяльності Москви.

Але, чомусь здається, що чим більший інтерес до Погодіна буде зі сторони України, тим збільшиться імовірність раптової смерті цього персонажа десь на Росії.