Інспектування позицій ЗСУ представниками "ДНР": В чому тут криється зрада

Ще в лютому президент України Володимир Зеленський, під час Українського ланчу в рамках Мюнхенської конференції з безпеки, озвучив ідею спільного із представниками "Л-ДНР" контролю ділянки україно-російського кордону. На його думку, це повинно було стати умовою для проведення місцевих виборів на Донбасі вже восени.

"Думаю, що у нас є можливість дотиснути, щоб там були як українці, так і представники тимчасово окупованих територій, так і ОБСЄ", – пояснив тоді президент свою ідею.

Він наголосив, що Україна переконує партнерів по "мінських переговорах" погодити такий варіант. Також Зеленський зазначив, що піднімав це питання і на "нормандській зустрічі".

З того часу пройшло півроку, про вибори на окупованій частині українського Донбасу вже ніхто не згадує, однак від ідеї спільного патрулювання Зеленський не відмовився. 9 вересня під час позачергової зустрічі Контактної групи сторони погодили спільну інспекцію позицій ЗСУ поблизу селища Шуми, що на Горлівському периметрі. При цьому, українська сторона має забезпечити питання логістики та гарантії безпеки всім учасникам цієї інспекції.

"Сьогоднішній день дає нам надію, що режим припинення вогню буде виконуватися й надалі усіма сторонами. З цією метою українська сторона буде задіювати будь-які механізми як у рамках ТКГ, так і в рамках Нормандського формату, які дозволять зберегти життя українських військовослужбовців та мирного населення. Ми залишаємося повністю відданими мирному процесу та виконанню досягнутих домовленостей", – пояснив такий крок, який межує зі зрадою, глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук.

У той же час бойовики "ДНР" вихваляються, що це вони змусили Україну допустити їх на позиції ЗСУ під Горлівкою для "спільної інспекції" укріплень підрозділів Об'єднаних сил.

Читайте також: Режим вбивчої тиші: Чому Україна продовжує втрачати людей на Донбасі.

Як і слід було очікувати, в Україні цю інформацію сприйняли вороже. Слово "зрада" було чи не найм'якішим з тих, що лунають тепер на адресу президента з табору людей, які пройшли війну. І їх можна зрозуміти - як ще сприймати добровільний запуск представників противника на наші позиції? Ще й з зобов'язанням їх охороняти.

Зрозуміло, що і в ОРДЛО, і на Росії ці поступки також розцінять не як жест доброї волі, продиктований великим бажанням миру, а як черговий прояв слабкості. Що полягає у схильності йти на поступки національними інтересами заради короткочасних іміджевих перемог. Адже запуск на наші позиції бойовиків, щоб утримати тимчасове перемир'я (необхідне для перемоги на місцевих виборах) багато хто саме зрадою і назве.

При цьому Кремль і "Л-ДНР" і надалі підвищуватимуть ставки, шантажуючи українську владу збереженням режиму тиші, і не виключено, що після цієї "першої ластівки", вимагатимуть постійних спільних патрулювань ЗСУ і бойовиками ділянки українсько-російського кордону. Або, що ще цікавіше - лінії розмежування. Поближче до українських позицій.

І ще - як би там не вийшло завтра, ці "поступки заради миру", скоріш за все, завдадуть морально-бойовому духу української армії шкоди, яку цілком можна порівняти зі шкодою від обстрілів останніх днів, через які вщент вигоріло кілька наших бліндажів.