Солдатські матері. У скільки разів збільшить вартість Агеєва мило з мамою

Мати полоненого російського вояка Агеєва доїхала в Україну за допомогою російської "Нової газети" і кореспондента Павла Канигіна. Вона зустрілася зі своїм сином, сказала, що очікувала побачити в Україні "зовсім інше" і прогнозовано заговорила про "мир". Все це підірвало український медіапростір, а також мізки категорії ура-патріотів. Блогери, деякі журналісти та звичайні люди радили звозити матір на кладовище, де лежать вбиті воїни ЗСУ. І така реакція є в певній мірі виправданою у відношенні до тих, хто їде сюди вбивати і заробляти гроші, як зробив син цієї жінки - Віктор Агеєв. Втім, українцям варто зрозуміти й іншу сторону медалі. Візит Світлани - матері вояка - і підвищена увага до полоненого зі сторони ЗМІ автоматично підвищують його ціну в майбутньому обміні полоненими. Чим вона вища, тим більші шанси отримати за Агеєва утримуваних на Росії чи в "Л-ДНР" як звичайних українців калібру Сенцова, так і військових.

З чого почалася історія

24 червня 2017 у села Жолобок Слов'яносербського району українські військові знешкодили диверсійно-розвідувальну групу терористів. Чотирьох бойовиків затримали, а ще двох, - командира і одного з диверсантів, - які чинили опір, ліквідували. Серед узятих в полон членів ДРГ виявився діючий військовослужбовець ЗС РФ за контрактом Віктор Агеєв. У нього знайшли військовий квиток. Російська сторона одразу почала "зливати" Агеєва, кажучи, що він не є діючим військовим, а був звільнений у запас ще в 2016-му році. Сам Агеєв навіть назвав номер частини (65246 у Новочеркаську, Ростовської області) і розповів, що після підписання контракту із ЗС Росії він за чотири дні відправився на Донбас, де вже уклав контракт із "ЛНР". Їхав сам, вважав, що воюватиме проти фашистів. Був зазомбований телебаченням, мав ідею. Окрім цього, Агеєв в інтерв'ю стверджував, що взагалі не заглиблювався у деталі служби: "Відправили і відправили. Гроші платять і… Служба є служба".

Після взяття у полон Агеєва журналіст "Нової газети" Канигін вийшов на матір солдата - вчительку англійської із російської глибинки - села Топчиха. У розмові матір Агеєва Світлана говорить звичайні шаблонні фрази, які характерні для багатьох простих росіян: "я не вірила, що наші військові є в Україні", "навіщо так багато ненависті, якби на мою країну напали, я вела б себе інакше", "Віктор надсилав мені гроші, щоб я могла закрити кредит", "вірю, що українська сторона піде на поступки, проявить гуманність" і так далі. Після цього на "Новій газеті" було опубліковане звернення матері до президента України Петра Порошенка із заголовком ""Кто так повлиял на моего ребенка, что он очутился в Донбассе?". Саме воно стало поштовхом до подальшого розвитку подій. У справу втрутилися представники президента, в підсумку Світлана приїхала у Старобільськ по спецдозволу без закордонного паспорта, де під прицілами камер іноземних та українських ЗМІ зустрілася із сином, розповіла про людське ставлення до неї, і сказала, що дуже хоче забрати сина додому, на що полонений Агеєв відповів, що також дуже хоче поїхати, але "забути цю історію не вийде".

Варто нагадати, що кореспондент "нової" Канигін за схожою схемою відпрацьовував історії з полоненими Александровим та Єрофеєвим, которих у підсумку обміняли на Савченко.

Чому Україна грає у круту гру

Як вже було сказано, багатьох українців дуже сильно образив і навіть розізлив сам факт приїзду матері Агеєва: "Наших матерів не пускають до полонених в "Л-ДНР" та на Росії. Для початку звозіть її на кладовище". Цей меседж найбільше характеризує потоки гніву навколо цієї історії. Окрім цього, дуже сильно багатьох образила поведінка російського журналіста Канигіна, котрий всіляко захищав Агеєва репліками "війна є війна" і "солдати стріляють у солдатів". Більшість із розгніваних дуже дивують, оскільки не розуміють простих речей: все це досить якісно розігране медійне шоу. Нехай це і звучить грубо по відношенню до загиблих наших воїнів, проте саме так у цій ситуації і має вести себе українська влада. Оскільки, так само робила Росія, розігруючи карту Савченко, постійно підіймаючи вартість полоненої.

Мильна історія із мамою, котра їде в Україну, охоплену чи то "громадянською війною", в якій "чомусь воюють наші хлопці", чи то справжньою війною, що розуміють схоже усі, окрім недалеких умів російського планктону, підіймає ставки. Україна вбиває одразу кількох зайців одним візитом.

По-перше, ми показуємо, що у нас дотримуються прав людини - не дивлячись на війну і рану у суспільстві, до російського полоненого пустили матір. Зробили те, чого не робить Росія та бойовики.

По-друге, вся ця мильна історія, у якій російська "Новая газета" відіграла важливу роль, збільшує ціну полоненого. Чим більше шуму - тим вища вартість. Такий самий трюк Росія розіграла із Савченко. Тепер Агеєва можна обміняти на кількох військових, які знаходяться в полоні в "Л-ДНР", чи на того самого Сенцова і Сущенка, що сидять на Росії. І матір Агеєва у всій цій історії банально використовують для того, щоб звільнити наших громадян. А для цього всі засоби є гарними.

По-третє, реагувати на репліки Канигіна не варто - він російський журналіст. Хоч і нібито ліберальної "Нової газети". Втім, російський ліберал недалеко стоїть від режиму, є частиною системи, оскільки взагалі має змогу у ній працювати.

По-четверте, Всім тим, хто пропонує відвезти матір на кладовище чи у госпіталь до наших військових варто поставити самим собі одне питання: "Що це дасть?". Світлана Агеєва або все розуміє, проте ніколи цього не визнає, бо є частиною імперської Росії, де у подібних випадках прийнято грати "дурників", які нічого не знали і вірили "телевізору". Або ж вона взагалі тупа дурепа, яка ніколи вже не зрозуміє правду. І кадри з кладовища, навіть показані росіянам, нічого окрім радості у більшості із аудиторії режиму не викличуть. Мовляв, "так їм і треба, цим фашистам". Коли вся ця історія завершеться обміном і звільненням з полону наших хлопців, про це все варто забути.

І доля Агеєва, котрий дуже боїться за своє майбутнє, нам буде неважливою.

А сам Агеєв боїться. Він впевнений в тому, що Єрофеєва після звільнення з полону вбили, бо він пропав із медіапростору. "Всі про це кажуть", - говорить Агеєв. Нехай цей страх і стане ось цим меседжем до хлопчиків, котрі їдуть сюди заробляти гроші. Навіть цитування цих слів російськими ЗМІ - це вже успіх зустрічі Агеєва з мамою.